Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
1. У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка: 1. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.) 2. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)
2. Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику: 1. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.) 2. Веснянійте, далі сині, на-ливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)
3. У кінці питального речення ставиться знак питання: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)
Якщо ж питальне речення вимовляється з особливим почуттям, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)
174
4. Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, шо думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Д навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі моїй-1.. (В. Сосюра.)______________________________________________________
235. Перепишіть, ставлячи в кінці речень крапку, знак питання чн знак «клику.
I. O рідне слово, хто без тебе я (Д. Павличко.) 2. Як хороше, як весело на білім світі жить (JI. Глібов.) 3. Мій запас вигуків захвату трудно збільшити Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно (Т. Масенко.) 4. Що узяв я з собою в дорогу Я узяв лише чисте сумління (О. Підсуха.) 5. Як надолужить години про-уаяні (О. Підсуха.) 6. Хто сказав, що все уже відкрито (В. Симоненко. ) 7. Чи є ще слово десь чорніше, ніж слово прокляте — війна (Г. Донець.)
236. Перепишіть. Текст розбийте на речення і абзаци, замість рисок поставте потрібні розділові знаки. Перевірте себе за «Intermezzo» М. Коцюбинського, звідки взято цей уривок.
Я утомився / мене ВТОМИЛИ люди / мені докучило бути заїздом / де вічно товчуться оті створіння / кричать / метушаться і сміються / повідчиняти вікна / провітрити оселю / викинуть разом із сміттям і тих / що смітять / нехай увійдуть у хату чистота \ спокій / хто дасть мені втіху бути самотнім / смерть / сон / як я чекав їх часом / а коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе / люли і там чигали на мене / вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку / намагались налити мої вуха та моє серце тим / чим самі були повні ..
БУДОВА РЕЧЕННЯ
§ 94. Найменші складові частини речення
Найменшими складовими частинами речення є члени речення (головні і другорядні), внесення та сполучники. Прийменники
І частки окремо в реченні не виділяються, вони входять до складу членів речення.
Член речення — це повнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Наприклад, у реченні: Здається сном пахуче літо (В. Сосю-Р&) — є три члени: що? — літо; яке воно є? — здається сном; 5lKe літо? — пахуче. А в реченні: Тільки Чіпка як води в рот *йбрав (Панас Мирний.) — є лише два члени: хто? — тільки Чіпка; що робив? — як води в рот набрав. Якщо ці відпо-ЬіДі поділити на менші, то вислів утратить смисл.
1. Головні члени — підмет і присудок — становлять синтак-с?чний центр речення, навколо якого об’єднуються всі другоряд-члени.
175
У синтаксичний (підметово-присудковий) центр речення можуть входити підмет і присудок (сонце сходить), або кілька од. норідних підметів і присудок (дерева, кущі, трава зеленіють), або підмет і кілька однорідних присудків (роса ряхтить, мінить-ся, переливається), або тільки підмет (ранок), або тільки прису. док (світає).
2. Другорядні члени — додаток, означення, обставини,— об’єднуючись навколо головних членів, пояснюють їх та один одного. Наприклад, у реченні: Тут в кожній ягоді натхненна праця струмує (М. Рильський.) — синтаксичний центр: що? — праця; щ о роби ть? — струмує; а навколо нього об’єднуються другорядні члени: праця — яка? — натхненна; струмує — де? — тут; струмує — в чому? — в ягоді; в ягоді — якій? — кожній.
3. Внесення — звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення — на питання в реченні не відповідають, але по-різному доповнюють речення: 1. Він не прийде.— Він, мабуть, не прийде. 2. Ти допоможеш мені? — Ти, Маріє, допоможеш мені?
3. Так, допоможу.
4. Сполучники — сурядні, підрядні, пояснювальні — приєд-
нують між собою окремі слова та частини в реченні: He жаль мені, що житиму лиш раз, та жаль,- що згасне мрій моїх алмаз. (Д. Павличко.)________________________________________________
237*. Визначте кількість членів у кожному реченні. Знайдіть у них внесення і сполучники.
1. Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ. (М. Рильський.) 2. Розсипає сонце щедрою рукою золотаві квіти в тихому гаю. (В. Сосюра.) 3. Ми казали про вічну любов, і хотів я такої любові. (В. Сосюра.) 4. А дівчина була як сонце! (Марко Вовчок.) 5. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (М. Коцюбинський.) 6. Ми мусимо іти до згоди через найглибші в світі броди. (О. Підсуха.) 7. І ти, Україно, розкажеш піснями тисячоліттям про наші віки. (3. Гончарук.) 8. В романтику, друже, дорога відкрита. (В. Лучук.)
