Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
Відмінки Чоловічий рід
н. мій чий той цей весь
р. мого чийого того цього всього
д. моєму чийому тому цьому всьому
Зн. Як у називному або родовому відмінку
Op. моїм чиїм тим цим всім
М. (на) моєму чийому тому цьому всьому
(моїм) (чиїм) (тім) (цім) (всім)
Відмінки Жіночий рід
н. моя чия та ця вся
р. моєї чиєї тієї цієї всієї
(тої)
д. моїй чиїй тій цій всій
Зн. мою чию ту цю всю
Op моєю чиєю тією цією всією
(тою)
М. (на) моїй чиїй тій цій всій
-
124
рідмінки Множина
-—
н. мої чиї ті ЦІ всі
Р. моїх чиїх тих цих всіх
л- моїм чиїм тим цим всім
Зн. Як у називному або родовому відмінку
Op. моїми чиїми тими цими всіма
м. (на) моїх чиїх тих цих всіх
Ці займенники в середньому роді (моє, чиє, те, це, все) мають хакі самі відмінкові форми, як і в чоловічому (за винятком лише називного й знахідного відмінків).
1. По всій землі рівняйте стежку правді! (І. Франко.) 2. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася любить! (T. Шевченко.) 3. Пусте, що на шляху моєму терни. (Д. Павличко.) 4. У кого рід свій є і пісня є, для того в цьому світі щастя досить. (JI. Первомайський.)
4. Про написання займенників через дефіс (будь-хто, що-не-будь, хтозна-який) та разом (абиякий, дехто, щось) див. § 89.
178« Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку і випишіть у дві колонки словосполучення: 1) із займенниками, що не мають початкового н; 2) із займенниками, що мають початкове н.
Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вона), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в’ється над (воно), зв’язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (воно), переказала через (вона).
Ключ. У кожному першому слові підкресліть другу від початку букву. З ЦИХ букв прочитаєте вислів давньоримського поета В ргілія.
179*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
І. 1. Я славлю тих, хто множить славу землі (своя) у труді.
(В. Сосюра.) 2. В єдиний звук мільйони струн народних злиті — У (ця) пшениці, в (це) житі! (М. Рильський.) 3. O краю рідний
мій!.. Твою красу ні з (що), ні з (що) я не зрівняю. (В. Сосюра.) 4» В (моє) серці навіки сині очі твої. (В. Сосюра.) 5. Вклонися,
моя Україно, (цей) людям величним і скромним, що в назвах
Фронтів титанічних пронесли наймення (твій). (Af. Бажан.)
6. За (всі) скажу, за (всі) переболію. (П. Тичина.) 7. Єсть (такий) у світі речі, від (який) душа сія. (П. Тичина). 8. (Ta) ночі на кордони (своя) рідної землі матроські вийшли батальйони, в порти вернулись кораблі. (М. Нагнибіда.)
125
II. І. Від (уся) картини віє (щось) пісенним. (О. Довженко.) 2. Розцвітає осіння калина над Дніпром у (мій) саду. (77. Первомайський.) 3. Я жду (ти) на перехресті днів перед по! рогом радості (своя). (Т. Коломієць). 4. Хто криницю викопав удома, той напитись вернеться до (вона). (77. Горлач.) 5. я славлю дружбу піснею (своя), красу і силу сторони (моя), (В. Сосюра.) 6. Ніхто не подолає в нас (ця) сили, народженої в ділі, змужнілої в бою. (М. Бажан.) 7. Хай квітне злагода і праця на (все) полях і у (все) серцях, щоб у труді святім змагаться, а не в загарбницьких боях. (М. Рильський.) 8. Копали цей колодязь колись чумаки, (чий) дороги пролягали в (цей) сивих степах. (О. Гончар.)
180*. Перекладіть на українську мову.
1. Листья чуть шумели над моей головой. (І. Тургенев.)
2. У этих озёр одно очень странное свойство: чем меньше озеро, тем оно глубже. (К. Паустовський.) 3. Я сделал только то, что всякий другой сделал бы на моём месте. (А. Чехов.)
§ 66. Вживання займенників
Займенники не мають свого конкретного значення. Вони набувають його лише тоді, коли ми їх співвідносимо з певними іменниками, прикметниками, числівниками.
Наприклад, речення: Я п'ю тебе ... твій теплий зцілющий напій — незрозуміле, бо ми не знаємо значення займенників я, тебе, твій. Але все стає на свої місця, коли вводимо в речення іменник і вказуємо, кому воно належить: Я п*ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій. (М. Коцюбинський. «Intermezzo».) Отже, я-—це герой новели М. Коцюбинського, тебе — це сонце, твій — це сонячний.
Щоб значення займенників було зрозумілим, треба правильно користуватися ними.
1. Займенник у реченні повинен вказувати на рід і число того слова, замість якого цей займенник вжито.
1. Поле [середній рід, однина] сховало стежки і дороги. Воно [середній рід, однина] лиш котить та й котить зелені хвилі [множина] і хлюпає ними [множина] аж в краї неба. (М. КоцюбинськийІ) 2. От тепер придивляюся я до сучасної молоді [жіночий рід, однина]. Як багато вона [жіночий рід, однина] твердіша й просто розумніша від нас. (Г. Хоткевич.) 3. Люблю народ [чоловічий рід, однина], силу якого [чоловічий однина] ніхто не зломить (П. Воронько.)
2. He можна допускати, щоб займенник у реченні співвідносився водночас із різними словами.
