Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У ділянці шиї трахея вкрита адвентицією, в грудній порожнині — серозною оболонкою. Слизова оболонка трахеї вкрита миготливим епітелієм і містить трахейні залози — gll. tracheales.
Роботу миготливого епітелію можна спостерігати на щойно забитій тварині, якщо на слизову оболонку насипати порошку.
Основу трахеї становлять трахейні хрящі — cartilago trachealis, що мають форму незамкнених кілець (рис. 6.9). Хрящі здебільшого незамкнені з дорсальної поверхні, однак бувають повними (у бобра, вовка, ведмедя) або не-замкненими з вентральної поверхні (у кита). Трахейні кільця з'єднуються між собою кільцеподібними зв'язками — ligg. anularia. Якщо форма трахейних хрящів, незамкнених з дорсальної поверхні, звичайна, їх вільні кінці або дотикаються один до одного (у великої рогатої худоби), або заходять один за одного (у коня, свині, або не доходять один до одного (у собаки). Кінці хрящів входять у дорсальну перетинчасту поверхню — facies membranacea. До складу останньої входять трахейний м'яз — m. trachealis 3, зв'язка та пухка сполучна тканина 5. Трахейні хрящі побудовані з гіалінового хряща, проте у деяких тварин хрящова тканина заміщена волокнистою сполучною тканиною (у ведмедя.
304
АПАРАТ ДИХАННЯ
У великої рогатої худоби трахейних хрящів 46—50. Вони стиснені з боків, кінці спрямовані дорсально, утворюючи високий гребінь (див. рис. 6.9, Б), дещо загнутий убік. Біфуркація трахеї знаходиться на рівні 5-го ребра. Перед біфуркацією відгалужується трахейний бронх — bronchus trachealis — до краніальної частки правої легені.
У коня трахейних хрящів 48—60, вони мають поперечно-овальну форму, вільні кінці їх дещо заходять один за другий (див. рис. 6.9, А). Біфуркація трахеї знаходиться на рівні 5—6-го ребра.
У свині трахея складається з 32—36 хрящів кільцеподібної форми (див. рис. 6.9, Г). Біфуркація трахеї знаходиться на рівні 4—5-го ребра. Перед біфуркацією відділяється трахейний бронх.
У собаки трахея складається з 36—46 трахейних хрящів кільцеподібної форми (див. рис. 6.9, В).
Нерви: n. vagus.
Судини: a. carotis communis, a. bronchoesophagea.
Ф ЛЕГЕНІ
Легені — pulmones — парні паренхіматозні органи (див. рис. 6.8). Разом із серцем та іншими невеликими органами легені заповнюють грудну порожнину. Форма легень нагадує форму грудної порожнини. Легені мають блідо-рожевий колір. Права і ліва легені — pulmo dexter et sinister — за формою нагадують конус із звуженою верхівкою (apex pulmonis) і розширеною основою (basis pulmonis). Права легеня дещо більша за ліву, оскільки серце зміщене вліво. Співвідношення розмірів легень становить у коня 1,21 : 1; у великої рогатої худоби 1,38 : 1; у свині 1,35; : 1 у собаки 1,32 : 1. В їжака ліва легеня редукована.
На кожній легені розрізняють реберну, або латеральну, — facies costalis, діафрагмальну — facies diaphragmatica 16 — та середостінну — facies me-diastinalis 15 — поверхні, які спрямовані відповідно до ребер, діафрагми та середостіння.
На легенях розрізняють частини та втиснення: хребтову частину — pars vertebralis, середостінну частину — pars mediastinalis, серцеве втиснення — impressio cardiaca; стравохідне втиснення — impressio esophagea — та борозну порожнистої каудальної вени — sulcus venae cavae caudalis. Втиснення й борозни помітні на свіжих, нефіксованих препаратах.
Крім того, на кожній легені розрізняють дорсальний, або тупий, край — margo dorsalis, s. obtusus 4, який прилягає до хребців. Протилежний край — гострий — magro acutus 5, утворений реберною та середостінною поверхнями. Гострий край кожної легені глибокими вирізками — fissurae interloba-res — поділяється на частки: краніальну (верхівкову) — lobus cranialis 1, серцеву (середню) — lobus cardiacus (medius) 2— та діафрагмальну (каудальну) — lobus diaphragmaticus 3. На правій легені виділяють додаткову частку — lobus accessorius 3. Ще одна додаткова частка буває на реберній поверхні (у собаки, кішки, кролика, людини).
305
Розділ 6
306
Зовні легені вкриті плеврою, яка опускається від хребта до легені двома пластинками, що називаються середостінною плеврою. Простір між правою й лівою пластинками середостінної плеври називають середостінням, у ньому містяться серце, стравохід, трахея, судини та нерви.
АПАРАТ ДИХАННЯ
Рис. 6.8. Легені:
А — великої рогатої худоби; Б— коня; В— свині; Г— собаки; 1 — lobus cranialis; 2— lobus cardiacus; 3 — lobus diaphradmaticus; 3 — lobus accessorius; 4 — margo dorsalis; 5 — margo acutus; 6 — lobus s' 7— бронхіальне і артеріальне дерево легень; 8— trachea; 9 — bifucratio tracheae; ncipalis dexter et sinister; 11 — a. pulmonalis; 12 — fissura interlobaris; 13 — bronchus pulmonales; 15— facies mediastinalis; 16— facies diaphragmatica
cardiacodiaphragmaticus 10 — bronch
± и — UI. UIlUIl US
trachealis; 14—
principal vv.
307
Розділ 6
Основний, або головний, бронх 10 у товщі дорсального краю кожної легені спрямовується каудально і розгалужується на дрібніші бронхи, утворюю-бронхіальне дерево — arbor bronchialis (див. рис. 6.8), тобто головні брон-
