Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У свині добре розвинуті латеральні нюхові шляхи, а дугоподібні закрутки менш виражені, ніж у собаки.
У собаки форма головного мозку залежить від форми черепа. Він може бути грушоподібної або круглої форми. Для мозку собаки характерна наявність трьох дугоподібних закруток на плащі.
O Кінцевий мозок
Кінцевий, або передній, мозок — telencephalon — складається з двох півкуль великого мозку — hemispherium dextrum et sinistrum, розділених по дорсальній його поверхні глибокою поздовжньою щілиною. На кожній півкулі розрізняють дорсальний відділ мозку, або плащ, — pallium — і вентральний відділ — нюховий мозок — rhinencephalon. Межею між ними є базальна нюхова борозна — sulcus rhinalis, яка лежить у ділянці переходу базальної
Рис. 13.7. Головний мозок з вентральної поверхні:
А — собаки; Б — коня; 1 — bulbus olfactorius; 2 — tractus et gyrus olfactorii communis; 2 — medialis et 2' — lateralis; 3— trigonum olfactorium; 4— tractus opticus; 5— corpus mammilare; 6 — lobus piriformis; 7— pedunculus cerebri; 8— pons; 9— corpus trapezoideum; 10— cerebellum; 11 — medulla oblongata; 12 — apertura lateralis ventriculi quarti; 13— medulla spinalis; 14— pyramis; 14 — decussatio pyramidum; 15 — fissura mediana (ventralis); 16— tuber cinereum; 17— chiasma opticum; 18 — pallium; 19— sulcus rhinalis medialis; 20— hypophisis; II—XII— nervi craniales
465
Розділ LS
поверхні мозку в дорсолатеральну (див. рис. 13.7). До кінцевого мозку належать також смугасті тіла і бічні шлуночки мозку. Плащ розміщений у півкулях дорсолатерально від шлуночків. Смугасте тіло лежить у вентральній стінці півкулі дорсально від інших часток нюхового мозку.
Плащ — pallium (рис. 13.8, 14) — побудований із сірої й білої мозкової речовин. Сіра мозкова речовина — substantia grisea — утворює на поверхні півкуль кору великого мозку — cortex cerebri — і побудована з нейронів. На ній розрізняють закрутки мозку — gyrus, розділені борознами — sulci — і щілинами — fisurae. На латеральній поверхні плаща є три дугоподібні закрутки, які оточують латеральну (сільвієву) борозну — sulcus lateralis. Дугоподібні закрутки найкраще розвинуті в собаки, а в інших свійських тварин кожна дугова закрутка поділяється борознами на частини (рис. 13.9). На медіальній поверхні плаща помітні дві дугоподібні закрутки навколо мозолистого тіла. Найближче до нього розміщена поясна закрутка — gyrus cinguli, функціонально пов'язана з нюховим мозком.
Біла мозкова речовина плаща — substantia alba — розміщена під корою плаща. Вона утворює провідні шляхи — асоціативні, комісуральні та проекційні. Кожний із названих шляхів з'єднує певні ділянки кори між собою і зі спинним мозком.
1. Асоціативні волокна з'єднують окремі ділянки кори в межах кожної півкулі. Вони поділяються на короткі (між закрутками) і довгі (між півкуль) волокна.
частка-
ми
Рис. 13.8. Головний мозок з дорсальної поверхні:
А — корови; Б— коня; 1 — fissura longitudinalis cerebri; 2— fissura lateralis cerebri; 3— vermis; 4— hemi-spherium cerebelli; 5— sulcus ectosylvius caudalis; 6 — bulbus olfactorius; 7— sulcus marginalis (sagittalis); 8 — sulcus suprasylvius rostralis; 9— sulcus coronalis; 10— fissura transversa cerebri; 11 — sulcus endomarginalis; 12— sulcus suprasylvius caudalis; 13— medulla oblongata; 14— pallium
466
Розділ LS
Аферентні провідні шляхи (центрипетальні, доцентрові, чутливі) несуть імпульси в кору півкуль із спинного й ромбоподібного мозку. Вони утворюють задню частину внутрішньої капсули.
Якщо сіра мозкова речовина півкуль великого мозку — це сукупність найвищих кіркових центрів, то сіра речовина всіх відділів великого мозку, розміщених нижче, об'єднується поняттям «підкірка». Імпульси від усіх частин тіла спочатку надходять у різні відділи підкірки (включаючи зоровий горб), а з останнього — досягають кори півкуль. Кора постійно розкладає і аналізує збудження, що виникають у рецепторах, і об'єднує та синтезує дію виділених аналізом збуджень у різні комплекси. Ці процеси і є проявом аналітичної і синтетичної діяльності кори головного мозку. У людини кора головного мозку є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності: мислення, свідомості, пам'яті, волі, тобто всієї психічної діяльності, яка є результатом фізіологічної діяльності кори півкуль головного мозку.
На півкулях розрізняють такі частки: лобову, вискову, тім'яну, потиличну і нюхову.
Лобова частка — lobus frontalis — чітко відокремлюється вінцевою борозною — sulcus coronalis — і є лише у собаки. Потилична частка — lobus occipitalis — розміщена в каудальному відділі плаща, тім'яна — lobus pa-rietalis — лежить між лобовою й потиличною частками, вискова — lobus
temporalis — позаду латеральної борозни (сільвієвої) у вентральній половині плаща, нюхова — lobus olfactorius — утворює нюховий мозок.
Нюховий мозок — rhinence-phalon — розміщений у вент-ромедіальному відділі кожної півкулі великого мозку. На базальній поверхні півкуль є нюхові цибулини (спереду), нюхові шляхи і закрутки, нюхові трикутники й грушоподібні частки (див. рис. 13.7). На медіальних поверхнях півкуль видно підмозолисте поле, закрутки гіпокампа, поясні закрутки і поверхню розрізу назальної спайки, а на дні бічних шлуночків мозку розміщені хвостаті ядра, гіпокамп і склепіння. Поясна закрутка, гіпокамп, склепіння та мигдалеподібне ядро становлять лімбічну систему мозку — pars limbica rhinencephali.
