Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практикум по правописанию украинского языка" -> 67

Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практикум по правописанию украинского языка — К.: Образование, 2000. — 254 c.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка): praktikumpopravopisaniu2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 61 62 63 64 65 66 < 67 > 68 69 70 71 72 73 .. 117 >> Следующая


Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в)четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген (ген), узяв (за) багато, купив (на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині, це мені (до) вподоби.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову голландського філософа XVII ст. Б. Спінози: сЗнаючи свої вади, ми...».

§ 82. Правопис складних і складених прислівників

1. Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом (пор. § 43, п. 1): в різні боки — врізнобіч, обома руками — обіруч, на швидку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, не сам хотів — несомо-хіть, мимо ходити — мимохідь, в один час — водночас; натщесерце9 споконвіку, чимскоріш, чимдуж, чимдалі, чимраз, якраз.

Але в прислівникових сполученнях у сто крат (хоч стократ), тим часом (хоч сполучник тимчасом як), все одно, все рівно всі частини пишуться окремо.

1. Епоха повсякчас жде подвигу від тебе. (О. Підсуха.) 2. Чимдалі дорога стає все гірша й гірша. (Ю. Збанацький.) 3. Сонце стояло якраз над головою; не гріло — палило. (Панас Мирний.)

4. Тим часом короткий осінній день гас. (М. Коцюбинський.) 5. Ta и Що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, Риба без води. (М. Коцюбинський.)

151
2. Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс (пор. § 43, п. 4): ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, видимо-невидимо.

Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли.

Перша частина пишеться окремо, а дві наступні — через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд). ___________

1. До могил героїв повік-віків не заросте тропа. (М. Рильський.) 2. Всі дні моєї подорожі я був віч-на-віч із народом. (77. Тичина.) 3. З усіх усюд мені Вітчизну видно. (М. Сингаїв-ський.) 4. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє. (Остап Вишня.) 5. Рано-вранці крізь віконце зазирнуло в хату сонце. (В. Лучук.) 6. He сьогодні-завтра до неї прийдуть старости. (І. Нечуй-Левицький.)

3. Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, пишуться окремо: кінець кінцем (називний + орудний відмінки), один одинцем, одним одно, раз у раз (називний + знахідний відмінки), день у день, рік у рік, раз у раз, сам на сам, час від часу, один в один, з дня на день, з ранку до вечора, з роду в рід, з кінця в кінець.

1. Я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице [називний + знахідний відмінки]. (M. Коцюбинський.) 2. Блискавка миготіла раз у раз [називний + знахідний відмінки]. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Одним єдине [орудний + називний відмінки] при долині, в степу, край дороги, стоїть дерево високе. (Т. Шевченко.) 4. Корови одна по одній [називний -f- місцевий відмінки], обчухруючи рогами листя з вільшинок, виходять на галявину. (Григір Тютюнник.) 5. Вовка він раз сам на сам [називний 4- знахідний відмінки] відігнав від овець. (Панас Мирний.)

Ta це ж просто...

Допитливий. Як багато правил на правопис прислівників!

Кмітливий. Але в більшості з них сказано: «пишуться разом>. Отже, основне — запам'ятати, коли прислівники пишуться через дефіс та огщемо.

212*. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Так піду я в поля неозорі із піснями один (на) один. (А. Малишко.) 2. Люди з (давніх) давен називають жнива трудовою в р* шиною літа. (Д. Луценко.) 3. Себе ми зрозуміли в (решті) решт,

152
,соли відчули силу і відвагу. (77. Горлач.) 4. Я на голос батьків

5 (діда) прадіда йду, розділяючи з ними і славу й біду. (М. Син-гаївСький.) 5. На чистому теплому небі тільки де (не) де біліли пущиками хмари. (М. Коцюбинський.) 6. Усім хотілося (чим) ці видше вибратися із смердючих мочарів, і тому пішли (праворуч, бо здавалося, що там сухо. (Григорій Тютюнник.) 7. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз (у) раз скрипів. (Т. Шевченко.)

6 (Вранці) рано, в пилипівку, (як) раз у неділю, побігла я за родою. (Т. Шевченко.)

213. Випишіть слова і сполучення слів у колонку. В тому порядку, як пишуться прислівники: 1) разом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома й більше словами.

Підійшов (у) притул, раз (по) раз гукав, (по) перше, узяв ^до) відома, (попід)тинню, на(сам)перед, ішли один (по) одному, накинув (на) опашки, кінець (кінцем), будь (що) будь, по(вік) віків, росте (в) глиб, виходили (по) одинці, стояв одним (один), день (у) день сох, рушив (у) чвал, встав (рано) вранці, всього (на) всього, бачив (уві) сні, (по) дружньому повір, (з) ранку (до) вечора, (по) новому йде праця, хоч (не) хоч, вивчив (на) пам’ять, в (решті) решт, зроби (чим) скоріш, (на) око помнож, поговорю сам (на) сам.
Предыдущая << 1 .. 61 62 63 64 65 66 < 67 > 68 69 70 71 72 73 .. 117 >> Следующая
Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed