Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 54

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 48 49 50 51 52 53 < 54 > 55 56 57 58 59 60 .. 199 >> Следующая


В останній час досить аргументована, на наш погляд, думка про те, ідо подовжені приголосні не становлять самостійних фонем, оскільки вони виконують гаку ж функцію, як два різних приголосних у подібній позиції, і кожен довгий приголосний не є найменшою неподільною одиницею звукової мови, тому подовжені приголосні з фонологічного погляду треба вважати за такі звуки, в яких реалізується по дві фонеми. Однак фонетичний склад української мови ще вимагає глибокого експериментального вивчення.

110 Акустичною основою визначення складу є різна звучність звуків у мові, тобто неоднакове їх сприймання слухом. Деякі звуки характеризуються великою звучністю, як наприклад, голосні; іншим же, що вимовляються перед ними або після них, властива менша звучність. У мовному потоці звуки з меншою звучністю чергуються з виразнішими або більш звучними і групуються навколо них. Внаслідок цього утворюються такі сполучення, які сприймаються слухом як найменші частини слова. Отже, з акустичного погляду склад — це частина слова чи мовного потоку, яка складається з одного або кількох звуків і відділяється від іншої частини зміною наростання і спаду звучності. Склад утворюється звуками, яким у порівнянні з сусідніми властива максимальна звучність, тобто які найвиразніші серед них. Такі звуки й називаються складотворчими, або складовими, а решта — нескладотворчими, або нескладовими. Якщо в складі є кілька звуків, то складовий утворює вершину його.

В українській мові складовими звуками виступають звичайно голосні, а тому в слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків: до-ро-га, о-гі-рок, вра-зли-вий, ска-за-ти1. Склад є фонетична мовна одиниця, яка характеризується фізіологічними й акустичними властивостями, але не виража€ будь-якого значення. Поділ слова на склади не зв'язаний ні з поділом на фонеми, ні з поділом на словотворчі частини (корінь, суфікс, префікс),' ні з виділенням у слові його основи та закінчення. Слова в залежності від кількості складів у них бувають односкладові (дуб, сонг рак), двоскладові (си-ла, пі-ду, ро-би), трискладові (сьо-го-дні, ко-ро-ва, ве-ли-кий) і багатоскладові (ви-ди-ху-ва-ти, пе-ре-но-си-ти).

Якщо склад закінчується на голосний звук, то він називається відкритим (мо-ло-ко, бра-ма), якщо ж на приголосний — закритим (бай-ка, рів-чак).

Межа між окремими складами проходить найчастіше^ після голосного звука перед приголосним. Однак послідовно такий поділ на склади в українській мові не витримується. Іноді, коли в середині слова збігається кілька приголосних, вони не всі входять до наступного складу, а деякі з них відносяться й до попереднього.

Основні правила поділу слів на склади в українській мові такі:

1. Якщо між голосними стоїть один приголосний, то він завжди належить до наступного складу: лі-то, ра-йон, ко-си-ти.

1 У деяких інших мовах складотворчими виступають не тільки голосні, а й окремі приголосні звуки, як, наприклад, у чеській мові, в якій склад твориться, крім голосних, також сонорними плавними приголосними р та л: brk, krby trh, vl-na, vlk.

Ui 2. Якщо між голосними є два і більше приголосних, то звуки J9 вУ р і лУ які йдуть після голосного, відносяться до попереднього складу, а звуки, які стоять після них,— до наступного: май-но, бай-ка, вій-сько, май-стру-ва-ти, дав-ноу вов-ки, мор-ква, гар-ба, гір-кау гір-ський, гол-ка, кіль-це.

3. Якщо другим приголосним є звук у, р чи л, то разом з попереднім він відходить до наступного складу: ви-п'юу по-бую (фонет. ви-rijy, по-б\у), му-дрий, у-мруу лю-блю, зе-мля.

4. Якщо між голосними стоїть кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього складу, а решта — до наступного: сон-це, кіиі-ка, рдз-ділу коб-за, міс-то, віс-ті, гос-трий, рід-ний, Гйн-на.

5. Якщо кілька приголосних стоїть після ненаголошеного складу, то всі вони, крім у, в, р та л, відходять до наступного складу: се-стра, ко-бзйру ве-снйу мі-стй-тиу пі-джи-вй-ти, ві-ді-пхну-тиу ро-зва-жй-тиу а-бстрак-тний.

В розподілі слова на склади іноді спостерігається неусталеність, хитання. На членування мовного потоку може впливати морфологічний склад слова, намагання розмовляючого виділити окремі його значущі частини. Так, наприклад, поряд з ві-дне-стиу ро-зби-тиу ду-бкиу ка-зки в усній мові може бути й такий поділ на склади, як від-нести, роз-би-тиу дуб-киу каз-ки.

Треба підкреслити, що фонетичний поділ слів на склади в українській мові докладно ще не вивчений, він вимагає дальшого експериментального дослідження. Поділ на склади, узвичаєний при переносі слів з рядка в рядок, не завжди відбиває відповідне фонетичне членування мовного потоку.

§ 35. Наголос

Виділення в слові складу за допомогою артикуляційних засобів, властивих даній мові, називається наголосом. В українській мові наголос силовий, або динамічний. Якщо слово має кілька складів, то не всі вони вимовляються з однаковою силою; один з них, який називається наголошеним, вимовляється сильніше від інших. Наприклад, у слові вітчизна з найбільшою силою вимовляється другий склад, у слові рідний — перший, а в слові молодйй — останній. Отже, в українській мові наголос виражається посиленням голосу у вимові наголошеного складу1. Всі склади, на які наголос не падає, тобто які вимовляються без посилення голосу, називаються ненаголошеними.
Предыдущая << 1 .. 48 49 50 51 52 53 < 54 > 55 56 57 58 59 60 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed