Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
§ 73. Наказовий спосіб
Наказовий спосіб твориться від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини (що робить?) відкидаємо закінчення: пиш(е), сид(ить), стан(е), співай(е), повір(ить) — і до одержаної основи додаємо закінчення наказового способу.
1. Під наголосом та після збігу приголосних додаємо:
а) у 2-й особі однини -и: пишй, сидй, підкресли;
б) у 1-й особі множини -ілю: пишімо, сидімо, підкреслімо.
в) у 2-й особі множини -іть: пишіть, сидіть, підкресліть.
Ці закінчення зберігаються й тоді, коли префікс ви- перетягає на себе наголос: пиши — випиши, вйпишіно, випишіть; неси — вйнеси, вйнесімо, вйнесіть.
I. В труді твори життя красу. (П. Тинина.) 2. Берімось драще до роботи, змагаймось за нове життя! (Леся Українка.) 3. Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею! (В. Сосюра.) 4. Свою Україну любіть, любіть її. (Т. Шевченко.)
2. В інших випадках:
а) у 2-й особі однини кінцевий приголосний, де це можливо (див. § 15, пп. 2 і 3), пом’якшуємо: стань, сядь, кинь, але: постав, розріж, повір;
б) у 1-й особі множини додаємо закінчення -мо: станьмо, сядьмо, киньмо, поставмо, розріжмо, повірмо;
в) у 2-й особі множини додаємо закінчення -ге: станьте, сядьте, киньте, поставте, розріжте, повірте. _________
1. He клич мене, весно, не чаруй і не ваб! (Леся Українка.)
2. Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (М. Упеник.)
3. Уславмо ж руки, силою налиті, і думку, що епоху пропіка. (Л. Горлач.) 4. Хліб їж, а правду ріж. (Народна творчість.) 5. He чванься званням, не чванься й знанням. (Народна творчість.)
136
Отже, в наказовому способі дієслова мають такі закінчення:
Число Особа Під наголосом та після збігу приголосних В інших випадках
Однина 2-га 1-ша 2-га ~и -ь
діиожина -імо -іть -MO, -ьмо -те, -ьте
)93. Випишіть у дві колонки дієслова: 1) в наказовому способі; 2) в дійсному способі.
Озеленимо, сточіть, кричіть, навчить, летімо, збережімо, зворушить, навчіть, лящить, зворушіть, узагальнимо, зачепить, сушіть, озеленімо, зліпіть, вивчімо, сточить, скажімо, запишіть,
ВИВЧИМО.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення прислів’я: *Перш ніж шити...»
194. Дієслова поставте в наказовому способі в 2-й особі однини і запишіть у дві колонки: 1) з б у кінці; 2) без ь у кінці.
Збільшити, перевірити, входити, стати, озвучити, підставити, вдарити, попередити, передбачити, ужалити, вимітити, насипати, плавити, звузити, відрізати, зважити, переглянути.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих 6vkb прочитаєте закінчення вислову 1. С. Тургенева: «Вартий жалю той...»
195*. Перепишіть. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній особі наказового способу.
1* Як у бою гвинтівку, (берегти) [2-га особа множини) у світі мир. (О. Підсуха.) 2. (Горіти) [2-га особа множини] і (боротися, любити) Батьківщину, огні свого серця (єднати) в бою. (В. Сосюра.) 3. Гей, (ударити) [1-ша особа множини] в струни, браття, золотії, (розпалити) знов багаття з іскр надії. (М* Рильський.) 4. Твоєму кожному почину розкрито двері: (йти, творити, прославити) [2-га особа однини] Батьківщину. (П. Тичина.) 5. He (поганьбити) [1-ша особа множини] ж бо ніколи міщанством романтичних шат. (І. Жиленко.) 6. Правді в очі (дивитися) [2-га особа множини] прямо, не (одводити) погляду вниз. (В. Симоненко.) 7. He (вірити) [2-га особа однини] мені, бо я брехать не вмію, не (ждати) мене, бо я і так прийду. (В. Симоненко.) 8. (Зробити) [2-га особа однини] добро людині і (забути). (О. Підсуха.)
196 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на правопис дієслів, повторіть правила, Казані в квадратних дужках (параграф і пункт).
. 1- Здобудеш [69.2; 15.3] освіту — побачиш [70.0; 15.3] більше Св,ту. (Народна творчість.) 2. Україно! Слався [73.2] нивами, cji^bch рідними людьми! (Т. Масенко.) 3. Крила розгорнемо
137
[69.2], крила могутнії: за труд героїчний берись [73.1]\ (П. Tli чина.) 4. Ах, скільки радості, коли ти любиш [69.2; 15.3] землю коли гармонії шукаєш [69.2; 15.3J у житті! (П. Тичина.) 5. Коли переступиш [69.2; 15.3] ти байдужжя, тоді нові побачиш [69.2' /5.3] грані. (О. Підсуха.) 6. Усе міняється, оновлюється [69.2; 69.3\ рветься [69.3], усе в нові на світі форми переходить [69.2] (77. Тичина.) 7. За чорні натруджені руки ми двічі умерти могли б [55.5]. (М. Бажан.) 8. Колись наші нащадки дивуватимуться [72./], знайшовши в старих пожовклих лексиконах дивне слово «війна». (П. Загребельний.) 9. В променях сонця купається [69.2; 69.3] жито, колються [70;0] вуса шорсткі. (Г. Бойко.) 10. Виходжу
[71.2] в поле, а місяць висне, як срібен серпик. (О. Олесь.)
11. Поставлю [71.3] хату і кімнату, садок-райочок посаджу
[71.2] (Т. Шевченко.) 12. Так шуміть [73.1] же, гаї неозорі, і, сади, зацвітайте, як дим. (В. Сосюра.) 13. Дерева тішаться [70.0] сміхом дітлахів, аж гілки колишуться [70.0] з низу до верхів. (Н. Забіла.) 14. В його голові товпляться [71.2] плани — один фантастичніший від іншого. (Ю. Яновський.)
