Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
§ 58. ФЛЕКТИВНО-ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
До суфіксально-префіксального способу дуже подібний флективно-префіксальний, при якому формантом виступає словотвірна флексія з префіксом, які приєднуються до твірної бази також одночасно: 1) без-...-ий: беззубий, безвухий, безбородий, безголовий, безволосий, безглуздий, безголосий (але безвологий — це префіксальне утворення, оскільки префікс без- приєднується до прикметника вологий); 2) під-...-ий: підкоровий. Формант цього способу виконує мутаційну функцію і змінює лексичне значення та частиномовну належність похідного слова.
§ 59. ПОСТФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
При постфіксально-префіксальному способі формантом є постфікс з префіксом, що приєднуються до основи одночасно, як і при суфіксально-префіксальному словотворенні. Найчастіше вживається постфікс -ся. Він виступає в парі з такими префіксами:
в(у)-...-ся: думати — вдуматися, сісти —усістися; з(с)-...-ся: болото — зболотитися, глянути — зглянутися, могти — спромогтися, пізно — спізнитися;
роз-...-ся: летіти — розлетітися, іти — розійтися, рости — розростися;
ви-...-ся: спати — виспатися, кричати — викричатися, плакати — виплакатися;
до-...-ся: будити — добудитися, звати — дозватися; за-... -ся: гуляти — загулятися, говорити — заговоритися; зне-...-ся: вірити — зневіритися, глянути — зглянутися; на-...-ся: бігати — набігатися, їсти — наїстися, сидіти — насидітися;
об-...-ся: їсти — об їстися, пити — обпитися, рахувати — обрахуватися;
від-... -ся: воювати — відвоюватися, косити — відкоситися, стріляти — відстрілятися;
123
про-...-ся: говорити — проговоритися, рахувати — прорахуватися.
Постфіксально-префіксальний спосіб максимально наближений за функцією до суфіксально-префіксального — він змінює лексичне значення похідного слова (мутаційна функція). Відмінність — у збереженні частиномовної належності похідного слова: бігати (дієслово) — набігатися (дієслово).
§ 60. СУФІКСАЛЬНО-ПОСТФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
Формантом є поєднання постфікса -ся з дієслівними суфіксами -a-ти, -и-ти, -і-ти, -ува-ти: брат — брататися, сват — свататися, родич — родичатися, жених — женихатися; мило — милитися, гніздо — гніздитися, село — селитися, веселий — веселитися, дим — димітися, зелений — зе-ленітися, синій — синітися, чорний — чорнітися, звіт — звітуватися, цемент — цементуватися.
Характерно, що перед постфіксом -ся інфінітивний суфікс -ти не усікається: патент — патентуватися.
Суфіксально-постфіксальний спосіб належить до мутаційної групи, в якій похідні слова набувають нового значення і ознак нової частини мови — дієслова: сорт (іменник) — сортуватися (дієслово).
§ 61. ПОСТФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
Формантом постфіксально-суфіксально-префіксального способу є сполука префікса з суфіксом із постфіксом. За допомогою цього способу утворюються лише дієслова від різних частин мови (іменників, прикметників, дієслів та ін.): сміх — осміхатися, вода — приводнитися, рука — заручитися, гурт—згуртуватися; щедрий—розщедритися, добрий — роздобритися; відгризатися, переморгуватися, попідлещуватися, навощуватися; розмножуватися, роздвоюватися тощо.
§ 62. КОНФІКСИ
Твірні морфи (префікси, суфікси, префікси і постфікси, префікси і словотвірні флексії) при суфіксально-префіксаль-ному, постфіксально-префіксальному, флективно-префік-сальному словотворенні утворюють морфосполуки: без-... ...-ність, по-...-ник, під-...-н-я ( безнадійність, подорожник, підвіконня).
124
За ступенем зрощення морфів морфосполуки поділяються на вільні і зв’язані. Вільні — це такі морфосполуки, в яких префікси і суфікси (або інші постфікси) можуть функціонувати незалежно один від одного: без-...-ність, не-...-ність, без-...-енко, а-...-ність (безкультурність, нестриманість, безбатченко, аморальність). Зв’язані — це такі морфосполуки, в яких префікси і суфікси (або інші постфікси) семантично зрослися і постійно виступають як єдиний формант при творенні похідних певного значення: по-...-ськи, по-...-ському, па-...-ок, пере-...-ок (по-варшавськи, по-львівському, пасинок, перелісок). Такі зв’язані комбінації з префікса і суфікса (або інших постфіксів), що в процесі словотворення функціонують спільно, називаються конфіксами (від лат. соп- — префікс із значенням “спільний” і fixus — незмінний). їх ще називають біморфемами, або циркумфіксами (від лат. сігсит-fixus — укріплений кругом). Застосування конфіксів називається парасинтезом, тобто одночасною участю в синтезі слова двох різних афіксальних засобів, злитих словотворчо докупи.
Конфікси утворюються з: 1) префікса і суфікса (за-...-ити: затінити, заробити); 2) префікса і нульового суфікса (без-
0: безум, безмір); 3) префікса і флексії (без-...-ий: безрогий, беззубий); 4) префікса і постфікса (у-...-ся: усістися, учитатися).
Кожна частина мови має свої конфікси. В українській мові є такі конфікси: а) іменникові: уз-...-й-я (узгір’я, узголі-в я), уз-... -ок (узлісок), о-... -ок (опеньок, огиийок), па-.. -ок (пасинок, парубок), пере-...-й-я (перелісся, перенісся), пере-...-ок (перелісок, перешийок), про-...-ок (пролісок, простінок), су-...-й-а (супліддя, суцвіття), су-...-иц-я (сукровиця, суріпиця), су-...-ок (суглинок, сутінок); б) прикметникові: небез-...-н-ий (небез-порадний, небездоганний), су-...-ний (сукупний, сурядний);
