Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Складна будова рефлекторної дуги забезпечує і таку важливу особливість функції нервової системи, коли збудження якогось одного нервового центра закономірно спричинює гальмування відповідного другого нервового центра. Наприклад, у разі збудження нервових центрів згиначів суглобів відбувається гальмування нервових центрів розгиначів тих самих суглобів і нервових центрів судин м'язів (у даному разі згиначів), що забезпечує необхідне живлення кров'ю цих м'язів, і навпаки.
454
НЕРВОВА СИСТЕМА
Ф РОЗВИТОК НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Виникнення нервової системи зумовлене реактивністю живого організму, тобто його здатністю сприймати подразнення й відповідати на них певною реакцією (м'язовими чи залозистими клітинами). В організмі кишковопорожнинних існує нервово-м'язова система без поділу її на компоненти. В них примітивна нервова функція поєднується з примітивною м'язовою діяльністю. В процесі еволюції диференціація цієї єдиної системи на окремі частини призвела до розподілу її на два компоненти: нервову й м'язову системи, які надалі розвивалися самостійно, але в тісному взаємозв'язку. Такими органами у гідри є три групи спеціалізованих клітин — епітеліально-м'язові, чутливо-нервові і нервові (рис. 13.2). Епітеліально-м'язові клітини сприймають подразнення і передають його безпосередньо м'язовим клітинам або волокнам. Відповіддю на таку реакцію є рух. Чутливо-нервова клітина має два відростки, один з яких (рецепторний) спрямований у навколишнє середовище, а другий з'єднується з окремими м'язовими клітинами. Відповіддю на прийняте подразнення є рухова реакція.
Нервові клітини розміщені під епітелієм і своїми відростками з'єднуються як з епітеліальними, так і з м'язовими клітинами. За рахунок з'єднань між собою нервові клітини утворюють дифузні сплетення. Завдяки останнім вони не лише забезпечують передачу збудження, а й своїми зв'язками об'єднують весь організм в єдине ціле.
У процесі еволюції в зв'язку з ускладненням будови організму та його функцій ускладнюється й нервова система. Головними чинниками при цьому є, з одного боку, диференціація і концентрація чутливих клітин, які утворюють специфічні органи чуття (рецептори), а з іншого, — розвиток м'язових елементів.
Примітивна концентрація нервових елементів спостерігається вже в деяких кишковопорожнинних (медуз) у вигляді нервового кільця по краю зонтика. Тут же розміщені й спеціалізовані рецептори: вічка, хеморецептори та органи рівноваги. Концентрація нервових елементів найбільш рельєфно помітна в організмах, побудованих за принципом двобічної симетрії та одновісності, здатних до спрямованого поступального руху. У них виникають поздовжні нервові стовбури у вигляді парних або непарних черевних вузлуватих ланцюжків. На передньому (головному) кінці тіла розвивається «головний мозок», який є результатом концентрації нервових клітин у вигляді надглоткового й підглоткового гангліїв. Надглотковий ганглій тісно пов'язаний з органами чуття (зору, нюху). У результаті цього він стає надсегментним органом, який
Рис. 13.2. Філогенез нервової системи:
А— схема дифузної нервової системи (гідра); Б, В— концентрація нервової системи (комахи); 1 — епітеліально-м'язова клітина; 2 — чутливо-нервова клітина; 3— рецепторний і 3 — ефекторний відростки; 4— ектодерма; 5 — м'язова клітина; 6— нервова клітина; 7— мезенхіма; 8— ендодерма; 9 — надглотковий і підглотковий ганглії; 10 — ганглії черевного нервового ланцюжка; 11 — грудний ганглій; 12— рецептори
455
Розділ LS
забезпечує швидше проведення збудження по всьому тілу. Підглотковий ганглій зв'язаний з кишковою трубкою і стає парасимпатичною частиною нервової системи. В подальшому у вищих комах за рахунок усіх черевних вузлів утворюється грудний ганглій, а надглотковий ганглій, виконуючи складні функції, стає одним з важливих центрів «головного мозку». В ньому виникають навіть асоціативні центри, які сприяють здійсненню складних інстинктів, властивих комахам.
На певному етапі розвитку тварин виникає і замкнена судинна система, в зв'язку з чим за рахунок мезенхіми утворюється судинна (симпатична) нервова система.
Отже, у філогенезі нервова система проходить три основних етапи розвитку:
I етап — утворення дифузної, або сіткоподібної, нервової системи. Ця система складається з нервових клітин, відростки яких багаторазово з'єднуються один з одним у різних напрямах і утворюють сітку, яка охоплює все тіло тварини. Результатом цього етапу є дифузна будова інтрамуральної нервової системи;
II етап — утворення вузлової, або гангліозної, нервової системи. На цьому етапі (вищі черви) нервові клітини об'єднуються в окремі вузли — центри, а відростки — в нервові стовбури — нерви. Поздовжні стовбури зв'язують нервові сегменти в одне ціле. На головному кінці тварини розвиваються органи чуття, у зв'язку з чим головні вузли розвиваються сильніше від інших. Вони утворюють прообраз майбутнього головного мозку. Результатом цього етапу є утворення симпатичної частини нервової системи з її вузлами та мікроган-гліями;
