Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 93

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 87 88 89 90 91 92 < 93 > 94 95 96 97 98 99 .. 196 >> Следующая


Однак давньоруські писемні пам'ятки XII—XIV ст. і пізніші, за походженням переважно північно^західні і північно-східні, засвідчують зміну [ъг], [ъ1], [ьг], [ьі] між приголосними не тільки в [or], [оі], [er], [el], айв [oro], [olo], [ere], [ele], тобто зміну їх у повноголосні звукосполучення, напр.: молови (НБГ, XII, № 8, 38), веребничу (Новг. конд. XII—XIII, 61), безмоловикг (Новг. пролог 1262, 124 зв.), перемь (Новг. гр. 1264—1265, Хр. І, 38), веребньїА (Пар. 1271, 91 зв.), умерелъ (ЛЛ, 1377, 132), молоньм (148), молонии (Є. 1357, 164), съ Торожку (Новг. л. XIII—XIV, 168), поволожые

194 Див.: Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского языка, с. 207.

181 (168), чётвереть (Дв. гр. XV, № 22; Шах., 103) та ін. Але іноді подібні написання траплялися і в пам'ятках південного походження: умєретвьт (Є. Пут., XIII, 233), оумєрєтвиїа (Є. Пол. 1307, 37), коромьчии волны минут (ПА, 1307, 60). На відміну від першого повноголосся, що розвинулося із сполучень tort, tolt, tert, telt, це звукове явище називають другим повноголоссям

Друге повноголосся розвивалося переважно за тих умов, коли сполучення зредукованого з плавним сонантом [г], [1] стояло перед приголосним, після якого був зредукований у слабкій позиції: гърбъ ->- гороб, тълкъ ->- толокъ, вьрхъ ->- верехъ, вьрбьныи ->- ее-ребгіий. Внаслідок вокалізації [ъ], [ь] плавні сонанти [г], [|], що стояли після них, втрачали складотворчу властивість, а внаслідок компенсації довготи в процесі занепаду після подальшого приголосного слабких зредукованих після ^онантів виникав новий голосний, аналогічний тому, що розвинувся перед сонантом з сильних [ъ] і [ь]: tbrtb torot, tb]tb tolot, tbrtb teret.

Процес розвитку другого повноголосся не всі діалекти давньо-

виявлявся ширше, в південних — )му й у сучасних східно-

слов'янських мовах наслідки другого повноголосся відбилися по-різному. В українській мові його сліди відклалися в таких словах, як терен(*~ тьрнъ), толок (<- тъдкъ), діал. черег (Ж., II, 1067) — черга, джолрнка (І, 179) — дятель, пор. рос. желна; покором, коло-баня (півд.— зах., АУМ, II, к. 64); у білоруській — в іменниках залоука, вярёука; в російській мові воно залишило дещо ширші наслідки; друге повноголосся в ній зберігають такі слова, як золовка зълвъка), веревка вьрвъка), бестолочь, зерен, долог, полон, сумеречный, умереть, тереть, діалектні молонья, зеренье та ін.196 Під впливом російської мови поширився з другим повноголоссям іменник верьовка й в українській мові, пор. вервечка.

Давньоруські пам'ятки, починаючи ще з XI ст., досить широко засвідчують написання ъръ, ълъ, ьрь між приголосними на місці ър, ъл, ьр, ьл, напр.: скъръби (ЄО 1056—57, 50 зв.), мълъва (198), зълъчиЯ (189), мълъйии (203), дълъжьни (155), дълъгы, дълъжьни-ковъ (275), дьрьзнЖвъ (194), зьрьноу (237), вьрьсты (Ізб, 1076,267 зв.), мьрьтва (115), мьрьцмш (10 зв.), пьрьси (229), пьрьсть (Стих. 1157* 184), пьрьвот (Стих. ХП> 120), пьрьстъмь (31 зв.), търъгъ (Усп. зб. XII—XIII, 253), пълънъ (116), вълъкъ (117), вълъны

195 Термін «друге повноголосся» належить О. О.. Потебні. Див. його «К истории звуков русского языка», с. 90.

196 У північногзахідних говорах російської мови (Новгородська, Псковська, Ленінградська рбл.) поширені, наприклад, такі слова з другим повноголоссям: в'ер'ох, ч'ер'оф, д'орон, ч'ёт'в'ер*em!, хблом і холбм, п'ер'ес'т!' і гіер'бс, гброс'т* і горбе* т\ кором, подкорбмка, жер'ет', гброп і горбп, стблоп і столдп, с'ёр'еп, пгер'ест, столоббк, доложнб і ддложно, доложбн і дбложон, з'ер'бнышк'и, жер'о-доч'к'и, ч'елонок, скат!ер'em', мблон'іа, молон'щ та ін. (Гринкова Я. Я. О случаях второго полногласия в северо-западных диалектах.— Труды Института русского языка, т. 2. M.— Л., 1950, с. 211—212).

руської мови охопив однаковою

північних говорах він

182 (197), дълъгъ (279), мълъниы (329), мълъчаниге (384), дьрьжати (252),'еьрьбьньш (119), чьрьвь (333), чьрьниць (231), чърьныи (185), вьрьвь (163), дълъжьника, вьрьхъ (338 зв.) та ін. Єдиного погляду на такі написання в науці ще немае: Так, О. О, Потебня думав, що вони відбивають вимову тих осіб, що переписували давньоруські пам'ятки 197. О. І. Соболевський, вважаючи їх теж відбиттям живої вимови, розглядав такі написання як друге повноголосся, що виникло внаслідок розвитку зредукованого між плавним сонантом і приголосним, що стояв після нього 198. На думку ж О, О. Шахматова, всі подібні написання зовсім не пов'язані з давньоруською вимовою голосних, вони ні в якому разі не свідчать про живі явища мови. Написання ъръ, ълъ, ьрь виникли на грунті взаємодії, з одного боку, давньоболгарської орфографії, засвоєної давньоруськими переписувачами, яка вимагала ставити літери ъ, ь після р, л (кръмъ, влькъ), а з другого — давньоруської орфографії, за якою відповідно до вимови літери ъ і ь ставились перед р, л (кърмъ, вълкъ, вьрхъ). Саме внаслідок такої взаємодії й поширились у давньоруських пам'ятках штучні написання з ъръ, ълъ, ьрь: ст.-болг. скръбь, зрьно — д.-р. скърбь, зьрно, звідси скъръбъ, зьрьно. Не виключено, зауважує О. О. Шахматов, що «подібні написання передавали ту штучну вимову ^ яка виникла від невміння вимовити по-болгарськи» врьхь, - прьстъ і від намагання наблизити до староболгарської вимови свою, давньоруську 199; Якби такі написання, додає він, відбивала живу вимову, то перед складом із слабким зредукованим (търъгъ, вгьлъкъ, вьрьхъ) звукосполучення ъръ, ълъ, ьрь змінились би в ро, ло, ре (тобто виникли trog, vlok, vrex),' чого в дійсності немає 200. Погляд CX О. Шахматова в цьому питанні поділяють П. Я. Черних 201, JI. П. Якубинський 202. П. С. Кузнецов 203 та інші.
Предыдущая << 1 .. 87 88 89 90 91 92 < 93 > 94 95 96 97 98 99 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed