Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практикум по правописанию украинского языка" -> 79

Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практикум по правописанию украинского языка — К.: Образование, 2000. — 254 c.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка): praktikumpopravopisaniu2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 73 74 75 76 77 78 < 79 > 80 81 82 83 84 85 .. 117 >> Следующая


§ 95. Підмет

Щоб правильно визначити будову речення, а отже, й поставити розділові знаки, треба насамперед знайти в ньому підмет і присудок (синтаксичний центр).

1. Підмет називає предмет, про який щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання хто? що?

1. (хто? що?) Яз тих країв, де над Дніпром цвітуть, шуМ' лять (хто? що?) гаї. де з дня народження мені співали (хто?

!76
що?) солов’ї. (М. Нагнибіда.) 2. В житті існує не тільки (хто? що?) «хочу», а й (хто? що?) «треба». (О. Гончар.)

3. (хто? що?) Багато вітрів прошуміло над головою. (О. Довженко.) 4. (хто? що?) Душ з п’ять хлопців мостилося коло столу з книжками. (С. Васильченко.)

2. Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово (додаток, звертання).

1. Світи нам, день [замінити займенником не можна], безсмертними вогнями. (В. Сосюра.) — Світить нам день [він] безсмертними вогнями. 2. Город [його] було засаджено всякою всячиною. (О. Довженко.) — Город [він] був засаджений всякою всячиною. 3. Дуби [вони] сплели кошлаті віти [їх], шумлять в задумі ясени [вони]. (Л. Дмитерко.)

3. У підрядних реченнях підмет буває виражений сполучними словами хто, який, що. Слово що лише тоді виступає підметом, якщо його можна замінити займенником який або підставити замість нього іменник з головного речення.

1. Хто правду любить, той наш брат. (Леся Українка.) 2. Мій Києве! Нема таких туманів, які б [тумани] не розійшлися над тобою... (М. Рильський.) 3. Ми працю любимо, що [яка, праця] в творчість перейшла, і музику палку, що [яка, музика] ніжно серце тисне. (М. Рильський.) 4. Історія народів учить, що [замінити не можна] та держава велична, в якій велична мала людина. (О, Довженко.)

4. Іноді підмет буває виражений неозначеною формою дієслова, до якої не можна поставити питання х т о? щ о? У такому разі підмет визначаємо за змістом.

1. Лиш боротись — значить жить. (І. Франко.) 2. Жити у небі і гинути в леті —осуд старих журавлів. (Л. Первомайський.)

З, Яке це щастя, друже мій,— горіти, а не тліть. (В. Сосюра.)

5. Є речення, у яких нема підмета.

1. Іду на клич доби. (О. Підсуха.) 2. Треба бути щедрим і вимогливим до себе. (О. Довженко.) 3. В гаю давно вже стемніло. (С. Васильченко.) 4. І вам так приємно буде від того шовкового Дотику хлібів. (Ю. Збанацький.)

177
238*. Перепишіть, підмети підкресліть однією рискою.

1. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі. (Леся Укра. їнка.) 2. Я в серці маю те, що не вмирає. (Леся Українка.)

3. Кожний із нас має в серці заряд, силу любові і ніжності, щ0 виведе нас до мети. (О. Гончар.) 4. Яке це щастя — мчати на коні, а у лице тобі весняний вітер віє! (В. Сосюра.) 5. І знову «ура!» покотилося лісом. (М. Стельмах.) 6. Майже три роки минуло від того далекого світлого дня. (О. Гончар.) 7. Кохати — нові землі відкривати. (І. Драч.) 8. Так будь же тричі проклята, війна, і слався, мир, у всій своїй красі! (О. Підсуха.)

§ 96. Присудок

Присудок стверджує або заперечує щось у реченні і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? або що він є? тощо.

Проте не завжди легко знайти присудок за допомогою питання. У такому разі треба орієнтуватися на те, як він виражений.

1. Будь-яке дієслово в реченні, що стоїть у дійсному, умовному чи наказовому способі, а також у формі на -ко, -го, — це завжди присудок або його складова частина1.

1.Жив, живеш і будеш жити, мій народе! (M. РильськийJ

2. Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. (В. Сосюра.) 3. Із можливого в чудесне перекинуто мости. (M. Рильський.) 4. Якби я був скульптором, виліпив би чудесний високий отой лобі (О. Гончар.) 5. Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. (М. Стельмах.)

2. Слова мпжна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен у поєднанні з неозначеною формою дієслова (або й самі), а також слово нема (немає) завжди виступають присудками.

1. До чистої мети треба йти чистою дорогою. (Леся Українка.)

2. Людині треба, щоб її робота залишилася після неї самої жити. (Ю. Яновський.) 3. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти. (М. Рильський.) 4. Де нема святої волі, не буде там добра ніколи. (Т. Шевченко.)

3. У деяких реченнях (особливо в підрядних із сполучником щоб) у ролі присудка виступає неозначена форма дієслова. _

1 Тут і далі, щоб стиснути громіздкий теоретичний матеріал, присуДкИ двоскладних речень і г ловні члени од складних речень, що мають форму присудків, розгляд ються разом

17
1. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь (П. Тичина.) 2. І я хотів життя прожити так, щоб добрим друзям радість дарувати. /JI, Дмитерко.) 3. А слова дружнього за гроші не купити. \м. Рильський.) 4. По роботі пізнати майстра. (Народна творчість.)

4. Іноді, щоб визначити присудок, усе речення слід поставити в минулому часі — тоді в присудку з’явиться дієслово-зв’язка був, була, було, були._______________________________________________
Предыдущая << 1 .. 73 74 75 76 77 78 < 79 > 80 81 82 83 84 85 .. 117 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed