Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
ковою
рального обміну.
У свині п'ясткові кістки короткі, масивні, середні (ІІІ і IV) дуже розвинуті, на поперечному розрізі трикутні. П'ясткові кістки ІІ і V менші за розміром, скривлені. Проксимальні суглобові поверхні вигнуті.
У собаки п'ясткові кістки (I—V) довгі, з типовими дистальними блоками. З п'яти кісток найдовші ІІІ та IV п'ясткові кістки, на поперечному розрізі вони мають трикутну форму; І п'ясткова кістка коротша (порівняно з іншими). На блоках кісток є малий гребінчик на пальмарній поверхні, передня поверхня гладенька, що зумовлює бічні рухи пальців під час їх розгинання.
O Кістки плесна
Кістки плесна — ossa metatarsalia — подібні до кісток п'ястка, але відрізняються більшою довжиною та масивністю (див. рис. 1.42).
У великої рогатої худоби плеснова кістка масивна, на поперечному розрізі чотирикутна. На проксимальному кінці проходить судинний канал, на дистальному — міжкістковий. Плеснова кістка ІІ маленька, сочевицеподібна.
У коня плеснова кістка масивна, на поперечному розрізі округла. Блок з медіального боку товщий. Плеснові кістки ІІ і w порівняно з відповідними п'ястковими кістками мають більш розвинуті горбистості для зв'язок.
У свині ІІІ і IV плеснові кістки відрізняються від п'ясткових добре розвинутими зв'язковими горбами на проксимальних кінцях. У IV плеснової кістки проксимальна суглобова поверхня видовжена, чотирикутна, із виступаючим латеральним зв'язковим горбом.
У собаки плеснові кістки мають плоскі проксимальні суглобові поверхні. Плеснова кістка І коротка, конусоподібна; ІІ кістка з'єднується з ІІІ кісткою трикутними суглобовими площинами. У IV плеснової кістки проксимальна суглобова поверхня видовжена, чотирикутна, з виступаючим зв'язковим горбом на латеральній поверхні.
O Кістки пальців
Кістки пальців — ossa digitorum — третя частина автоподія — акроподій, представлені трьома фалангами в кожному пальці (рис. 1.43).
88
АПАРАТ РУХУ
Проксимальна фаланга (путова кістка) — phalanx proximalis (os compe-dale) — довга трубчаста. На проксимальному кінці — basis phalangis proximalis — суглобова ямка — fovea articularis — розділена жолобом для сполучення з блоком п'ясткової кістки. На її дистальному кінці знаходиться голівка — caput phalangis proximalis, розділена гребенем.
Середня фаланга (вінцева кістка) — phalanx media (os coronale) — на проксимальному кінці — basis phalangis mediae — також має суглобову жолобкувату поверхню — fovea articularis, розділену жолобом, а на дистальному кінці — голівку — caput phalangis mediae, розділену жолобом. Ця кістка коротша за першу.
Дистальна фаланга (копитова, ратична, кігтьова кістки) — phalanx distalis (os ungulare, os unguiculare) — у різних тварин має неоднакову форму й будову. Так, у хижаків вона називається кігтьовою, у свині та жуйних — ра-тичною, у коня — копитовою кісткою.
У великої рогатої худоби та свині фаланги ІІІ і IV пальців асиметричні, фаланги ІІ і V пальців у cвині подібні до фаланг середніх пальців, але менші за розмірами. Ратичні кістки дуже подібні. Кожна кістка має форму пі-
Рис. 1.43. Скелет пальців:
А — собаки; Б— корови (дорсально) та В— пальмарно; Г— коня (дорсально) та Д— пальмарно; mc — ossa metacapralia; ph I—III— phalanx I—III; a — sulcus sagittalis; b — crista sagittalis; 1 — facies articularis proximalis; 2 — tuberculum ligamentea; 3 — tuberositas palmaris; 4 — trochlea phalangis; 5 — processus coronoideus; 6 — tuberositas pn II; 7 — proc. extensorius; 8 — facies parietalis; 9 — margo solearis; 10 — angulus ph III; 11— facies flexoria; 12— facies solearis; 13— for. soleare; 14— os sesamoideum proximale; 15 — os sesamoideum distale
89
Розділ 1
раміди. На ній виділяють підошовну, міжпальцеву (плоску) і зовнішню вигнуту, пологу поверхні (у свині підошовна зливається з міжпальцевою). Обидві бічні поверхні утворюють передній зачепний край, який проксимально переходить у розгинальний відросток для закріплення розгинача пальця. На проксимальному кінці кістки, позаду розгинального відростка, знаходиться розділена гребенем суглобова поверхня для ІІ фаланги, позаду її — суглобова поверхня для сезамоподібних кісток. Підошовна поверхня каудально переходить у згинальну горбистість — tuberositas flexoria, до якої прикріплюється глибокий згинач пальця.
У коня копитова кістка більш симетрична, на ній розрізняють проксимальну суглобову поверхню, а також поверхні підошви й стінки. Суглобова поверхня — facies articularis — ділиться гребенем на більшу — медіальну і меншу — латеральну ділянки. Спереду випинається розгинальний відросток — processus extensorius (див. рис. 1.43, 7) — для закріплення розгинача пальця. Підошовна поверхня — facies solearis 12 — каудально переходить у горбисту згинальну поверхню — facies flexoria 11 — для закріплення глибокого згинача пальця. З обох боків від неї помітні підошовні отвори — for. soleare 13, які з'єднані півколовим підошовним каналом — canalis solearis, що проходить у товщі кістки. Стінкова, або бічна, поверхня — facies parietalis — поступово опускається до підошовного краю кістки — margo solearis 9, який має дуже багато судинних отворів. Каудально вона переходить у гілки або кути копитової кістки, до розгинального відростка тягнуться жолоби для копитових хрящів (див. «Копито»).
