Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
6. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: ви-йшов і вий-шов; бра-тство, брат-ство, братс-тво і братство; юна-цький і юнаць-кий; оде-ський і одесь-кий.
Але при цьому треба стежити, щоб не спотворювався зміст слова. Тому краще переносити брат-ство, ніж бра-тство; на-гляд, ніж наг-ляд; про-мчати, ніж пром-чати.
20. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна переносити (юнак)\ 2) ті, при переносі яких можна залишати дві перші букви (юн-нат)\ 3) ті, при переносі яких можна залишати три перші букви (юна-цький). Te саме слово, якщо його можна по-різному переносити, записуйте в різні колонки (рі-зний і різ-ний).
1. Армія, відступ, орел, умію, склад, ґудзик, іти, згин, рясно, обмию, оазис, раджусь, збуджене, яма, ящик, об’єм, саджанці, підзвіт, око, вздовж, вимір, ясно, ясен, оса, зумію. 2. Піджива, сплав, кряж, подзвін, в’яне, ями, підземний, ущент, інструмент, розірвані, джгут, перепел, яничар, усі, юні, годжусь, надзвичайне, гайок, за-дзижчати, ірис, в’юн, удвох, книголюб, іду, ярмо, уміє, перекладач, сиджу, ялина.
Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте: 1) вислів М. Рильського;
2) вислів О. Гончара.
21. Чому подані переноси небажані, хоч помилками Ix вважати не можна?
Неж-даний, прос-лужити, зас-телити, приз-вати, пі-дробити, відро-бити, нас-тупати.
іб
ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ § 8. Класифікація приголосних
Чимало правил правопису залежить від певних властивостей приголосних звуків.
Приголосні звуки розрізняють за наявністю голосу й шуму (голосові зв’язки дрижать дуже, трохи чи зовсім розслаблені) і за місцем перепони на шляху видихуваного повітря (на губах, на зубах, на передньому піднебінні чи в задній частині ротової порожнини).
1. За наявністю голосу й шуму приголосні звуки поділяються на: а) сонорні (звучні) — у них голос переважає над шумом (приклади див. нижче в таблиці); б) дзвінкі — у них шум переважає над голосом; в) глухі — утворені тільки з шуму (голосові зв’язки не дрижать).
Дзвінкі й глухі приголосні утворюють пари, наприклад: [б] — N* [д] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш] іт. д. He має пари лише глухий [ф]. Цей звук запозичений і буває тільки в іншомовних словах (див. § 5, п. 4).
2. За місцем перепони приголосні поділяються на: а) губні;
б) зубні; в) передньопіднебінні; г) задньоротові.
Таблиця приголосних звуків
За наявністю голосу і шуму За місцем перепони
Губні Зубні Передньо- піднебінні Задньо- ротові
Сонорні N [в| [н] - [л] [Pl їй) — —
Дзвінкі [б|- [ЯІ [мі [з] цаі м IrJ [г]
Глухі H ІФІ M [ц| [Cl [ч| [ш| [к] [х]
Примітка. Про м'які приголосні див. § 15.
Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш|;
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с]. ^
Шиплячі і свистячі приголосні утворюють пари: [дж] — [дз], [ж] — [з],
Ni — [ці. [ш] — [с|.
Ta це ж просто...
Допитливий. Сонорні я запам'ятав по тому, що вони не мають пар серед глухих. А парні дзвінкі й глухі я розрізняю за допомогою пальців, прикладаючи Ix До гортані: якщо голосові зв’язки дрижать — дзвінкі, якщо не дрижать — глухі. Щоб вимовити губні, треба обов’язково стулювати губи. При вимові зубних кінець язика торкається зубів або ясен над самими зубами. А задньоротові, здається, творяться аж у гортані чи в глотці.
Кмітливий. Аяз тих груп приголосних склав собі різні вислови, які поза-пам’ятовував: сонорні — *ми винили рій» (вимов без голосних — і залишаться самі
17
сонорні); глухі — «усе це кафе» «Птах і чаша»; губні — « мавпа буф»; зубні — «де ти з'їси ці лини»; шиплячі — «ще їжджу» (у транскрипції [шч]е ї[ждж|у; а щоб пригадати свистячі, треба шиплячі вимовити по-дитячому: «сце їздзу».
22. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на сонорний; 2) на дзвінкий; 3) на глухий.
Жасмин, трубач, серце, яструб, ледве-ледве, кипарис, джерельце, грім, віз, фонтан, дзеркало, насип, число, ювелір, пейзаж, їзда, багаж, черевики, матрац, двигун, щит, радощі, шуміти, згадка.
Ключ. З останніх букв прочитаєте вислів В. Сухомлинського.
23. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на губний; 2) на зубний;
3) на шиплячий.
Дощ, п’ятниця, жарт, щонайкраще, зерно, в’юк, грань, надріз, дзвін, брязкіт, час, шлях, цятка, тьмяний, клопіт, м’ясо, джерело, льодохід, шов, фельдшер, щілина, хитрощі, сонце, виріб, товариш, шукає, м’ята, радість, чекаєш.
Ключ. З останніх букв прочитаєте до кінця прислів’я: «Голова— ...»
24. У таблиці цифрами вказано кількість приголосних різних розрядів у кожному слові. Таку саму таблицю накресліть у себе в зошиті і самостійно розберіть ці ж слова, а потім звіртеся з аналізом, поданим у таблиці.
Слово і його транскрипція За наявністю голосу й шуму За місцем перепони
сонорні дзвінкі глухі губні зубні шиплячі
журавель [жура-вел'] 3 1 0 1 І І
горобець [горо-6ец'| 1 2 І 1 1 0
джміль [д&м’іл'] 2 1 0 1 І 1
ящірка [Йашч’ірка) 2 0 3 0 0 2
бур'ян [бурйан] 3 1 0 1 1 0
земля [земл'а] 2 1 0 1 2 0 ,
25*. Визначте кількість різних приголосних у кожному слові за наведеною в попередній вправі схемою.
