Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
М'яка, або судинна, оболонка спинного мозку — pia mater spinalis, вкриваючи мозок, міцно зростається з ним, оскільки, супроводжуючи кровоносні судини, вона проникає разом з ними в речовину мозку. З боку підпавутинної порожнини оболонка вкрита ендотелієм.
Уздовж усього спинного мозку, на його бічних поверхнях, м'яка оболонка утворює бічні зв'язки (праву і ліву) 10, від яких до твердої оболонки мозку відходять зубоподібні зв'язки 4 — lig. denticulatum. Отже, спинний мозок прикріплюється до твердої оболонки, а остання — до хребців. У зубоподібних зв'язках проходять судини і нерви.
Рис. 13.4. Оболонки спинного мозку:
1 — павутинна мозкова оболонка; 2— тверда мозкова оболонка; 3— вентральний корінь першого шийного нерва; 4 — зубоподібна зв'язка; 5 — вентральний корінь другого шийного спинномозкового нерва; 6 — вентральна спинномозкова артерія; 7 — довгастий мозок; 8 — підвішуюча зв'язка; 9 — спинний мозок; 10 — бічна зв'язка; ІХ, Х, ХІ, ХІІ— черепні нерви; а — межа між довгастим і спинним мозком
458
НЕРВОВА СИСТЕМА
У філогенезі розвиток мозкових оболонок відбувається так. У тварин, які ведуть водний спосіб життя, є лише примітивна оболонка, яка гомологічна м'якій оболонці мозку ссавців. У земноводних та плазунів від примітивної м'якої оболонки відокремлюється тверда оболонка. У ссавців, тварин з більшою рухливістю, із м'якої оболонки утворюється ще павутинна оболонка. Таким чином, від підтвердооболонкової порожнини відокремлюється підпа-вутинна порожнина, заповнена ліквором, і мозок вкривається другою «рідкою оболонкою», яка захищає його від можливих струсів.
¦ СУДИНИ СПИННОГО МОЗКУ
Артерії, які живлять спинний мозок, проходять у хребетний канал разом із спинномозковими нервами. Вони є похідними хребтових, міжреберних, поперекових і крижових артерій. На спинному мозку ці артерії утворюють три поздовжні магістралі: непарну спинномозкову вентральну артерію — a. spinalis ventralis — і парні дорсальні спинномозкові артерії — aa. spinales dorsales dextra et sinistra. У кожному сегменті всі ці магістралі утворюють між собою анастомози. Вони утворюють судинний вінець — vasocorona.
Найбільше розвинута спинномозкова вентральна артерія, яка з однойменною веною залягає у вентральній поздовжній щілині спинного мозку, даючи гілочки для живлення сірої мозкової речовини спинного мозку. У білу мозкову речовину відходять гілочки від судинного вінця, які всередині мозку утворюють анастомози. Спинномозкові дорсальні артерії йдуть уздовж дорсальних корінців, а відповідні вени — вздовж вентральних корінців. З вен кров надходить у венозні сплетення і парну хребтову вентральну пазуху — sinus columnae ventralis. Остання лежить у надтвердооболонковій порожнині і з'єднується із сегментними венами тулуба.
¦ БУДОВА СПИННОГО МОЗКУ
Спинний мозок — medulla spinalis — має вигляд циліндричного тяжа, дещо сплющеного дорсовентрально. Він поділяється на шийний, грудний і попереково-крижовий відділи (рис. 13.5). Межею між спинним і довгастим мозком умовно можна вважати краніальний край атланта. На межі шийного і грудного, а також грудного й попереково-крижового відділів помітні шийне і попереково-крижове потовщення — intumescentia cervicalis et lum-bosacralis. У місцях цих потовщень відгалужуються дорсальні й вентральні корінці нервів плечового та попереково-крижового нервових сплетень для кінцівок, а також органів тазової порожнини і черевних стінок. Каудально від попереково-крижового потовщення спинний мозок утворює мозковий конус — conus terminale 14, що закінчується на межі 5—6-го хвостових хребців. З вентральної поверхні спинного мозку розміщена вентральна серединна щілина — fissura mediana ventralis, в якій проходить спинномозкова вентральна артерія. На дорсальній поверхні мозку проходить малопомітна дорсальна серединна борозна — sulcus medianus dorsalis. З боків від серединної борозни розміщені латеральні дорсальні борозни — sulcus laterales dorsales, через які у мозок входять дорсальні чутливі корінці спинномозкових нервів.
459
НЕРВОВА СИСТЕМА
навколо мозкового конуса кінський хвіст — cauda equina. Найкраще кінський хвіст розвинутий у собак, у яких він досягає 6—7-го поперекових хребців, гірше — у коней та інших тварин.
Спинний мозок складається з двох різних за своїми функціями й будовою апаратів — власного і провідникового. Власний, або сегментний, апарат спинного мозку є місцем замикання безумовних рефлексів із шкірних рецепторів на м'язи й судини. За походженням це дуже давній утвір.
Провідниковий апарат спинного мозку має більш пізнє походження і з'єднується з різними відділами головного мозку. Через провідниковий апарат спинного мозку за участю ретикулярної формації здійснюються як умовні, так і безумовні рефлекси з різних аналізаторів (нюхового, зорового, завиткового, присінкового та ін.).
¦ РОЗВИТОК СПИННОГО МОЗКУ У ФІЛО- І ОНТОГЕНЕЗІ
У філогенезі розвиток спинного мозку зумовлюється особливостями організації того чи іншого виду тварин. Більш різке відокремлення сірої мозкової речовини від білої спостерігається вже у риб, у яких у зв'язку з розвитком м'язів тулуба відокремлюються і вентральні стовпи. Дорсальні ж стовпи розвинені слабко, що пояснюється слабкою чутливістю шкіри, яка вкрита лускою.
