Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
9 9-320
129
За допомогою абревіаційного способу утворюються головним чином іменники, зрідка — прикметники: а) лісостеп, медсанбат; б) агітмасовий, культмасовий.
За структурою абревіатури поділяються на такі групи:
1) ініці&льні — поєднання в абревіатуру початкових звуків або літер: загс, ПТУ\ 2) уламкові — поєднання в абревіатуру асемантичних частин слова: медфак, педфак, медсанбат, студком, мехмат; 3) змішані — поєднання частин слова з ініціальними звуками (літерами): міськвно, райвно; 4) усі-чено-словесні — поєднання частини слова з повноцінним словом: запчастини, заготконтора, Казахфільм; 5) слово-формні — поєднання частини слова з відмінковою словоформою; завкафедрою, комроти, завскладом; 6) комбіновані — поєднання початкової частини першого слова з кінцем другого: мерон (малоелестичний капрон); 7) ініціально-циф-рові: ГАЗ-24, Ту-134, Як-40, Іл-62.
§ 66. ЗРОЩЕННЯ
Зрощення — це такий спосіб, коли похідне слово утворюється на базі синтаксичного вільного словосполучення, компоненти якого зливаються в єдину цілісну лексичну одиницю без будь-яких формально-граматичних змін: втридорога, втридешева, запанібрата, задарма, перекотиполе, натщесерце.
За характером словотвірної бази зрощення подібне до основоскладання, тому що в нове слово зливаються значеннєві компоненти синтаксичного словосполучення: вічно зелений — вічнозелений, пройди світ — пройдисвіт, пані, будь ласка — Панібудьласка. Але зрощення відрізняється від основоскладання тим, що при основоскладанні компоненти словосполучення зазнають структурно-граматичних змін і поєднуються між собою за допомогою інтерфіксів (сільське господарство > сільськ(е) + о+господар(ство)+ський = = сільськогосподарський), а при зрощенні компоненти синтаксичного словосполучення повністю зберігають свою структуру та граматичну форму: Любимененепокинь — власне ім’я (див.: І. Драч, зб. “Сонячний фенікс”). Зрощення в усіх своїх формах тотожні компонентам твірного словосполучення: сьогодні, Новгород, триста. Проте відмінності існують:
1) у словосполученнях кілька наголосів, у зрощенні — один: вісім сот — вісімсот, цього дня — сьогодні, не туди вітер — Нетудивітер; 2) при трансформації словосполучення в зрощення може змінюватися порядок компонентів: плинний швидко (час) — швидкоплинний, діючий сильно — сильнодіючий, ростучий дико (терен) — дикоростучий.
130
§ 67. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ
Лексико-семантичним (семантичним) називається такий спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але слово набуває нового значення і стає похідним: встигати, (“не запізнюватися”, недоконаний вид до встигнути) — встигати2 (“добре вчитися”); крило, (птаха) — крило2 (літака) — крилоъ (будинку). Акт семантичного словотворення зводиться до переходу семеми слова в окреме слово.
При лексико-семантичному способі не застосовуються ніякі формально-структурні засоби словотворення, а формантом є зміна семантики. Існує три різновиди семантичного словотворення: 1) розщеплення багатозначного слова на омоніми: батарея, (бойова одиниця в артилерії) — бата-рея2 (прилад для опалення) — батарея3 (набір хімічних елементів, що є джерелом електрики); корінь \ (нижня частина дерева) — корінь2 (слова) — корінь3 (математичний знак); ніс, (частина тіла людини, тварини) — ніс2 (передня частина корабля); рукаву (частина одягу) — рукав2 (ріки); лист] (дерева) — лист2 (паперу); 2) семантична конденсація словосполучення в слово, що стає омонімом до свого відповідника: пісок] (будівельний матеріал) — пісок2 (цукровий пісок); температура, (ступінь нагрівання) — температура2 (підвищена температура у хворої людини); морозх (явище природи) — мороз2 (великий мороз); учительський, — учительська2 (кімната для вчителів); 3) умовна номінація за вже існуючою назвою: Одеса (місто) — “Одеса” (теплохід), Україна (держава) — “Україна” (готель), Київ (місто) — “Київ” (готель, фотоапарат), береза (дерево) — Береза (село), дарни-чанка (особа жіночої статі за місцем проживання) — Дар-ничанка”(назва жіночого ансамблю), Росава (назварічки) — “Росава ” (назва ансамблю).
Концепція лексико-семантичного способу словотворення була висунута Л. В. Щербою (1928 р.) й активно підтримана В. В. Виноградовим. “Крім морфологічних і синтаксичних способів словотворення слід розрізняти також способи семантичні, що виявляються у переосмисленні первинних слів, у формуванні омонімів шляхом розкладу одного слова на два” (В. В. Виноградов). Цієї думки дотримуються О. А. Земська, І. Г. Милославський, М. М. Шанський, Ю. О. Карпенко, І. І. Ковалик. Проте питання про семантичний спосіб словотворення залишається предметом дискусій. Семантичний словотвір інколи зводять до розширення первинного значення слова, до збагачення семантичної
9*9-320
131
структури вже наявних у мові лексем. Цей погляд неприйнятний, тому що підміняє поняття словотворення поняттям полісемії (розширення або збагачення семантики слова — це розвиток полісемії, а семантичне словотворення — це розпад полісемії). Існує думка, за якою семантичний спосіб не визнається взагалі способом словотворення, оскільки семантичні зміни у словах цього типу не пов’язані формально з появою нового звукового комплексу (І. С. Улуханов, В. В. Лопатін)1. Однак з таким поглядом погодитися не можна у зв’язку з тим, що внаслідок семантичного словотворення виникає нова дериватема, з новим лексичним і граматичним значенням, пор.: лисичка, (пестливе до лисиця) — ли-сичка2 (хитра людина) — лисичка3 (вид гриба).
