Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
167
Якщо ж заперечується, відкидається щось, то не пишемо окре, мо: не друг (а товариш, співробітник, просто знайомий, випадкова людина, ворог)\ не приязнь (а любов, байдужість, ворожість) не правда (а лсарг, вигадка, брехня), ке слава (а вдячність лю-дій, почуття обов'язку, заробіток, гроші, ганьба і т. д.).
1. Рушієм і мірою життя є добро, а не зло, дружба, а не зненависть і не поневолення. (О. Довженко.) 2. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли; у нас нема зерна неправди [брехні] за собою. (Т. Шевченко.) 3. Прийдешнє осяває наші лиця, неспокій [рух] творчий з вічністюг єдна. (В. Симоненко.) 4. Людська недоля [лихо] будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої. (Леся Українка.) 5. Згода будує, а незгода [сварка] руйнує. (Народна творчість.)
4. З прикметниками й прислівниками не найчастіше пишеться разом: невибагливий (скромний у вимогах), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), неЛегкий (важкий), недалеко (близько), недоброзичливо (вороже), нерішуче (вагаючись), несумлінно (абияк).
Окремо не пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується: робота не важка; дорога не далека; надворі не холодно. Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами ні, ані, ніяк, нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто і под.: робота аж ніяк не важка; ні, дорога не далека; надворі нітрохи не холодно; нам ніщо не страшне.
Але з цих самих висловах (якщо в них нема,,заперечних слів) не можна писати й разом: робота неважка; дорога недалека; на-дворі нехолодно. У такому разі речення стає стверджувальним.
Завжди окремо пишеться не, коли є протиставлення: робота не важка, а легка; дорога не далека, але й не близька; надворі не холодно, а так собі.
1. Туман уже вкрив морську далечінь, але тут, в бухті, він був негустий \рідкий]. (70. Смолич.) 2. В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора. (Леся Українка.) 3. Кому власна батьківщина з малих літ не дорога — той непевна [сумнівна] є людина (П. Грабовський.) 4. Тільки той прожив не марно, хто злу ішов наперекір. (І. Муратов.) 5. На душі у мене тепло й гарно, що недарма [з користю] я по землі ходив, що народився я на світ немарно [з користю]! (Л. Дмитерко.) 6. Нелегко [важко] бути людиною. (Л. Первомайський.) 7. Я вас прошу мене належно зрозуміти: не легко вгадує і око не сліпе, чим вийдуть у житті такі чи інші діти. (М. Рильський.) 8. Для щирої душі, незлого [доброго] серця нетреба красномовства, тільки правди. (Леся Українка-)
Ta це ж просто...
Допитливий. Отже, не з прикметниками й прислівниками можна писати, як хочеш?
168
Кмітливий. He як хочеш, а залежно від того, що хочеш сказати: заперечуєш сцось — пиши окоемо; стверджуєш — пиши разом.
229*. Поясніть, чому не з тим самим словом написано по-різному. Чи мо-?ga написати його навпаки?
І, Микола вже був не молодий хлопець, а чоловік з довгими ву-сзми, з міцним станом, широкими плечима. (І. Нечуй-Левиць-ний.) 2. Харитон Шакула був чоловік вже немолодий — літ під сорок. (М. Коцюбинський.) 3. Незабаром в передпокій увійшла рішучою ходою немолода лікарка. (М. Стельмах.)
230*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
I. 1. Хай розквітне веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі. (77. Тичина.) 2. То (не) просто мова, звуки, (не) словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, Чуття єдиної родини. (П. Тичина.) 3. Душа народу (не) сліпа, вона стоока. (М. Рильський.) 4. Так, армія тоді (не) переможна, коли любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що світ (не) ліпший, (не) розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє. (77. Первомайський.)
б, Без мистецтва життя було б холодним, (не) затишним, (не) привітним. (77. Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у (не) земному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній сім'ї (не) порозуміння тривають (не) довго. (О. Konu-ленко.)
II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми (не) повинні загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. (He) марно, ні, боями край гримів,— минули дні і злиднів, і (не) годи. (В. Сосюра.) 3. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних. (В. Симоненко.)
4. Ніде (не) видно ні живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході догоряла ніжна (не) смілива заграва. (О. Донченко.)
6. Крізь пелену туману проступали ялісь (не) виразні силуети. (Петро Панч.) 7. (He) чутними кроками увійшли в село запашні присмерки. (77. Смілянський.) 8. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і (не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність. (О. Довженко.)
§ 91. Правопис не з дієсловом
1. З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не написати, не написав, не пишу, не пи-fйтиму, не пишучи, не написавши, не написано.______________________
. 1. Коли ти маєш вчинити щось погане, сім разів подумай —
1 rC вчини, а добро роби не думаючи. (М. Рильський.) 2. He бійся йравди, хоч яка гірка. (Л. Костенко.) 3. He може при добрі той жнть, хто хоче злу й добру служить. (І. Франко.) 4. Хочу, щоб ні-
169
коли, ніколи не зачерствіло серце. (M. Стельмах.) 5. Ніхто не міряв серця глибочінь, ніхто не знає меж його, ні краю. (А. Малишко.) 6. Такої мови не чувано в сій хаті досі. (Леся Українка.)