Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
1) у композитах з препозиційним числівником або зворотним займенником (чотир-ьох-поверховий, Пят-и-хатка, собівартість, себ-е-любство, сорок-а-метровий); 2) у запозичених іменниках на -а при творенні похідних за допомогою суфіксів -ик-а, -изм, -ист перед інтерфіксом -т-: тема — тем-а-
184
т-ика, травма — травм-а-т-изм, схема — схем-а-т-изм, епіграма — епіграм-а-т-ист; 3) у складених назвах типу Ty-лауголь, Грузія-фільм.
Усікаються основи: 1) іменникові: Розівка—розів(ка)ський, фонетика — фонет(ика)ист; 2) прикметникові: театральний —театраль(ний)щина, таращанський—таращан(ський)ці;
3) дієслівні: перекуповувати — перекуп(овувати)ник, стрибати — стриб(ати)ун, молоти — мл(оти)ин; 4) прислівникові: торік — торі(к)іиній, жалко — жалк(о)увати, навколо — навкол(о)ишній.
Найчастіше елізія відбувається в передсуфіксальній валентній позиції, тому що можливість збігу багатьох приголосних, збігу двох голосних, формування незакономірних для морфотактики, фонотактики й орфоепії звукосполук найбільша між фіналями основ і твірними суфіксами, які в українській мові мають надзвичайно строкату будову (див. структуру морфем і морфонологічні позиції). Ta й семантичне навантаження у мотивованому слові падає на його початок і твірний суфікс, а не на внутрішню ділянку слова, якою є міжсуфіксальний шов. Значно рідше наступає елізія у між-кореневій валентній позиції, тому що сполучні вокалічні морфи -о-, -е- й інші голосні звуки, що виконують їхню функцію (и, і), нейтралізують можливе скупчення важковимов-люваних приголосних: пароплав, землетрус, семирічка, Володимир, песиголовець, перекотиполе, всюдихід, Пані-будьласка. Однак вона буває в такій позиції: підгрудочеревний < підгруд(но)очеревний, цукрозавод < цукор(овий)о-завод.
Також рідко буває елізія початкових звуків кореня перед твірним префіксом. Рідкісний її характер у цій позиції пояснюється тим, що початок кореня (як і твірний формант) несе найсильніше семантичне навантаження в слові і тому він найменше піддається фонетичній руйнації. Проте рідкі випадки елізії початкових звуків кореня перед префіксом трапляються: обвозити — обоз < об(в)оз(ити), обводити — обід <
< об{в)Яд(ити), оббігти — обіг < об(б)іг(ти).
Сприятливими умовами для елізії є наявність у покоре-невій частині кількох суфіксальних морфем та субморфів. Скупчення їх перед твірним суфіксом може бути поштовхом до елізії одного з них (семантично найменше навантаженого): пор. питлювати — питльований — питльованка і питльовка (петльов(аний)ка).
До сприятливих умов належить також слабкий зв’язок між морфемами. Якщо він ще живий і не затухає, то одна морфема порівняно легко відділяється від іншої: Цорожнян-
185
ка— дорожнянці (дорожнян(ка)ці). Довжина деформанта коливається від одного до семи звуків: шкод(а)увати, лабор(аторія)ант. Глибина усічення регулюється семантикою. Межею його є той момент, коли наступає деформація, зміна, а то й зникнення внутрішньої форми мотивуючого слова, втрата семантичного зв’язку між мотивуючим і мотивованим словом: у словах веселий, весна, весло не можуть усікатцся відповідні компоненти ел-, -н-, -л-, оскільки наступить деетимологізація або десемантизація звукового комплексу вес-. У більшості випадків елізія робить мотивуючу основу словотвірно спроможною величиною, тобто здатною сполучатися з простим суфіксом: вередун < веред(увати)ун, капризун < каприз(увати)ун, видавець < видав(ати)ець). Проте є чимало випадків, коли усічення не забезпечує умов для сполучуваності з твірним суфіксом і вимагає додаткових морфонологічних явищ: Кринички — криничанський < кринич(ки)-ан-ський, заморозити — заморожений < заморозі ж(ити)е-ний, навколо — навколишній < навкол(о)-иіи-ній, щороку — щорічно < щор^(у)но.
Усічення провокується у словотвірному процесі твірними суфіксами. Наприклад: а) суфікс -ист спричиняє усічення таких деформантів: -іо: радіо — радист < рад(іо)ист; -ія: пародія — пародист < парод(ія)ист, гімназія — гімназист <
< гімназ(ія)ист;-ик-а: методика—методист < метод(ика)ист, граматика — граматист < грамат(ика)ист; -е: морзе —морзист < морз(е)ист; -ій: сценарій — сценарист < сценар(ій)ист; -изм: футуризм — футурист < футур(изм)ист, схематизм — схематист < схемат(изм)ист; -вати: танцювати — танцюрист < танцю(вати)рист; -і: таксі — таксист <
< такс(ї)ист; -ивн-ий: консервативний — консерватист <
< консерват(ивний)ист; -н-ий: сепаратний — сепаратист <
< сепарат(ний)ист, акуратний—акуратист < акурат(ний)ист; -о: есперанто — есперантист < есперант(о)ист, лібрето — лібретист < лібрет(о)ист; б) суфікс -изм спричиняє усічення таких деформантів: -ія: мелодія —мелодизм < мелод(ія)изм, енциклопедія — енциклопедизм < енциклопед(ія)изм; -н-ий: вульгарний — вульгаризм < вульгар(ний)изм, тоталітарний — тоталітаризм < тоталітар(ний)изм; -ськ-ий: варварський — варваризм < варвар(ський)изм; -ій: парламентарій — парламентаризм < парламентар(ій)изм; -ик-а: лірика — ліризм <
< лір(ика)изм, емпірика — емпіризм < емпір(ика)изм; ик-: лунатик — лунатизм < лунат(ик)изм; -ивн-ий: консервативний — консервапшзм < консерват(ивний)изм.
