История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Зміна [і] в [у] після [ъ] охопила не якусь певну групу давньоруських діалектів, а була для давньоруської мови загальною,
190 властивою їй у цілому. її наслідки успадкували всі східнослов'янські мови, що значною кількістю прикладів засвідчують давні писемні пам'ятки, напр.: ст.-укр.сыными (Р., гр. 1434, \Щ>зыншок> (гр. 1438, 141), с ыншыми (Рус., гр. 1452, 38), зыскаль (КА, 1560, 457), зыифм (171), в ыстебце (АЖ, 1582, 43), зышол (1584, 117), ув ьізбє (124), з ьшенш (136), розышьлисд (ПЄ, 1556—1561, 94), розыграло^/й (208 зв.); ст.-рос. оув ынчи (Новг. гр. 1418—1420, Xp., І, 117), в ыстинну (Судебник, 1550, 63), в избЬ (Домострой, XVI, 61); ст.-блр. зымають (36. XV, 1), с иными (40), узыйти (Позн. літ. XVI, 235), одииии (288), зькцєть (Є. Тяп. 1580,23), отышолъ (26).
На українському грунті новий [у], що розвинувся внаслідок асиміляційних процесів з [і] після [ъ], зазнав тих самих подальших перетворень, що й давньоруський [у] з спільнослов'янського [й]. У російській мові він зберігся й становить її орфоепічну норму.
* § 58. Наслідки занепаду зредукованих. Давньоруська мова, становлячи відносну внутрішню єдність, підтримувану також екстралінгвістичними причинами (єдність території, політичні об'єднання й міжплемінні економічні зв'язки, наддіалектна літературна мова, фольклор), не була позбавлена діалектного членування. Тому деякі фонетичці явища, що виникли у зв'язку з утратою зредукованих, однаково реалізувались на всьому мовному обширі східного слов'янства того часу, не мали локальних ознак, а деякі виявлялися по-різному в різних давньоруських діалектах чи їх групах і складались як майбутні диференційні ознаки фонетичної системи окремих східнослов'янських мов, що з XIII ст. вже виразно формувались на основі давньоруської.
Будь-^кі фонетичні зміни відбуваються, як * відомо, не раптова^ а поступово, Протягом довгого часу й дуже часто не завершуються^
В^КИЙСЬОДИН період МОВНОГО pnWiKy^ І як, пягятп звукптшх яшті^ почавши розвиватися ще в давньоруський період, повного свого вияву набулц бже тоді, коли давньоруська мова Перестала існувати. Звичайно, ряд важливих звукових особливостей, специфічних для фонологічної системи української мови, як і російської та білоруської, склалися ще в діалектах давньоруської мови. Але чимало з них, у тому числі ft тих, виникнення яких пов'язане з утратою зредукованих, зародившись на давньоруському грунті, дійшли свого повного завершення значно пізніше, тобто коли українська мова вже розвивадд?а_як_ окрема в сімХ східнослов^ядських мов:
~2Ґцих міркуіань при аналізі звукових змін, пов'язаних з утратою зредукованих, не можна, "щоб не розривати у висвітленні реального процесу їх перебігу, хронологічно обмежувати такий аналіз тільки давньоруським періодом. Конкретний фактичний матеріал з цієї фонетичної сфери досить часто вимагає розширення часових меж і виходу в період раннього існування самостійних східнослов'янських мов.
Немае rjmwrjду, fnr> чянрпяп зредукованих [ъ] і Ы у слабкій по-зиції і вркалізація їх у сильній — одне з найважливіших фбнётичг них явищ давнюруськоГІюви. Процес цей великою~~мірою зумовив
191 перебудову її фонологічної^системи. Можна без перебільшення сказати, що переважна більшість фонетичних змін, які виникли в час, W ішов після занепаду зредукованих, посередньо чи безпосередньо пов'язана з долею цих голосних у давньоруській мові. ^ У фонологічній системі східнослов'янських діалектів, як і в Днших слов'янських, одним із найістотніших явищ, зумовлених занепадом зредукованих, було припинення дії закону відкритого складу. Втрата зредукованих [ъ], [ь] у слабкій позиції спричинилася кдо виникнення нових законів складоподілу, оскільки приголосний, який стояв перед зредукованим і разом з ним творив відкритий склад, відійшов тепер до попереднього складу і закрив його: са-дъ ->¦ і сад, пра-вь-даправ-да. У зв'язку з цим розвинулися у давньоруській мoвiJaaвiзяlШитLcклaдиьa взагалі занепад слабких зредукованих викликав помітне зменшення кількості укладів у слові: къ-ни-жь-ка книж-ка, съ-на ->- сна, са-дъ ->- сад.
З припиненням дії закону відкритого складу і появою нових, закритих складів безпосередньо пов'язаний ряд важливих фонетичних змін як у системі вокалізму, так і-вхистемі консонантизму східнослов'янських мов.
§ 59. Наслідки занепаду зредукованих у системі голосних. Ч ергування /о/, /е/ з нульовою фон е м о кхОднією з суттєвих фонетичних змін, зумовлених утратою зредукованих, було виникнення в давньоруській мові чергування [о], [е] з нулем звука. Після вокалізації сильних [ъ], [ь] почали розрізнятися в ній голосні [о], [є] даьні, ігервиїші, тобто успадковані від спільносло-I в'янського періоду, або, як їх називають ще, етимологічні (вода, воза, снопа, ночи, рова, село, меду, леду), і нові, вторинні, інакше секундарні (від лат. secundus — другий) [о], ]е]7що роЗЕинулШіь із [ъ}г{ь]> як-ої у словах: сотня, сонъ, пЪсокъ, овесъ, орелъ,Иень, иівеЦїї~(<- сътьню, сънъ, пЪсъкъ, овьсъ, орьлъ, дьнь, иіьвьць).
Зредуковані [ъ] і [р] у різних формах того самого слова або в споріднених словах могли, як уже згадувалось, бути і слабкими, і сильними, тому в одній позиції вони зовсім зникали, а в іншій змінювались в секундарні"[о], [є]. Внаслідок цього й винтгае-чергування "То], [є] з нулём 3ByKaTTjianpH^iaA, сон — сна (ч- съонъ — съна), оретг— орла (^ орьлъ — орьла), праведный —пргав&а—(ч- пра-вьдьныи — правьда), жнець — женця (ч- жьньць — жьньцш).
