Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного запису. З цих букв прочитаєте вислів давньоримського філософа Сенеки.
§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
1. У кінці прислівників після г, к, X завжди пишетеся -и: навкруги, верхи, трохи, тільки, наскільки, навіки, заввишки, залюбки, мовчки, пішки, навпомацки, навпаки, дибки, звідки (але звідкіль, звідкіля), тутечки; по-товариськи, по-молодецьки, по-чеськи.
1. Дніпро розкішно ллється більше верстви завширшки попід самими горами. (7. Нечуй-ЛевицькийJ 2. Була тільки п’ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло. (О. Гончар.) 3. Листоноша мовчки, навшпиньки підійшов до Терентія. (О. Довженко.)
4. Лікар по-батьківськи погладив дівчину по голові. (М. Труб-Лаїні.)
2. Після ч, ж у кінці прислівників може писатися и або і:
а) и пишеться в прислівниках типу по-вовчи та у віддієпри-слівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): по-дівочи (частіше по-дівочому), no-заячи (частіше по-заячому)% по-вед-*ежи (частіше по-ведмежому); нехотячи (частіше нехотя), ле-ъачи, стоячи;
б) і пишеться в усіх інших випадках, зокрема в прислівни-fex двічі, тричі, вночі, опівночі, позаочі, насторожі.
153
1. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів. (Ю. Яновський.)
2. Тільки все крешуть шаблюки та очі по-вовчи скрегочуть. (П. Тц-чина.) 3. В час війни двічі спалене, тепер воно [містечко] швид. ко відбудувалося і зросло майже вдвічі. (В. Козаченко.) 4. he сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом. (І. Франко.)
Ta це ж просто...
Допитливий. По-моєму, у вживанні і та и в кінці слів після г, к, х (які позначають задньоротові) та ш, ч, ж, дж, щ (які позначають шиплячі) є якась закономірність.
Кмітливий. Ти маєш рацію. У кінці слова після г, к, х буква і пишеться тільки в прикметниках і словах, що змінюються, як прикметники (довгі, високі, глу. хі, такі, всякі), та ще в незмінюваних іншомовних словах (хакі, Гельсінкі); в інших словах пишеться лише и (дороги, стежки, шляхи; по-батьківськи; навкруги, тільки). І навпаки, у кінці слова після ш, ч, ж, дж. щ буква и пишеться лише в наказовому способі (пиши, кажи, мовчи), у дієприслівниках і похідних від них словах (пишучи, написавши; незважаючи на) та в і.рислівниках типу по-вовчи\ в інших словах пишеться лише і (груші, кручі, межі, радощі; родючі, дужі, найвищі; наші; вдвічі, вночі).
214*. Перепишіть, вставляючи замість крапок и або і.
1. Мені потрібен мир навік.., а не на п'ять хвилин. (О. Підсуха.) 2. Опівноч.. айстри в саду розцвіли. (О. Олесь.) 3. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруг.. . (В. Сосюра.) 4. Я входжу в ліс — трава стає навшпиньк.., кошлатий морок лапу подає. (Jl. Костенко.) 5. Кожен колос зове його, наче батька, по імені, по-синівськ.. довірливо припада до плеча. (Б. Олійник.) 6. Було ще не пізно— тільк.. починало смеркати. (Панас Мирний.) 7. Карпо, як гуска, плавав і по-баб’яч.., і голічерева, і наввимашк... (Панас Мирний.) 8. Кінь осатаніло став дибк... (Н. Рибак.)
215*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. He крутяться (на) зад історії колеса. (М. Бажан.)
2. З (давніх) давен землю рясно поливали війни людською кров’ю. (І. Волошин.) 3. Я (в) перше в житті побачив знані тільк(и, і) з книжок, пісень і переказів наші рідні Карпати. (Т. Масенко.) 4. Замки завжди (на) горі стоять, бо так величніше і неприступніш. (Леся Українка.) 5. Сірі, глибоко запалі очі майора раз (у) раз звертались на Черниша. (О. Гончар.) 6. Мати говорить майже (по)шепк(и, і), але мені все чути. (Ю. Збанацький.) 7. Микола впізнає Нимидору (по) високому зросту. (І. He-чуй-Левицький.) 8. Навіть жайворонок співає зовсім (по) нашому, (по) донбасівському. (Ю. Яновський.)
216. (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надРУ* кованим. Якщо трапляться помилки на правопис прислівників, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Світ по-новому [79.3] відкривати, поете, обов'язок твій. (М. Рильський.) 2. Буває мить якогось потрясіння: побачиш світ,
154
jut вперше [81.1] у житті. (77. Костенко.) 3. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн,— на сьогодні, на завтра Ш.2], назавжди [81.2] ти залишишся в серці моїм. (Л. Костенко-) 4. На жаль [80.3], чудес на світі не буває. (77. Воронько.)
5. Мене по волі [80.2] і неволі носило всюди. (Т. Шевченко.) 6. На гору [80.2] доступитися нелегко, зате з гори [80.2] зручніше
170./] боронитись. (Леся Українка.) 7. Марширували по двоє ?/./), по четверо, по вісім чоловік у шерензі. (3. Тулуб.) 8. Біг-їИ навпростець [80.1] чимдалі [82.1] було важче [79.1] (Ю. Смолин.) 9. Біла чайка торкає крилом, розрізає надвоє [81.1] блакить. (П. Усенко.) 10. Степ уже цвіте де-не-де [82.2]. (О. Гончар.) |1. З липи раз у раз [82.3] падали жовті листки і нишкли при зем-лГ, відходячи назавжди [81.2] з життя — як секунди часу. (P1 Іваничук.) 12. Надворі [80.2] стало зовсім поночі [80.2; 83-2]. (І- Нечуй-Левицький.) 13. Навкруги [80.1; 83.1] чорніло зора-йеЬоле, а згори [80.2], від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво. (М. Коцюбинський.) 14. Будем блукати з тобою допізна
