Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
2) тенденцію до концентрації дериваційних процесів на базі найпродуктивніших словотвірних типів (наприклад, із суфіксом -ник у назвах осіб, -ство у назвах властивостей і роду діяльності людей, -ець у назвах жителів і т. ін.);
3) тенденцію до спеціалізації окремих словотвірних засобів у рамках певних лексико-семантичних груп: суфікс -чсін-и у назвах жителів (глухівчани, конотопчани), суфікс -он у назвах речовин і штучного волокна (бетон, гудрон, капрон\ дедерон), суфікс -ит у назвах мінералів і хімічних препаратів (озокерит, сталактит, іприт), суфікс -ськ-ий у ад’єк-тонімах (м. Електросталь — електростальський, м. Зугрес — зугреський) тощо;
4) тенденцію до активізації такого способу словотворення, як абревіація: УРП,Демблок, УТН (Українські телевізійні новини), КСП (колективне сільське підприємство), Укрінформ, HAH (Національна академія наук);
5) активізацію слово- й основоскладання: культурологія, народознавство, екологія, макроекономіка, укрсоцбанк;
6) активізацію однослівних дериватів на місці словосполучень: давайте заспіваєм—заспіваймо, підвести підсумок — підсумувати, наповнений віцерть — переповнений, кожного року — щороку;
7) активізацію творення похідних за українськими моделями з допомогою українських формантів від запозичених основ: менеджерство, рекетирство, фермерство, брокерство, бартерство, президентство (формант -ств-о)',легітимний, комп'ютерний (формант. -н-ий)\ менеджерський, реке-тирський, фермерський (формант -ськ-ий)',
143
8) відродження й активізацію фузії відповідно до українських фонетичних закономірностей на міжморфемному шві: Карабах — карабаський (замість карабахський, карабахів-ський), інгуші — інгуський (замість інгушівський);
9) зростання продуктивності твірного суфікса -ов-ий (-ев-ий) із значенням відносності в термінологічній лексиці і витіснення в цій функції суфікса -н-ий: капрон — капроновий, нейлон — нейлоновий, лавсан — лавсановий, папір — паперовий, люкс — люксовий, бізнес — бізнесовий;
10) відродження у відтопонімних прикметниках українських моделей із суфіксом -анськ-ий замість запозиченого -енськ-ий (Зелене — зеленянський, Степне — степнянський, Червоне — червонянський замість зелененський, степненський, червоненський), із суфіксом -ськ-ий замість привнесеного -івськ-ий (Баничі — баницький, Capa — сарський, Суботці — суботський, Дубовичі — дубовицький замість баничівський, сарівський, су б отців ський, ду бо вичів ський), із суфіксом -ськ-ий замість запозиченого -инськ-ий (Чорнухи — чорнусь-кий, Локачі — локацький, Ріпки — ріпецький замість чорну-хинський, локачинський, ріпкинський).
§ 74. СЛОВОТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Іменники утворюються всіма способами, що відомі українській мові: морфологічним (читач), морфолого-синтак-сичним (сільськогосподарський, наречена), лексико-семантич-ним (село Береза), словоскладанням (паровоз), зрощенням (прізвище Панібудьласка), абревіаційним (ATC) тощо.
Твірною базою для них в основному є дієслова (малювання), прикметники (малюк), іменники (картоплиння), числівники (п'ятірка), займенники (вашець).
