Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни:
а) першу із голосними -е-(-е-), -#-(-*>-) в закінченнях: пише, пишуть; співає, співають;
б) другу із голосними -«- (-?-), -а-(-л-) в закінченнях: ба-чить, бачать; стоїть, стоять.
Дієслова в теперішньому і в простому майбутньому часах залежно від дієвідміни мають такі буквені закінчення:
Число Особа Дієвідміни
Однина 1 (казати, співати) II (кричати, стояти)
1-ша -у, -ю -У* -W
2-га -еш, -еш -UUlt -IUl
3-тя -е, -е -UTbt -їть
Множина 1-ша ’ЄМО, -емо -UMOt -їмо
2-га -ете, г€ТЄ 'UTe, -їте
3-тя -уть, -ють -ать, -ять
1* У першій особі однини (що роблю?) дієслова обох дієвідмін мають однакове закінчення -у(-ю), пишу, беру, бачу, творю.
129
2. В усіх інших особах дієслова розрізняються за дієвідМ{. нами. Причому дієвідміна дієслова весь час залишається тою самою. Тому, щоб перевірити, яку букву написати в закінченні чи и, є чи ?), досить за будь-якою особою визначити дквідмцп цього дієслова.
Наприклад, чуємо [дишиемо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] — виразно чується Закінчення е; отже, й у попередній формі треба написати є: дишемо.
Так само чуємо [сиедеите], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [CHAHTf ] чітко з&учить и.
Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несено, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна). ____________________ ____________
1. Ми ті, що сіємо [ає], жнемо [жне], що куємо [кує\ віки залізні, ми ті, що в космос летимо [летить] і протинаємо [протинає] наскрізно безвісну даль. (77. Усенко.) 2. Ах, скільки радості, коли ти любиш [люблять] землю, коли гармонії шукаєш [шукає] у житті. (77. Тинина.) 3. Батьківську землю ми любимо [люблять] всі ще від малої колиски. (Т. Масенко.) 4. Ідеш, і слухаєш [слухає], і чуєш [чує] рідну землю, що годує тебе не тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями. (О. Довженко.)
5. Коли ж ти мрієш [мріє] добре, працюєш [працює] добре теж. (М. Бажан.)
3. У дієсловах на -ся у кінці 2-ї особи однини (що робиш?) вимовляється [<? і а], але пишеться за морфологічним принципом -шся: [мнес7 с7 а] —мнешся, [рвес' с' а] —рвешся,
[вчис' с' а] —вчишся (бо мнеш, рвеш, вчиш).
Так само в кінці 3-ї особи однини і множини (що робить? що роблять?) чується [ц'ц'а], а пишеться -ться: [мнец'ц'а] —мнеться, [мнуц'ц'а] —мнуться; [вчиц'ц'а] — вчиться, [вчаиґц'а] —вчаться (бо мнуть, вчить, вчать). _
1. Де б не літав — повернешся [повернеш] додому, бо крила виростають із землі. (77. Горлач.) 2. Дивишся (що роби ш?) і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим та пахучим повітрям. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Що за голос там співає, звідкіля та пісня ллється (що робить?), чаром душу сповиває, і лунає, і сміється (що робить?). (Л. Первомайський.) 4. Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються [хвилюють] жита. (В. Сосюра.) 5. Справжнє сонце навчишся [навчиш] цінить, коли небо імлою повите. (В. Забаштанський.) 6. Добро починається (ія° робить?) з людського доброго серця. (М. Сингаівський.)
4. У 1-й особі множини (що робимо?) в кінці виступає о: вчимо, говоримо, промовляємо. Форми без кінцевого о (ведем, ходим) допускаються лише в поезії та в розмовному стилі.
130
1. Блисками-пожежами небо обмережимо. (В. Чумак.) 2. Мости з сучасного в майбутнє будуємо. (В. Сосюра.) 3. Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха.)
5. Дієслова дати, їсти, відповісти (і всі на -повісти) в 1-й особі однини мають форму дам, їм, відповім, а в другій — даси, їси, відповіси (без кінцевого ш).
1, — Коли ти, Попенко, наїсися? — спитав його Шестірний. (par ~ Мирний.) 2. Нічого не робиш, ледащо! Дурно хліб мій їси! (Марко Вовчок.) 3. Як щось не так, то даси нам знати.
183. Запишіть у дві колонки дієслова: І) із вставленими буквами е, є; 2) із вставленими буквами и, L
Святку..мо, вивча..ш, знаходиш, ненавид..те, сто..мо, схоч..те, лєт..те, кгілиш..ться, осмілиться, одягаються, захистимо, пиш..ш, утримуймося, зміниться, тьопа..те, перестав..ш.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського письменника Публія Теренція: *Якщо двоє роблять те саме...»
184*. Перепишіть прислів’я, вставляючи в закінченнях дієслів пропущені букви.
І. Що ма.. — не дба.., втративши — плач..мо. 2. Правда очі кол... 3. Брехнею світ пройд..ш, та назад не верн..я. 4. Одна бджола мало меду нанос.. . 5. У ліс не з’їзд..ш — і на печі замерзнеш. 6. Криком дуба не зруба..ш! 7. Як на своєму язиці не вдерж..ш, то н'а чужому не вта..ш. 8. Хто пізно ход.., сам собі шкод.. . 9. Добрі жорна все перемел..ть.
185*. Перепишіть, дієслова, що в дужках, поставте в потрібних особах теперішнього або простого майбутнього часів.
1. Ми (боротись) за мир і (прагнути) миру, трудящим щастя (зичити) усім. (М. Рильський.) 2. І чайкою в серце (вриватися) блискавка слова. (Н. Забіла.) 3. O слово дзвінке, (озиватися) в славі до нас ти крізь давні століття імглаві! (77. Перво-майський.) 4. Коні сердито (іржати). Коцюбинський.) 5. (Вирости) ти, сину, (вирушити) в дорогу, (вирости) з тобою приспані тривоги. (В. Симоненко.) 6. Чого ти (стогнати), море синє, об скелю хвилями б’ючи? (В. Забаиїтанський.) 7. А вже березень (бродити) соком, (усміхатися) сонце звисока. (В Лунук.) 8. Ми (сидіти) під кручею, поклавши вудочки на хиткі рогачики, і (гомоніти). (Григір Тютюнник.)
