Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
186*. Перекладіть на українську мову.
1. Сумеешь взяться за дело — и снег загорится, не сумеешь — н масло не вспыхнет. (Народна творчість.) 2. Слово не воробей, вылетит — не поймаешь. (Народна творчість.) 3. Мы любим слушать иногда страстей чужих язык мятежный. (О. Пушкін.)
131
§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
Іноді важко визначити дієвідміну дієслова за особовими закінченнями — вони чуються невиразно. Наприклад, можемо вимовити JeopewUr Hf а) і [бори'Ц^а), [бор'yuT Ltr а] і [борі'ац'ц'а], але писати треба лише бореться, борються. У такому разі діє’ відміну дієслова визначаємо за його неозначеною формою.
Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і-(-1-), -и- або після .шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі од. нини (що роблю?) випадає, то це дієслово належить до II діє-відміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни.
Наприклад, у дієсловах белькотіти — белькочу, кроїти —. крою, волочити — волочу, стелити — стелю, мовчати — мовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають— отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д. А в дієсловах радіти— радію, захищати — захищаю суфікси -і- та -а- не випадають— отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д.
У дієсловах белькотати, полоти, в'янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, вгянеш, волочеш і т. д. У дієсловах бити, пити, лити, жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б'єш, п'єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д.
Із цього правила є винятки:
а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т. д.;
б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т. д.;
в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни:
сукаю, сукаєш і т. д. або сучу, сучиш і т. д._____________________________
І. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось [бачити — бачу] мало не щодня. (М. Коцюбинський.) 2. Як передати такі хвилини, в які нічого не говориться [говорити — говорюJ ? (70. Яновський.) 3. Синиці голос-голосок один не збляк, один не змовк, голками сиплеться [сипати] сухими. (М. Рильський.)
4. В променях сонця купається [купати] жито, колються [колоти] вуса шорсткі. (Г. Бойко.) 5. Поживеш більше на білім світі — сам свою помилку побачиш [побачити — побачу]. (Григорій Тютюнник.)
Ta це ж просто...
Кмітливий Коротше кажучи, випадають суфікси -і-и-, -(ш) а- — отже, це II дієвідміна, пиши в закінченнях и. He випадають — І дієвідміна, пиши е. А винятки легко перевірити за 3-ю особою однини: хоче, гуде, сопе, реве, ірже, біжить, стоїть, боїться, спить.
132
Допитливий. Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають одначе значення, належать до різних дієвідмін через те, що в них різні неозначені Іорми: хропти і хропіти, волокти і волочити, слатися і стелитися, бурмотати і іурмотіти, свистати і свистіти... Отже, як Tx не напишеш — буде правильно: хро-JeUl і хропиш, стелеться і стелиться, бурмочеш і бурмотиш... Але не «бурмочиш»!
187. Випишіть дієслова у дві колонки за дієвідмінами.
Знати, стукотіти, кроїти, наколоти, свистати, белькотіти, оборонити, відпороти, стругати, завадити, збігти, гуркотіти, тьмяніти, гуркотати, одужати, стелити, краяти, хилитися, спізнитися, відкрити, хропіти, бачити, збороти, свистіти, ударити, пищати, знехтувати, сипати, зважити, оцінювати, тягти, дирчати, зморитися, схотіти.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів Максима Горького.
188*. Поясніть, чому закінчення в поданих парами словах пишуться по-різному: застелиш і застелеш, волочиш і волочеш, хропиш і хропеш, гуркотиш і гуркочеш, свистиш і свищеш, ростиш і ростеш.
189*. Перепишіть, дієслова, що в дужках, поставте в потрібних особах теперішнього або простого майбутнього часів, визначивши спочатку їхню дієвідміну.
1. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно (боротися), хоч миру прагнуть. (Леся Українка.) 2. Поїдеш далеко, (побачити) багато, (задивитися), (зажуритися) -—згадай мене, брате! (Т. Шевченко.) 3. Ні, на хвилях морських не (залишити) [2-га ос. однини] сліду, на воді не (проорати) тривкої межі. (Л. Первомайський.) 4. Минулого не (перебороти) [2-га ос. одниниJ. (Л. Первомайський.) 5. Хоч крок новий зроби до того, в чім (бачити) ціль і суть свою. (П. Воронько.) 6. Гуркочуть мотори на сивім Дніпрі, і небо в моторах (гуркотати). (В. Сосюра.) 7. Десь підвода далека в полях (гуркотіти). (М. Рильський.) 8. І де ти (бродити), де ти (волочитися) цілу ніч? (І. Нечуй-Левицький.)
§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
При змінюванні дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах задньоротові г, к, х та зубні д, Tt з, с перед закінченням можуть чергуватися із шиплячими Uit ч, ж, дж.
І. У дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особах, наприклад:
