Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
Ключ. З перших букв прочитаєте прислів’я.
]69 *. Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.
І. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в (Таня) душу першу любов до рідного краю. (0. Гончар.) 2. (Галя) переляк минув, та серденько билося.
(Марко Вовчок.) 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилося бажання верховодити. (Панас Мирний.) 4. Повз (Матюха) двір як проходив— глянув з цікавістю. (А. Головко.) 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя. (Є. Гуцало.)
6. (Черниш) сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала. 7. Бачу (Сергій) замислений профіль. 8. В (Сергій) настрої з’явилась великодушність. (З тв.
0. Гончара.)
170 (контрольна.) Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надруко-. ваним. Якщо трапляться помилки на правопис прикметників і слів, що відмінюються, як прикметники повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт)»
І. Падають іепло і глухо яблука в нашім [57.3] саду. (В. Сосюра.) 2. Я хочу миру і життя у згоді на нашій найвеличнішій [57J] з планет. (О. Підсуха.) 3. Над всіх старших [57.3] найстарша правда. (Леся Українка.) 4. Які [57.4] слова не були б хороші [57.4], а без діла вони полова. (І. Цюпа.) 5. Добре нам мати на світі хорошого [58.3] друга, друзів — ще краще [60.2]. (М. Рильський.) 6. Поперед інших [57.3] стяг новий [57.3] неси, карай насильство своїм словом віщим [57.3]. (М. Рильський.) 1* У кожнім кетязі пахучім [57.3], у кожнім квіті, що зійшов, ^румує струменем кипучим [57.3 моє життя, мій спів і кров. (М, Рильський.) 8. Старої арії тремтячі [59.а; 57.4] переливи лет*ть в вікно. (М. Рильський.) 9. Андрієві [61.2; 57.4] думки пливли далі. (М. Коцюбинський.) 10. А сонце підпливає все ви-та вище [60.2] , пече все дужче та дужче [60.2]. (Панас Мирний.)
Каламутиться небо, дужчає [60.4] вітер, зривається завірюха. JP- Гончар.) 12. Зимою тітчину [61.1] хату замітає снігом по !*На, (Є. Гуцало.) 13. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінь-нне [61.1] t змучене й зраділе обличчя. (А. Головко.) 14. Тихо-ихо Дунай воду несе, ще тихіше [60.1] рік за роком лине. х^Рйнко.) 15. Рідний край! На світі немає нічого дорожчого {60'2\ за нього. (І. Цюпа.)
117
ЧИСЛІВНИК
§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
Числівник один становить особливий тип відмінювання. Він змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник гол (див. §65).
Усі інші кількісні числівники змінюються лише за відмінками (числівники два, обидва в називному відмінку мають ще форми жіночого роду: дві, обидві). Вони мають такі відмінкові закінчення й кінцівки:
Від- мінки II тип відмінювання III тип відмінювання IV тип відмінювання V тип відмінювання
Н. -а/ -і, -Ut -еро -? -? , -о •сті, -ста, -сот
Р. -OX -U -а -сот
д. -OM -U -а -стам
Зн. Як у називному Як у називному Як у називному Як у називному
Op- або родовому відмінку відмінку відмінку відмінку
-ома (-ма) -ма -а -стами
М. -OX -и -а -стах
1. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п'ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
Н. два три обидва п’ятеро
Р. двох трьох обох п’ятьох
Д. двом трьом обом п'ятьом
Зн. Як у називному або родовому відмінку Op. двома трьома обома п'ятьома
М. (на) двох трьох обох п’ятьох
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення на: чотирма, багатьма (і багатьома).
2. За III типом відмінюються числівники від п'яти до Si* сімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п'ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
Н. шість сім вісім п'ятдесят
Р. шести семи восьми п'ятдесяти
Д. шести семи восьми п’ятдесяти
Зн. Як у називному відмінку
Op. шістьма сьома вісьма п’ятдесятьма
М. (на) шести семи восьми п’ятдесяти
118
Числівники цього типу можуть також відмінюватися, як І збірн* числівники (тип II).
3. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев'яносто, CfO Ц* числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідко, мають однакове закінчення -а: до сорока днів, сорока робітникам, з дев'яноста учнями, на ста сторінках.
^ 4. 3a V типом відмінюються числівники від двохсот до дев'ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша, як числівник II або III типу, а друга— як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
Н. двісті п’ятсот
р. двохсот п'ятисот
Д. двомстам п’ятистам
Зн. Як у називному відмінку Op. двомастами п’ятьмастами
М. (на) двохстах п’ятистах
5. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи.
6. У складених кількісних числівниках (скільки?) відмінюються всі складові частини, у порядкових (котрий?) — тільки останнє слово (див. § 59).