§ 75. ВІДДІЄСЛІВНІ СУФІКСАЛЬНІ ІМЕННИКИ
Віддієслівні суфіксальні іменники можуть мати словотвірне значення: а) абстрактної опредметненої дії (друкування)',
б) особи-діяча (читач); в) конкретного предмета (розкладайка); г) місця (пасовище). Вони утворюються за допомогою таких формантів: а) назви опредметненої дії: -анн-я, -енн-я, -інн-я (читання, креслення, буріння), -т-я (миття), -к-a (пилка), -іт (бренькіт), -от-a (дрімота), -6-а (журба), -н-я (гризня), -янин-а (стрілянина), -ок (виток), -тв-а (молитва), -ч-а (віддача), -ин-и (входини), -ощ-і (пустощі), -аці-я (мотивація), -аж (монтаж); б) назви особи-діяча: -ець (борець), -ник (розвідник), -ач (перекладач), -тель (вихователь), -щик/-чик (пра-
144
порщик, наладчик), -ар (друкар), -їй (водій), -ок (стрічок), -ун (бігун), -атор (орендатор), -ер/-ор (ретушер, диктор), -ант/-ент (демонстрант, рецензент), -ак (співак)', в) назви конкретних предметів: -ник (збудник), -ач (програвач), -ець (різець), -чик (мітчик), -ок (обрубок), -ун (шатун), -к-a (жатка), -ак (різак), -в-о (вариво), -анок (струганок), -ниц-я (дійниця), -атор (вулканізатор), -am (експонат), -ор (конвертор)', г) назви місця: -ник (розподільник), -анк-а (стоянка), -альн-я (читальня), -арн-я (пекарня), -ищ-е (сховище), -ниц-я (дзвіниця), -атор (інкубатор).
§ 76. ВІДСУБСТАНТИВНІ СУФІКСАЛЬНІ ІМЕННИКИ
Відіменникові (відсубстантивні) суфіксальні іменники мають словотвірне значення: 1) особи за різними ознаками (лісник)', 2) конкретного предмета (рукавиця)', 3) місця (корівник)’, 4) абстрактних понять (літраж)', 5) модифікаційності (матуся).
Вони утворюються за допомогою таких формантів: а) назви осіб: -ник (мовник), -ар (кобзар), -ець (українець), -як (подоляк), -чик/-щик (валютчик, денщик), -анин (киянин), -ист (домбрист), -ер (фермер), -ор (сенатор), -up (бригадир), -ант (музикант), -ик (історик), -ит (одесит), -am (стипендіат)',
б) назви конкретних предметів: -ник (годинник), -ин-а (парусина), -к-а (черепашка), -ак (лошак), -иц-я (копиця), -ищ-е (гра-бище), -ар (буквар), -ит (фосфорит), -ин (ватин), -оїд (кристалоїд)', в) назви місця: -ник (виноградник), -н-я (перукарня), -ищ-е (глинище), -ниц-я (хлібниця), -ство (царство), -арій (планетарій), -орій (лекторій)’, г) назви абстрактних понять: -ств-о (авторство), -изм (бандитизм), -ур-а (диктатура), -ік-а (педагогіка), -i-я (топонімія), -am (деканат), -ит (плеврит), -аж (тоннаж), -оз (тромбоз), -ад-а (олімпіада)', д) іменники з модифікаційним значенням, до них належать: збірні іменники: -ств-о (студентство), -от-a (парубота), -н-я (дітлашня), -в-а (братва), -і-я (інженерія), -инн-я (бурячиння), -ин-а (городина), -ик-а (автоматика), -ур-а (апаратура), -ад-а (колонада)’, одиничні іменники: -ин-а (хлібина), -к-сі/-инк-а (шоколадка, ікринка)’, демінутивні іменники: -ок (візок), -ик (чижик), -чик (баранчик), -ець (вітерець), -еньк-о (місяченько), -к-о (татко), -усь (братусь), -к-a (кімнатка), -оньк-а (зимонька), -очк-а (буквочка), -ин-а (хатина), -ц-е (відерце), -ачк-о (листячко), -ечк-о (містечко)', аугментативні іменники: -ищ-е (бородище), -иськ-о (вовчисько), -ак-а (ножака), -аг-а (хвостяга), -юк-а (шаблюка), -уг-а (вітрюга), -омах-а (грудомаха), -ин-а (долина), -ур-а (носюра), -угур-а (кучугура).
