Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
*в.) 5. Що кілька метрів зупинялися передихнути. (О. Гончар.)
& Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. (А. Головко.)
165
Ta це ж просто...
Допитливий. Я зовсім заплутався з часткою то...
Кмітливий. Воно й не дивно, бо є аж три частини то: вказівна — пишетЬи окремо (що то за краса), підсилювальна — пишеться через дефіс (отака-то пого да) і словотворча — пишеться разом (тобто, немовбито, начебто).
227. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.
Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається (ідо) разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та (ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (гаки), а все (ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить-(аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), ось (так), шурхотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же).
Ключ. Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів Ч. Дарвіна.
228*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
I. 1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що) години. (M. Рильський.) 2. Як знав (би) я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав? (П. Дороиіко.) 3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь. (О. Гончар.) 4. Добре складалось поки (що): і робота була йому до смаку, і люди милі,-(O. Гончар.) 5. Усяк до чого(небудь) вдався. Той робить те, другий— друге. (77. Глібов.) 6. Часом і досі здається мені, що (й) зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би), подобрішав і кинувсь до роботи. (О. Довженко.) 7. (Ні) чого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв'язаного хліба. (7. Цюпа.) 8. — He грайся хлібом, то (ж) бо гріх! — іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, бувало каже мати. (М. Рильський.)
II. І. Зростай (же), добрий, пречудовий світе! (П. Тичина.)
2.(Ні) що так не красить людину, як натхнення. (О. Гончар.)
3. Мистецтво вічне, вічне (бо) життя! (Д. Павличко.) 4. Хоч (би) артисту1 руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. (Леся Українка.) 5. Можна прострелити мозок, що думку народить, думки (ж) не вбить! (В. Симоненко.) 6. Мене пече (що) днини жагуча спрага щастя для людини. (7. Драч.) 7. Маю серце широкеє — ні (з) ким поділити! (Т. Шевченко.) 8. І сонце — (хтозна) відкіля взялось! — гарячий одсвіт кидає на стіни. (М. Рильський.)
III. І. Добрі жнива колись(то) будуть. (Т. Шевченко.) 2. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити. (Т. Шевченко.) 3. He
1 Тут: митцеві.
166
вТИрайте (ж) мої сльози, нехай собі ллються, чуже поле поли-вають (що) дня і (що) ночі. (Т. Шевченко.) 4. Одежа на ньому (аби) яка, сорочка розхристана, чоботи порвані. (Г. Квітка-Ос-н0вяненко.) 5. Нам (ні) чого втрачать, хіба (що) кайдани! гд. Головко.) 6. Сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж (будь) коли. чекали бою. (О. Гончар.) 7. Хіба (ж) то не для нас —усе, що ми створили, що оросив наш піт і освятила кров? /Al. Рильський.) 8. Якй$ швидкий! На волю! Ти (но) краще не ду-Жб(то) на проміння вилазь. (Леся Українка.)
§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-% який завжди пишеться разом.
Заперечна частка не заперечує щось, відкидає, перекреслює (не робота, не прийшов, не забуду, не ти), а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним змістом (неробство, незабутній, незабаром).
1. Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовМ, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя.
1. Нескоримим [їмІ навік хай квітує земля! (П. Усенко.)
2. Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу. (Ю.іСмолич.) 3. Icupa тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана. (Леся Українка.) 4. Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині. (О. Донченко.)
2. Завжди окремо не пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками: не два, не десять, не перший, не четвертий, не ми, не наш, не будь-який (але виняток: неабиякий і не абиякий), не до речі, не з руки.________________________________________
1. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля. (О. Довженко.) 2* He ти, брате, перший, не ти й останній. (М. Стельмах.) 3. Все це багатство не з неба впало. (Ю. Бедзик.) 4. Люблю співать, та тільки не з глухим! (3. Гончарук.)
3. З іменниками не пишеться разом і окремо. Це залежить від змісту речення.
Якщо йдеться про нове поняття, то не пишемо разом: небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля (ли• хо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня); неприязнь (ворожість); неслава (поговір); неспокій (тривога, РУХ).
