Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
12*9-320
179
жіночої статі на -к-a, оскільки в мові від цих слів уже є лексеми на -к-a з іншим значенням: матроска (одяг), електричка (поїзд), друкарка (особа жіночої статі, що працює на друкарській машинці), пілотка (головний убір), штукатурка (будівельний матеріал). Лексичні обмеження у сполучуваності твірних морфем призводять або до вибору іншої твірної морфеми, або до відсутності слова взагалі.
5. Словотвірні обмеження у сполучуваності морфем виявляються в тому, що окремі слова або групи їх не бувають твірними для похідних певного значення: 1) суфікс -ок легко з’єднується з основами назв кольорів: білий, жовтий (білок, жовток), але не вступає у словотвірні зв’язки з основами прикметників синій, чорний, зелений, червоний, голубий, фіолетовий, оскільки не існує відповідних денотатів; 2) суфікс
-ун- і суфікс -к-a легко сполучаються у назвах осіб (бігун — бігунка, літун —літунка), але похідне слово на -к-a від іменника плавун не утворюється, тому що він не має жіночого відповідника; 3) прислівниковий суфікс -ичіМчі утворює похідні від числівників два, три (двічі, тричі), але не поєднується з основами числівників чотири, п'ять, шість і т. д., тому що їм не властиві такі словотвірні можливості; 4) від іменника рибалка не утворюється жіночий відповідник, оскільки він має формант -к-а; 5) від іменника співак утворюється жіночий корелят на -к-a (співачка), а від іменника співець не утворюється, оскільки він означає осіб і чоловічої, і жіночої статі.
§118. МОРФОНОЛОГІЧНІ ЯВИЩА І СЕМАНТИКА
У морфонології вивчаються не стільки морфеми, скільки зовнішні оболонки їх морфів, тобто морфонологічні явища, їм не притаманна семантика, але вони пов’язані з нею, служать їй і поза нею не функціонують. Семантика твірного слова і семантика дериватора багатокомпонентна (лексичне, граматичне, словотвірне, категоріальне значення). У процесі словотворення семантичний комплекс дериватора зберігається повністю, а семантичний комплекс твірного слова піддається видозміні, засобом якої виступають усічення, нарощення, чергування, наголос, накладання. Усічення позбавляє твірне слово всіх граматичних значень, тобто нейтралізує їх шляхом усунення формальних виразників — словозмінних закінчень (родових, відмінкових, числових, особових). Отже, усічення закінчень є процесом не формальним, а значеннєвим. Похідне слово твориться не на базі лексичної основи, що може мати кілька семем, і не від твірної ос-
180
нови, яку можна визначити тільки після завершення словотворчого акту, а на базі однієї або кількох семем. Словотвірно актуалізується лише одна або кілька семем, усі інші нейтралізуються. Така нейтралізація є різновидом семантичного усічення (пор. твірне слово земля — похідне землянка, при цьому актуалізована в лексемі земля лише семема ґрунт, усі інші нейтралізовані).
Звуковий комплекс, що виражає словотвірно актуалізовану семему для утворення похідного слова, може мати надлишкові структурні елементи. Ними бувають і окремі звуки (узбек — узбелон), і значущі сегменти — морфеми (таращанський — таращанці). Перший тип усічення називають формальним (асемантичним), а другий — формально-семан-тичним. Насправді ж обидва типи усічення є семантичними. Річ не в тім, має чи не має семантику усічена частина звукового комплексу, а в тому, що таке усічення приводить звуковий комплекс новоутворюваного слова до відповідності з його лексичним значенням. Тому усічення асеман-тичних сегментів також є значеннєво зумовленим.
Якщо дериватор приєднується до кінцевого суфікса основи з нульовим закінченням, то це не означає, що процес словотворення, як твердять, протікає без морфонологічних явищ: сестрин — сестринський, аптекар —аптекарський, книгар — книгарня У прикметнику сестринський відносний суфікс -ськ-нейтралізує посесивне значення суфікса -ин- у твірному слові, внаслідок чого зникає семантика суфікса, змінюється семантична база похідного і прикметник сестринський починає співвідноситися не з прикметником сестрин, а з іменником сестра. Такі явища відбуваються і в парах: аптекар —аптекарський /аптека — аптекарський, книгар — книгарня /книга —книгарня Отже, нейтралізація дериватором значення попереднього суфікса на міжморфемному шві також є семантичним усіченням лексичної основи твірного слова.
Існують слова, що є недостатніми у структурно-семантичному відношенні для творення похідного. Ix лексична основа і дериватор не в змозі синтезувати нове слово: небо і -н-ий, чудо і -н-ий, мати і -инство, театр і -н-ий. У цій словотвірній позиції суперечності усуваються шляхом структурного прирощення або до фіналі основи твірного слова (неб-ес+ний, ліс-о+сплав, чуд-ес+ний, мат-ер+инство), або до ініціалі дериватора (театр+аль-ний). Якщо й була семантика в прирощених сегментах, то вона нейтралізувалася під впливом семантики деформатора. Проте й це на поверхневому рівні формальне явище на глибинному має семантичний характер, оскільки формує лексичне значення похідного.
181
Усічення основи твірного слова свідчить, що не всі його структурно-семантичні компоненти беруть однакову участь у формуванні лексичного значення похідного слова: а) флексійні морфеми з цього процесу усуваються повністю; б) фбрмотвірні суфікси (-ес-, -ер-Мр- та ін.) — вибірково із втратою своєї семантики; в) словотвірні суфікси — також вибірково і також із втратою семантики (киянин — киянка, чужак — чужаниця, рівнянський — рівнянці, рівнянський — по-рівнянському). Глибина усічення основи твірного слова і величина деформатора регулюються семантикою новоутворюваного слова і семантикою дериватора. Мінімальна частина спільного компонента твірного і похідного слова має бути такою, щоб вона зберігала внутрішню форму твірного слова і ті елементи лексичного значення, які дали б змогу ототожнити вихідні семантичні компоненти твірного і похідного слова: при утворенні іменника вихованець від дієприкметника вихований за допомогою суфікса -ець семантика накладає табу на усічення сегментів -ов-, -а-, -н-, оскільки воно спустошило б внутрішню форму слова вихований (пор. вих-) і породило б таке похідне (пор. “вихець”), яке семантично зовсім не асоціюється з твірним словом вихований.
