Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У ссавців у зв'язку з розвитком вторинного плаща покрив вентрально облямовує шар білої мозкової речовини з провідних шляхів, що йдуть з кори півкуль у ромбоподібний і спинний мозок. Ці провідні шляхи утворюють ніжки великого мозку, ступінь розвитку яких залежить від розвитку кори півкуль великого мозку.
O Ромбоподібний: мозок
Ромбоподібний мозок — rhombencephalon — поділяється на довгастий мозок і задній мозок.
Довгастий мозок — medulla oblongata (див. рис. 13.7, 11) — без чіткої межі переходить каудально в спинний мозок. На його базальній поверхні добре помітна вентральна серединна борозна — fissura mediana ventralis. По обидва боки від неї проходять бічні борозни — sulcus lateralis ventralis. Каудально вони вливаються в серединну вентральну борозну. Між цими трьома борознами виступають два вузькі валики — піраміди — pyramis medullae oblongatae. У них проходять пірамідні провідні пучки від кори великого мозку в спинний мозок. Оскільки провідні пучки продовжуються в бічні канатики спинного мозку і при цьому перехрещуються справа наліво і навпаки, то утворюється перехрестя пірамід — decussatio pyramidum. Латерально від пірамід позаду моста виходить VI пара черепномозкових нервів — відвідний нерв — n. abducens, а біля перехрестя пірамід латерально від нього відходить ХІІ пара — під'язиковий нерв — n. hypoglossus. Латерально від нього один за одним відходить ще два нерви: Х пара — блукаючий нерв — n. vagus — і ІХ пара — язикоглотковий нерв — n. glossоpharyngeus.
Сіра мозкова речовина довгастого мозку утворює окремі групи чутливих і рухових ядер, з яких виходять V, VI, VII, VIII, ІХ, Х та ХІІ пари черепномозкових нервів. Серед рухових ядер розміщені ростральні й каудальні оливи Між ядрами залягає сітчастий утвір — formatio reticulare — з нервових волокон, що переплітаються між собою, і нервових клітин між ними. Ретикулярна формація з довгастого мозку переходить у покрівлю середнього мозку і проміжний мозок. Вона виконує асоціативну координувальну функцію між різними ядрами ромбоподібного й середнього мозку і є центром дихання та серцево-судинної системи. Біла мозкова речовина довгастого мозку складається з великої кількості пучків провідних шляхів, що йдуть із спинного мозку в різні відділи головного мозку та в зворотному напрямі.
Задній мозок — metencephalon — поділяється на мозочок та мозковий міст.
Мозочок— cerebellum (див. рис. 13.7, 10) — має майже кулясту форму і двома поздовжніми борознами поділяється на непарну середню частку — черв'як — vermis — і дві бічні частки — півкулі мозочка — hemispherium cerebelli (рис. 13.17). Сіра мозкова речовина утворює кору мозочка — cortex cerebelli — і окремі ядра, що містяться в білій мозковій речовині мозочка.
480
НЕРВОВА СИСТЕМА
Поверхня кори черв'яка порізана поперечними борознами й щілинами. Двома основними (поперечними) щілинами черв'як розділяється на передню, середню і задню частки (див. рис. 13.8). Кожна з них зв'язана з ніжками мозочка — передніми, середніми і задніми, які складаються з провідних шляхів. Передній і задній кінці черв'яка загнуті вентрально назустріч один одному. Між ними залишається щілина, що закінчується вершиною — fastigium. На сагітальному розрізі біла мозкова речовина черв'яка нагадує гілочку туї, за що й дістала назву — arbor vitae. В ній знаходиться ядро вершини — nucleus fastigii, яке є підкірковим центром присінкового аналізатора. З довгастим мозком черв'як з'єднується за допомогою каудального мозкового паруса — vellum medullare caudale, а з покрівлею середнього мозку — через ростральний мозковий парус — vellum medullare rostrale.
Півкулі мозочка — hemisphaeriae cerebelli — також складаються з численних часток, одна з яких — жмуток — flocculus — у вигляді невеликого придатка черв'яка лежить безпосередньо позаду бічної ніжки. В білій мозковій речовині півкуль мозочка містяться зубчасті ядра — тикі dentati, які є передавальними центрами рухових імпульсів.
Мозочок з'єднується з довгастим мозком каудальними ніжками мозочка, з мозковим мостом — середніми ніжками і з середнім мозком — ростральними ніжками (рис. 13.18).
Каудальні ніжки мозочка у вигляді двох валиків виступають на дорсальній поверхні довгастого мозку. В них проходять провідні шляхи із спинного мозку, ядер слухових нервів, каудальних олив і з ядер V, Х і ХІІ пар череп-номозкових нервів.
Ростральні ніжки мозочка йдуть під каудальними горбками пластинки середнього мозку в ніжки великого мозку. В них проходять провідні шляхи із спинного мозку в черв'як, із зубчастих ядер півкуль мозочка в червоне ядро та ядра зорових горбів.
Рис. 13.17. Схема будови мозочка ссавців:
1 — передня частка; 2— се_редня частка; 3— задня частка; 4 — жмуток; 5 — бічна частка (півкуля); 6 — черв'як
Рис. 13.18. Дорсальна поверхня довгастого мозку:
1 — colliculus caudalis; 2— velum medullare rostrale; 3— pedunculus cerebellaris rostralis; 4— medius et 5 — caudalis; 6 — місце прикріплення vellum me-dullare caudale; 7 — area postrema; 8 — eminentia nuclei ventricularis quarti; 9 — sulcus limitans; 10 — sulcus medianus; 11 — tuberculus acusticum (слуховий горбок); 12 — area vestibularis (вестибулярне поле); 13 — медіальне підвищення; 14 — поле під'язикового нерва; 15 — ala cinerea (сіре крило)
