Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
За будовою інтерфікси (як і морфи) поділяються на вокалічні (-/-, -е-, -о-), консонантні (-т-, -р-, -ги-, -ч-, -л-, -в-, -й-), змішані (-ів-, -ан-, -ин-, -єн-, -иш-, -аль-, -уаль-, -еіи-, -ош-, -ич-, -нич-).
Консонантні інтерфікси вживаються головним чином між голосними та після голосного перед приголосним: а) его — его+т+изм, арго+т+изм, тема — тема+т+ика; б) кіно — кіно+ш+ник, тоді — тоді+ш+ній, коли — коли+ш+ній, реле — реле+й+ний.
Вокалічні і змішані з початковим голосним вживаються між приголосними: а) відімкнути — від+і+мкнути, зіграти — з+і+грати, пилосос — пил+о+сос; убожество — убо-^+е+ +ство, патріаршество — патріар ^+е+ство, язичеський — язи^+е+ський; б) конспект — конспект+ив+ний, гальмо — гальм+ів+ний, парадокс — парадокс+аль+ний, текст — текст +у аль +ний, пункт — пункт+уальний, дід — дід+ів+ський, смерд — смерд+ів+ський, Африка — африк+ +ан+ський. Якщо корінь слова починається кількома приголосними, то між твірним префіксом і коренем вживається вокалічний інтерфікс (частіше -і-, зрідка -о-): від+і+брати, з+і+звати, під+і+брати, без+о+дня. Якщо топонімна основа закінчується фіналлю -н-а, -н-я після приголосного, то у прикметнику перед суфіксом -ськ-ий вживається інтерфікс -ан- (-ян-): Городня — городн+ян+ський, Попільня — по-
13 9-320
193
пільн+ян+ський, Борзна — борзн+ян+ський, Роздільна — роздільн+ян+ський.
Інтерфікс -і- вживається головним чином після префікса з кінцевим приголосним перед коренем на кілька приголосних (з+і+ставити, від+і+звати, над+і+брати), але може вживатися також перед суфіксом на голосний після основи на приголосний: просвітер-і-ан-ський, кант-і-анський, фейєрбах-і-анський.
Інтерфікс -о-: а) між коренями у складних словах (шко-лознавство); б) після префікса перед коренем (без-о-дня, без+о+глядний, під-о-пліччя).
Інтерфікс -е-: а) між коренями у складних словах (земл+ +е+рийний); б) перед суфіксом -ськ-ий у прикметниках після твірних основ на -ж- (паж — паж+е+ський).
Інтерфікс -у-: а) у складі інтерфікса -уаль- у прикметниках на -н-ий від запозичених основ: секс — секс+уаль+ний, сенс — сенс+уаль+ний.
Інтерфікс -Ш-: а) перед прикметниковим суфіксом -н-ий г суфіксом особи -ник після основ невідмінюваних іменників на -о (кіно — кіно+ш+ник, доміно — доміно+ш+ник; кіно+ +ш+ний, доміно — доміно+ш+ний); б) перед суфіксами -н-ий і -ник після абревіатурних основ на голосний: петеу — пе-теу+ш+ний, петеу+ш+ник; даі — даі+ш+ний, даі+ш+ник;
в) перед прикметниковим суфіксом -н-ий після прислівникових основ на голосний: тоді — тоді-ш-ній, коли — ко-ли+ш+ній, торік (після елізії -к-) — торі(к)+ш+ній, учора — учора+ш+ній, дома — дома+ш+ній, нині — нині+ш+ній.
Інтерфікс -й-\ а) перед прикметниковим суфіксом після основ невідмінюваних іменників на -е-: піке — піке+й+ний, філе — філе+й+ний, купе — купе+й+ний, шосе — шосе+й+ +ний; б) перед суфіксом -ськ-ий після деяких топонімних невідмінюваних основ на голосний -і: Поті — поті+й+ський, Делі — делі+й+ський.
Інтерфікс -к-: а) перед дієслівним суфіксом -ати після односкладових основ на голосний: о — о+к+ати, а — а+к+ати, ти —ти+к+ати, ви — ви+к+ати; б) перед дієслівним суфіксом -ати після основ звуконаслідувальних слів та вигуків: ахкати — ах+к+ати, бабахкати — бабах+к+ати, гахкати — гах+к+ати, пихкати — пих+к+ати.
Інтерфікси -еш-, -ош-, -іш- перед прикметниковим суфіксом -н-ий: а) після іменникових основ: неділя — неділ+еш+ній, сіни — сін+еш+ний, обід — обід+іш+ній, гора — гор+іш+ній;
б) після прислівникових основ з елізією суфікса -о: давно — давн(о)+іш+ній, окремо — окрем(о)+іш+ній, рано —ран(о)+ +іш+ній; в) після дієслівних основ: прийде — прийд(е)+еш+ +ній, пройде — пройд(е)+еш+ній.
194
Інтерфікси -/<?-, -єн- -ий-,-ан- перед суфіксом -ськ-ий: а) після топонімних основ: Пологи — полог+ів+ський, Шостка — шостк+ин+ський, Ручки — руч(ки)+ен+ський, Солоне — солон+ян+ський; б) від апелятивних основ: селище — селищ+ +ан+ський, місто —міщ+ан+ський, орда — орд+ин+ський.
Інтерфікс -ль- перед прикметниковим суфіксом -H- після дієслівних основ: здавати — здава(ти)+ль+ний, плавати — плава(ти)+ль+ний, вливати — влива(ти)+ль+ний, ткати — тка(ти)+ль+ний.
Інтерфікс -аль- перед прикметниковим суфіксом -н-ий після іменникових основ на кілька приголосних: тріумф — тріумф+аль+ний, фронт — фронт+аль+ний, фундамент — фундамент+аль+ний, парадокс — парадокс+аль+ний. Отже, інтерфіксація, на відміну від елізії, зумовлюється і структурою мотивуючого слова, і структурою твірного форманта, а також здатністю чи нездатністю основи мотивуючого слова до усічення.
Елізія й інтерфіксація готують мотивуюче слово і твірний формант до наступного дериваційного етапу — до словотвірного акту, тобто до об'єднання словотвірних засобів у слово.
Елізія й інтерфіксація є тими морфонологічними засобами, які визначають межу можливого нагромадження морфів у словоформі, усуває громіздкі і невимовні звукосполуки, не допускає семантичного спустошення твірної основи, створюючи тим самим умови для з’єднання твірних морфів.
§ 126. СПОСОБИ ПОЄДНАННЯ МОРФІВ
