Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
У сучасній українській літературній мові голосним властива така типова вимова:
1. Звук а — голосний заднього ряду, вимовляється з наближенням до середнього, положення язика при його творенні низьке, губи у його вимові активної участі не беруть; артикуляція а не-напружена, тобто м'язи мовних органів при його творенні не скорочуються.
В наголошенім і ненаголошенім положенні голосний а не розрізняється якісно, а лише змінюється часокількісно.
Після м'яких приголосних вимова звука а дещо передніша, ніж після твердих (пр'аду, p'ad), а між м'якими — ще більш передня (c'ad1, deejamі при звичайному темпі досягає середнього ряду. Після м'якого й між м'якими приголосними пересунення артикуляції голосного а наперед помітніше в ненаголошеній позиції й менше в наголошеній.
2. Звук е — голосний переднього ряду, наближений до середнього, положення язика при його вимові також середнє, обнижене, губи активної участі в його творенні не беруть; артикуляція звука е ненапружена.
В ненаголошеній позиції положення язика при творенні голосного е дещо підвищується і вимова такого е звужується й наближається до вимови звука и, голосного високого піднесення: пера — пеирб, зерно — зеирнйна, беире, ве1іде, неисе.
На вимову ненаголошеного е впливає також голосний наступного складу. Внаслідок регресивної асиміляції (уподібнення) звук е дужче звужується і більше наближається до и перед складом з голосними високого піднесення /, и та у, особливо наголошеними: биер"іт'9 HuecVm\ биерй, ниесй, стиепй, вйбиери, вйниеси, биеру, ниесу, вйбиеру, вйниесу. Перед складом з е та перед складом з голосним середнього піднесення о й низького — а ненаго-лошений е менше або й зовсім не наближається до и: теипер, MettHef беире, вйбеире, неисло, се11ло, меитй, веисна; тепер, мене, бере, вйбере, несло, села, мета, весна.
На якість ненаголошеного е впливає і темп вимови. При повільному темпі він артикулюється чіткіше, виразніше, а при швидкому більше зближується з голосним 11.
3. Звук и— голосний переднього ряду і високого піднесення,
117 але вимова його обнижена й наближається до середнього ряду; губи активної участі в його творенні не беруть; артикуляція звука и ненапружена.
В ненаголошеній позиції положення язика при творенні голосного и понижується і вимова такого и розширюється і наближається до вимови е, голосного середнього піднесення: мир —¦ миерйтие, жйто — жиетй, жйтие — жиевё, жиеву, пиеиіуу бие-лина, диетйна, миенатие.
На вимову ненаголошеного и також впливає голосний наступного складу. Якщо далі йде звук и або голосний високого піднесення і чи у, особливо під наголосом, то він менше відрізняється від наголошеного U9 не так сильно або й зовсім не наближається до е: диетйна, жиевй, криечйу жиев'ігп', криечЧт\ сие-HiImuei пиер'іг, кршчу і дитина, живй, кричи, жив'іт\ крич'іт\ пир'їг, кричу.
У позиції перед складом з е, голосним середнього піднесення, та а, голосним низького піднесення, вимова ненаголошеного и сильніше наближається до е: жеиве, вйжеиве, жеилй, бйче"ла, збеирала. При швидкому темпі вимови у цьому положенні нена-голошений звук и може повністю збігатися із звичайним голосним е: жевёу плеве, бачела, зберала, менала.
4. Звук / — голосний переднього ряду, положення язика при його вимові високе, губи активної участі в його творенні не беруть; артикуляція звука і напружена, тобто м'язи мовних органів при його творенні скорочуються й поверхня їх стає твердішою, що відбивається і на тембрі голосного, на його більшій виразності.
Вимова наголошеного й ненаголошеного і якісно не розрізняється: снЧп, лЧСу снЧг— снЧгй, лЧсй, мЧстй.
5. Звук о — голосний заднього ряду, положення язика при його вимові середнє; в його творенні активну участь беруть губи, вони заокруглюються й трохи випинаються наперед, рот залишається напіввідкритим; артикуляція звука о ненапружена.
Після м'яких приголосних і між м'якими вимова голосного O , дещо передніша, ніж після твердих (л'оНу д'Ьгот', сьогодні, л'ол'а), однак пересування артикуляції о в цій позиції значно менше, ніж а, особливо воно незначне під наголосом.
У ненаголошеній позиції звук о звичайно трохи коротший, ніж у наголошеній, проте ненаголошений о від наголошеного здебільшого якісно не відрізняється, зокрема, коли стоїть:
а) перед складом з о: пшон6у корова, молокду мороз, дорога;
б) перед складом з а: лопата, Kocai росйу.зор'йу пол'й;
в) перед складом з и: могила, чотйриу коси, робйу столи;
г) перед складом зе: борёц\ овёс у гостёйу радостей;
д) на кінці слова: слово, тйхо> солодко у молодого:
118 е) в іншомовних словах: кондуктор, монумент, мон'їзм, по-л'ітика.
Але перед складом з наголошеним у голосний о підпадає якісним змінам. Положення язика при його творенні у цій позиції підвищується, ненаголошений о звужується, у якійсь мірі наближаючись своїм звучанням до у, голосного високого піднесення: гоУлубка, коужух, зоузул'а, чоуму.
При швидкому темпі вимови наближення ненаголошеного O до у в позиції перед складом з наголошеним у сильніше, при повільному — менше, а іноді й зовсім непомітне.
