Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
197
-ц+ськ-ий = -цьк-: чернець — чернецький, стрілець — стрілецький;
-4+ськ-ий - -цьк-: Галич — галицький, дівочий — дівоцький; -ш+ськ-ий - -ськ-: латиш —латиський, чуваш — чуваський. Суфікс -ств-о накладається на звуки основи:
-г+ств-о - -зтв-: убогий—убозтво, волоцюга—волоцюзтво; -з+ств-о = -зтв-: боягуз — боягузтво, харциз — харцизтво; -к+ ств-о - -цтв-: бурлаки — бурлацтво, дивак — дивацтво; -ц+ств-о - -цтв-: купець—купецтво, кравець — кравецтво; -ч+ств-о - -цтв-: трюкач — трюкацтво, басмач — басмацтво;
-ш+ств-о - -сте-: товариш — товариство.
За певних умов для завершення словотвірного акту не потрібні (а часто й неможливі) такі глибинні процеси, як накладання морфів. Нерідко досить лише незначної модифікації, яка й пристосовує основу до сполучуваності з твірним морфом. Таким модифікатором виступає граматичне чергування.
§ 130. МОРФОНОЛОГІЧНЕ ЧЕРГУВАННЯ
Накладання морфем — це максимально глибинний рівень взаємопроникнення морфем. У рамках фузії воно протиставляється мінімальному, яким є морфологічне чергування.
He будь-яке чергування стає морфонологічним, а тільки те, яке зумовлене граматичною позицією, виникає в процесі формо- і словотворення між твірними морфами і виконує сполучувальну функцію. Її може набути лише граматичне (морфонологічне) чергування.
Внаслідок граматичних чергувань змінюється звукова будова морфів, внаслідок фонетичних звукова будова морфів не змінюється. Морфонологічним є те чергування, яке призводить до зміни звукової будови морфів: пор. вода — воді (д: д') — фонетичне (неморфонологічне) чергування (вод-: вод'-); нога—нозі (г : з') — морфонологічне чергування (ног-: поз'-), яке здатне виконувати морфотактичну функцію. У процесі словотворення морфонологічне чергування в основі спричиняється твірним морфом. Якщо він здатний викликати граматичне чергування в основі, то він здатний
і з’єднатися з нею. Семантично корінь рук- і прикметниковий суфікс -н-ий можуть вступити у словотвірні зв’язки для утворення прикметника за моделлю груди — грудний, ліс — лісний. Проте на заваді стоїть фонотактика, яка в цій позиції не допускає звукосполуки (кн). Усунути цю перешкоду може граматичне чергування к : ч, якщо його здатний спровокувати твірний морф -H-, тому що фонотактика допускає
198
звукосполуку (чи). Нинішній морф -н- у давньоруській мові мав будову -ьн-, перед яким г, к, х змінювалися на ж, ч, ш. Отже, морф -н- здатний викликати чергування к : ч і з’єднуватися з аломорфом руч- (ручний). Te саме: рук+иця > ручиця, рук+ка > ручка, ног+ний > ножний, ног+ка > ніжка. Ti твірні морфи, які здатні викликати в корені чи основі морфонологічні чергування, називаються чергуючими (-н-ий, -к-a, -иц-я). Ti морфи основ, в яких виникають морфонологічні чергування, спричинені дериватором, називаються чер-гованими (рук-, руч-, руц1-; ног-, нож-, ноз'-; попіль-ни^+ка, крин-и^+анський, сив-у^+ний, золот-у?+ний, син-ю^+ний). Є суфікси, які не викликають чергування, наприклад суфікс відносних прикметників -ов- (парк — парковий, береза — березовий, верба — вербовий). Це нечергуючий суфікс.
Морфонологічні чергування є регулярними. До них належать: г : ж — ліжник, ложка, сніжина, бережок, бережа-нин; к : ч — прибічник, вовченя, трієчка, ручний, неньчин; х\ш — вуїико, вушний, вушанка, мачушин, пташеня; ц:ч — синичник, безкінечний, половчин; ш\с — чувасці, товариство, сиваський, сивасці; д : ж — верблюженя, огорожа, урожай, наїжений; б : бл — розрублений, зваблений; п:пл — обчіпляний, куплений; в : вл — знекровлений, скривлений; м : мл — обрамлений, задимлений; о : # (нульовий звук): сон — снитися, стрючок — стрючковий; е: # (нульовий звук): день — днина, орел — орлиця, орля.
Вони змінюють фонемну будову морфів, створюючи тим самим умови для сполучуваності твірних одиниць, не знищуючи кордонів між ними.
У запозичених основах у процесі словотворення відбуваються нерегулярні морфонологічні чергування, які також змінюють фонемну будову морфів і сприяють їх морфотак-тиці. До нерегулярних чергувань належать:
с : т перед -ичн-ий, -ивний: хаос — хаот-ичний, еліпс — еліпт-ичний;
з : т перед -ичн-ий, -ик-: гіпноз — гіпнот-ичний, невроз — неврот-ик, склероз — склерот-ик;
зм : ст перед -ичн-ий: сарказм — саркаст-ичний; к : ц перед -ист: клініка—клініц-ист, публіка—публіц-ист; с : т перед -увати: дискусія — дискут-увати, рефлекс — рефлект-увати;
з: д перед -увати: претензія — претенд-увати, суспензія — суспенд-увати;
ц : т перед -увати: інспекція — інспект-увати; з : н перед -увати: депозит — депон-увати, транспозиція — транспонувати.
199
Чергування і накладання як різновиди фузії регулюють
і реалізують морфонологічний процес сполучуваності твірних морфів. Фузія приводить морфемний вузол, що формується в процесі творення слова, до відповідності з арти-куляційно-вимовними нормами української мови.
Однак фузія має й “вузькі” місця: формує морфемні вузли, що ускладнюють артикуляцію і вимову, стирає межі між морфами, затушовує і нерідко спотворює семантику твірного слова і т. ін. Все це суперечить тенденціям до спрощення артикуляції, обмеження ускладнень у структурі слова, до збереження чітких меж між морфами і т. ін. Ці негативні явища фузії усуває інтерфіксація, яка з фузією перебуває у відношеннях додаткової дистрибуції.
