Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
Два прислівники пишуться через дефіс: по-латині і на-гора.
1. Він правді дивився у вічі, нещадно він кривду разив. (Al, Рильський.) 2. Сонце ходить до нас не в гості — сонце з нами живе! (В. Симоненко.) 3. Найбільше мені до вподоби руки творців. (Ю. Яновський.) 4. Шторм лютував без угаву. (Ю. Яновський.) 5. Ні, не прощай, моя Маріє, а до побачення, мій друг. (В. Сосюра.)
208. Як зміниться зміст речення, якщо вгору написати окремо (в гору), а по боліж навпаки,— разом (поволі)}
1. Лізуть вгору довгі, подерті шматки туману. (М. Коцюбинський.) 2. Щука-риба в воді по волі гуляє. (Народна творчість.)
209*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
I. 1. Краю мій! Люблю я тебе (в) день і (в) ночі, (в) ранці і (в) вечері і не знаю краю своєї любові! (Панас Мирний.)
2. Любіть Україну (у) сні й (на) яву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (В. Сосюра.)
3. He народилася і не народиться та сила, щоб наш народ (на)вколішки поставила. (М. Стельмах.) 4. Загін (по) волі просувався розпеченим степом. (Ю. Яновський.) 5. Час, моя пісне, (по) волі буяти, послухать, як вітер заграв понад морем. (Леся Українка.) 6. Герой користі не шукає (з)роду. (Леся Українка.)
7. Під ним коник вороненький (на)силу ступає. (Т. Шевченко.) 8- На виріст, і (на)силу, й на личко у батька вдавсь. (Марко Вовчок.)
II. I. (В) горі — перлисті переливи хмар, яких нема на небесах чужини. (М. Рильський.) 2. Цілий день вітер гуде (на) дворі; (над)вечір скресає річка. (М. Коцюбинський.) 3. (В) день пригріло сонце, почалася відлига. (О. Донченко.) 4. (У)день пекучий, наковтавшись пилу, ми спраглими устами припадали до краю Дерев’яного відра. (М. Рильський.) 5. (По)полудні прийшли на *ісце. (І. Муратов.) 6. (На)вшпиньках підійшов вечір. (П. Tu-чШш.) 7. Потім чайка звилася (в) гору, (на) мить застигла над
149
рікою. (О. Донченко.) 8. (На) горі тій, на шпилечку, сяє замок з діамантів. (Леся Українка.)
III. 1. Порвано (на)віки ланцюги сторіч. (М. Рильський.)
2. Хай живе братерська єдність від сьогодні й (на) вікй. (П. ти~ чина.) 3. (В) день до праці є охота, аж горить в руках робота (І. Франко.) 4. Велике дерево (по) волі росте. (Народна гвор’ чість.) 5. Пісня (по) волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита. (Леся Українка.) 6. І залюбки, не з наказу вірші (на)пам’ять вчать. (М. Шеремет.) 7. Тоді йому раптом прийшов (на) пам’ять один дитячий день. (М. Стельмах.) 8. (На) гору — все (в)гору та (в)гору — в’юниться дорога. (Ю. Смолич.)
§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з числівником, пишуться разом: вперше, вп'яте, водно, вдвоє, вчетверо, заодно, натроє, навосьмеро, утрьох, усімох, поодинці, подвічі, потричі, утричі.
Як винятки пишуться:
а) через дефіс: по-перше, по-друге, по-третє і т, д.;
б) окремо: по одному, по двоє, по троє і т. д.
Ці прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з числівником, які пишуться окремо: в перше (в яке?) вікно, у трьох (у скількох?) класах, на семеро (на скільки?) частин. Прийменник у цих словосполученнях пов’язується не з числівником, а з іменником: в вікно, у класах, на ... частин.
1. Земля ушосте зелень трав змінила. (А. Малишко.) 2. Ріка під містком розділялася надвоє. (Я. Баш.) 3. Незадовго до світання поодинці і по двоє [виняток] почали розходитись. (М. Стельмах.) 4. Розходились по одному [виняток], дотримуючись правил конспірації. (О. Гончар.) 5. Вони вдвох хутенько піднялися на гору. (О. Десняк.) 6. Помістилися ми в двох [у скількох?] хатах дуже добре і просторо. (Леся Українка.)
7. Але, по-перше [виняток], було занадто рано... По-друге [виняток], я повинен був надягти костюм. (П. Загребельний.)
2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з прислівником, пишуться разом: відколи, відтепер, відтоді, загато, назавжди, назавтра (те саме, що й «завтра»), післязавтра, позавчора.
Але окремо пишуться: на коли, на потім, на завтра (в значен-ні «на завтрашній день»), до завтра, на відмінно.___________
1. Побратаються віднині у новій моїй оселі труд натхненний на рівнині і пісні нові, веселі. (М. Нагнибіда.) 2. Відколи на світі пісні гомоніли, такої не чуто ніколи. (Леся Українка.)
150
3. Сліпі лірники сиділи; по шелягу брали і ту саму грали, що й розаторік. (Т. Шевченко.)
210*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Ще пам’ята (до) нині сивий Львів рядки друкованих (у) перше літер. (Д. Павличко.) 2. Робітники (по)двоє, (по) одинці попрямували до Олексіївської балки. (Петро Панч.)
3. Всі (в) чотирьох вийшли з хати. (А. Головко.) 4. Будинок готелю був, (по) перше, високий і міцної старовинної кладки, а (по)друге, наріжний. (О. Гончар.) 5. Завіса раптом роздерлась (на)двоє. (А. Головко.) 6. (Від)коли це ти таким розумним став? (Григорій Тютюнник.) 7. А ти свій войовничий запал прибережи (на)потім. (П. Автомонов.) 8. Потерплю (до) завтра. (М. Коцюбинський.)
211. Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
