Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практикум по правописанию украинского языка" -> 12

Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практикум по правописанию украинского языка — К.: Образование, 2000. — 254 c.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка): praktikumpopravopisaniu2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 117 >> Следующая


37*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис виділених слів у російській і українській мовах.

1. Стояла сухая серая погода одесского марта. (В. Катаев.)

2. У крыльца комендантского дома казак держал под уздцы прекрасную белую лошадь киргизской породы. (О. Пушкін.) 3. Оркестр исполнял музыку чешского композитора Бедржиха Сметаны.

§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, який важко вимовляється. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі.

1. Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі: сн — щ [шч], цч — чч, зч — жч, здж — ждж. Це відбивається і на письмі: козацький — козаччина (козацьк -f- ина), батьківський — батьківщина (батьківськ + ина), брязкати — бряжчати (брязк + ати), їгдити — їжджу (їзд + у).

Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: Пара-ска — Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), Васька — Вась-чин, Мотузка — Мотузчин [мотужчин]. За морфологічним принципом пишуться префікси: розжувати (хоч вимовляємо [рожжу-вати]), безшумний [бежшумний] (див. § 10, п. 1),—а також слово мисчина [мишчина] (від миска).

L Звенигородщина [звенигородськ + ина] —співучий куток України. (С. Васильченко.) 2. Дівчатка аж верещали [вереск -f- ати] від захоплення, стрибали навколо сосни. (Ю. Збанацький.) 3. На хмарах горбатих громи роз’їжджають [роз'їзд + ають] возами. (Є. Гуцало.) 4. Лежать по всьому світу вздовж і вшир дороги биті і неїжджені [неїзд + єні] шляхи. (Н. Забіла.) 5. Люди внесли в хату запах пасіки, старої вощини [воск+ ина], меду. (В. Гжицький.) 6. Повз Мотузчин [присвійний прикметник] двір як проходив — і не глянув. (А. Головко.) 7. Із піщин [піск + и«а] зростають гори, із краплин — могутнє море. (Н. Забіла.)

2. Змінюються також шиплячі перед свистячими та зубні д, т перед свистячими і шиплячими. Але на письмі ці зміни не позначаються— такі слова пишемо за морфологічним принципом: до-Щка — на дошці [дос'ц'і], книжка — у книжці [книз'ц'і], дочка — дочці [доц'ц'і], вчиш — вчишся [учис'с'а], вчить —

27
вчиться [учиц'ц'а], морочитися — не морочся [мороц'с'а], сусідка — сусідці [сусЧЯз'ц'і] —сусідчин [сус'іЯ>кчин], тітка — тітці [т'іц'ц'і] — тітчин [т'іччин]. ________________________

1. Щасливі дні, щасливі ночі, коли при свічці [свічка] лойовій, хоч мерзли пальці, сліпли очі, я так над книжкою сидів. (І. Франко.) 2. У кімнатці [кімнаткаJ стривожена стоїть Оксана біля вікна. (А. Головко.) 3. На помості набито, мов оселедців [оселедець] у бочці [бочка], якихось людських [люд] істот. (І. Франко.) 4. Лице взялося смагою,— темне, як головешка, а на тій головешці [головешка] білий чуб, як льон. (С. Васильченко.) 5. На грядці [грядка] огірочки і кавуни в рябій сорочці [сорочка]. (М. Стельмах.)

6. Заєць сидів перед ними на стежці [стежка], виставивши вуха вгору, як свічки. (О. Гончар.) 7. Була колись шляхетчина [шляхта], вельможная пані... (Т. Шевченко.)

38. Слова запишіть повністю буквами в дві колонки: 1) ті, у яких транскрибова ні звуки позначаються за принципом «пиши, як чуєш»; 2) ті, у яких ці звуки позначаються за морфологічним принципом.

Турецький — Туре [ч] чина, доріжка — (на) дорі[з']ці, очевидець— очеви [SSr] ця, літає — льо[ч]чик, юшка — (в) ю[с']ці, дудка — ду [Я>к] частий, оснастити — осна [шч] ений, ляск — ля-[шч]ати, юнак+ський — юна [ц'] кий, електричка— (в) електри-[ц'] ці, брязк — бря [ж] чати, об’їзд — об’ї [ж] джати, йдуть — йде[ц'}ся, вереск — вере[шч]ати.

Ключ. З перших букв прочитаєте до кінця вислів В. Сухомлинського «Найпре красніше почуття

39. Чому подані тут у транскрипції слова можна розшифровувати двояко [кас'ц'і] — (в) касці і (в) кашці; [мис'ц'і] — (в) Мисці і мишці; [кіс'ц'і] — (на) кісці і кішці?

40*. Перепишіть, замінюючи транскрибовані звуки відповідними буквами.

1. Вечірнє небо закві [ч] чалось весняними хмарками. (С. Васильченко.) 2. Море забли [шч] ало, і вже виразно було видно під місяцем блискучу воду. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Серцю ввижаю[ц']-ся ті вечори, де я по сте[з']ці збігав із гори, босий, по першім моро[з']цю і глині. (Т. Масенко.) 4. Хвиля за хвилею накочується на низький пі[шч]аний берег. (О. Донченко.) 5. Я бачив на рі[ц']ці в прозорім льоду зернину пшениці. (Д. Павличко.)

6. В клі[ц']ці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі. (Народна творчість.) 7. Червона калино, чого в лузі гне [с'] ся? (І. Франко.)

8. Козак од’ї[ж]джає, дівчинонька плаче. (Народна творчість.)

41*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис виділених слів у російській і українській мовах.

1. Известно, что истинное счастье человека в науке и труде. (Максим Горький.) 2. Далеко видна жёлтая полоса песчаного берега. (Максим Горький.) 3. В колеях неезженой дороги росло много грибов. (К. Паустовський.) 4. Наш витязь мимо чёрных скал тихонько проезжал и взором ночлега меж дерев искал. (О. Пушкін.)

28
§ 14. Спрощення в групах приголосних
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 117 >> Следующая
Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed