Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У коня ніздрі рухливі. Шкіра медіального крила носа при переході з пластинки крилового хряща на стінку носової порожнини формує носовий випин — diverticulum nasi — конусоподібної форми, заввишки 5—7 см (фальшива ніздря). В крилі носа є крило-вий хрящ — cartilago alaris (див. рис. 6.4, 55) — з пластинкою 6 і ріжком 7 Пластинка крилового хряща підтримує передню половину латерального крила носа. Ніздрі можуть широко розкриватися завдяки
Рис. 6.5. Лемешево-носовий орган свині: вентральній вирізці випину і
1 — зонд, уведений в отвір різцевої протоки; 2 — різцева . . ,-. •
протока; 3 — носова порожнина; 4 — зонд, уведений в ле- відсутності бічних хрящів у
мешево-носовий орган; 5 — лемешево-носовий орган; 6 — •» • • .-.^0
вена; 7— нерв; 8 — різцевий сосочок ЛатераЛЬНІИ СТПГЦ1 НОСа.
298
АПАРАТ ДИХАННЯ
299
Верхньощелепна пазуха рострально доходить до рівня 2-3-го премоляра і дорсально заходить у слізну й виличну кістки. На рівні 4—5-го кутнього зуба пазуха поділяється перегородкою верхньощелепних пазух — septum sinuum maxillarium — на ростральну (меншу) і каудальну (більшу) щелепні пазухи.
Ростральна щелепна пазуха — sinus maxillaris rostralis — сполучається через носощелепний отвір із середнім носовим ходом і заднім відділом вентральної раковини.
Каудальна щелепна пазуха — sinus maxillaris caudalis — в ділянці медіальних країв орбіти сполучається широким отвором з раковинно-лобовою пазухою, клинопіднебінною пазухою, а на рівні 5—6-го кутнього зуба — носо-щелепним отвором із середнім носовим ходом.
Раковинно-лобова пазуха — sinus conchofrontalis — розміщена в лобовій кістці й задньому відділі дорсальної носової раковини. Передня межа пазухи досягає рівня 5-го кутнього зуба, а задня знаходиться на рівні щелепного суглоба. Клинопіднебінна пазуха — sinus sphenopalatinus — розміщена в тілі клиноподібної кістки та вентральній пластинці піднебінної кістки. Пазуха сполучається з вентральним носовим ходом.
У свині (див. рис. 6.4, Г) носова порожнина відносно вузька, довга й дещо розширена вентрально. Короткий хоботок містить кістку рила 8 від дорсальної частини якої відходять дорсальні бічні хрящі 2. Від вентральної частини кістки рила у правий і лівий боки тягнуться додатково латеральні хрящі 3, які утворюють основу латерального крила носа.
Дорсальна раковина довга, вузька, вентральна — ширша. Незначний дорсальний носовий хід веде в лабіринт решітчастої кістки, середній носовий хід утворює глибоку щілину, яка каудально ділиться на дві: дорсальна веде в лабіринт, а вентральна, розширюючись, зливається з вентральним носовим ходом. Останній — об'ємний і відкривається у відносно невеликі, але довгі овальні хоани.
Верхньощелепна пазуха в старих тварин поширюється у піднебінну й виличну кістки. Носощелепний отвір знаходиться на рівні 6—7-го кутнього зуба. Клиноподібна пазуха велика і займає не лише тіло кістки, а й заходить у вискові крила та крилоподібні відростки і сполучається з вентральним носовим ходом. Лобова пазуха дрібними отворами сполучається з середнім носовим ходом, вона простягається в порожнини потиличної й тім'яних кісток.
У собаки хрящі носа довгі (див. рис. 6.4, В), передній відділ носа рухливий. Носова перегородка 1 рострально потовщується і переходить у чітко виражені бічні хрящі 2, 4. Вентральні бічні хрящі менші, але товщі від дорсальних. Додатковий бічний хрящ 3 має вигляд трикутної пластинки. Носова порожнина об'ємна і заповнена складними складками слизової оболонки. Дорсальний і вентральний носові ходи вузькі, останній каудально ділиться на верхню й нижню гілки. У широкій різцевій протоці відкривається лемешево-носовий орган (2—3 см завдовжки). Верхньощелепної пазухи немає, її заміняє верхньощелепна заглибина — recessus maxillaris, розміщена між решітчастою й верхньощелепною кістками. Лобова пазуха велика і поділяється на передній і задній відділи.
Нерви: nn. olfactorius, terminalis, pterygopalatinus, infraorbitalis. Судини: a. ethmoidalis, a. maxillaris.
Розділ 6
<$> ГОРТАНЬ
Гортань — larynx — розміщена між глоткою і трахеєю (див. рис. 6.3), проводить повітря з носової порожнини і глотки в трахею. Це орган, що не лише проводить повітря, а й утворює звук. Крім того, гортань захищає органи дихання від потрапляння в них корму під час ковтання. Гортань рухливо з'єднується з під'язиковим скелетом і глоткою, бере активну участь в акті ковтання.
Основу гортані становлять п'ять хрящів: щитоподібний, кільцеподібний (перснеподібний), надгортанний і два черпакуватих (рис. 6.6). Хрящі рухливо з'єднані між собою, на них прикріплюються м'язи гортані, глотки та під'язикового скелета. Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, яка утворює складки.
Рис. 6.6. Хрящі гортані:
А — великої рогатої худоби; Б — свині; В— собаки; Г — коня; 1 — cartilago epiglottica; 2— proc. cunei-formis; 3— cartilago thyroidea; 4— lamina thyroidea sinistra; 5— corpus thyroideus; 6— cornu rostrale; 7 — cornu caudale; 8 — cartilago cricoidea; 9 — proc. muscularis; 10 — facies articularis arytenoidea; 10 — facies articularis thyroidea; 11— cartilago arytenoideae; 12— proc. corniculatus; 13— proc. muscularis; 14— proc. vocalis; 15— proc. cuneiformis; 16— cartilago trachealis
