Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Рудик С. К. -> "Анатомія свійських тварин" -> 130

Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.

Рудик С. К. , Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. Анатомія свійських тварин: Підручник — К.: Аграрна освіта, 2001. — 575 c.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка): anstr2001.pdf
Предыдущая << 1 .. 124 125 126 127 128 129 < 130 > 131 132 133 134 135 136 .. 255 >> Следующая


Рис. 5.24. Підшлункова залоза:

А — великої рогатої худоби; Б — коня; В — свині; Г — собаки; 1 — intestinum duodenum; 2 — lobus pancreatis medius; 3— lobus pancreatis sinister; 4— lobus pancreatis dexter; 5— v. portae; 6— a. mesenterica cranialis; 7 — pylorus; 8 — mesoduodenum; 9 — v. cava caudalis; 10 — ductus pancreaticus; 11 — papilla duodeni; 12— ductus pancreaticus accessorius

285

Розділ 55

надцятипалу кишку самостійно. У ссавців дуже часто є додаткова підшлункова залоза на дванадцятипалій кишці, на пілоричній частині шлунка, на порожній і клубовій кишках.

У великої рогатої худоби (див. рис. 5.24, А) підшлункова залоза сірого кольору, розміщена вздовж дванадцятипалої кишки, від рівня 12-го грудного до 4-го поперекового хребця, під правою ніжкою діафрагми, частково на лабіринті ободової кишки. Залоза складається з лівої частки 3, що прилягає до дорсального мішка рубця, правої 4 і середньої 2 часток, які прилягають до дванадцятипалої кишки 1. Протока підшлункової залози відкривається самостійно в дванадцятипалу кишку на відстані 30—40 см від жовчної протоки.

У коня (див. рис. 5.24, Б) залоза трикутної форми, жовтого кольору. Ліва частка 3 розвинута сильніше за інші і лежить на меншій кривині шлунка. Права частка 4 підіймається від дванадцятипалої кишки до правої нирки. Середня частка 2 прилягає до ворітного згину дванадцятипалої кишки. Підшлункова протока 10відкривається разом з жовчною протокою на сосочку 11 дванадцятипалої кишки, утворюючи фатерів випин. Часто є додаткова протока 12.

У свині (див. рис. 5.24, В) підшлункова залоза велика, сіро-жовтого кольору. Середня частка 2залози лежить дорсально на дванадцятипалій кишці і вентрально від ворітної вени. Права частка 4 тягнеться по дванадцятипалій кишці до середини медіального краю правої нирки. Ліва частка 3ме-жує із селезінкою й лівою ниркою. Залоза розміщена приблизно в межах двох останніх грудних і двох перших поперекових хребців. Протока залози відкривається на 13—20 см каудальніше від жовчної протоки.

У собаки (див. рис. 5.24, T) підшлункова залоза має вигляд зігнутої під кутом, довгої пластинки червоного кольору. Ліва частка 3 більша, лежить на меншій кривині шлунка і досягає селезінки й лівої нирки. Права частка 4 тягнеться до дванадцятипалій кишці і підіймається до правої нирки. Середня частка 2добре виражена. Підшлункова протока відкривається разом з жовчною протокою у дванадцятипалу кишку. Іноді є додаткова протока.

Нерви: n. vagus, n. splanchnicus major. Судини: rami a. celiaca, a. mesenterica cranialis.

¦ ЗАДНЯ КИШКА

O Товста кишка

Товста кишка — intestinum crassum — має цілу низку відмінностей від тонкої кишки (див. кольорову вклейку, рис. ІХ): 1) більший діаметр; 2) наявність на межі з тонкою кишкою особливого сліпого виросту — сліпої кишки; 3) значну складчастість кишок; 4) відсутність ворсинок.

Товста кишка поділяється на три — сліпу, ободову й пряму кишки. Всі три кишки, як правило, чітко відмежовані одна від одної, різко відрізняються за формою й положенням. У цих кишках закінчується всмоктування поживних речовин, розщеплюється клітковина і формуються калові маси.

Слизова оболонка вистелена циліндричним облямівковим епітелієм. Кишкових залоз багато. Якщо діаметр кишок значний (у коня, свині), поздовжні пучки м'язової оболонки концентруються в стрічки, або тенії — teniae.

286

нутрощі

Сліпа кишка (див. кольорову вклейку, рис. ІХ, 10) — intestinum caecum — це сліпий виріст на межі тонкої й товстої кишок. У травоїдних тварин вона велика, різної форми, у м'ясоїдних — невелика.

У великої рогатої худоби (див. рис. ІХ, А, 10) сліпа кишка циліндричної форми, 30—70 см завдовжки. Верхівка спрямована в тазову порожнину, а вся кишка міститься в правій клубовій ділянці черевної порожнини, зверху від лабіринту ободової кишки. Передній кінець сліпої кишки знаходиться на рівні 3-го поперекового хребця.

У коня (див. рис. ІХ, Б, 10) сліпа кишка значних розмірів, має форму великої коми. На ній розрізняють: основу — basis ceci, що має вигляд шлунко-подібного розширення з більшою й меншою кривинами — curvatura ceci major et minor, тіло — corpus ceci — і верхівку — apex ceci. На дорсальній поверхні меншої кривини розміщені два отвори, більший з яких є початком ободової кишки — сліпоободовий отвір — ostium cecocolicum (див. рис. 5.22, 5), який утворює сліпоободовий кишковий клапан — valva cecocolica. Останній обмежений стискачем сліпої кишки — m. sphincter ceci. Другий отвір є місцем входження клубової кишки — ostium ileale (див. рис. 5.22, 4), обмежений стискачем — m. sphincter ilei — і утворює сосочок клубової кишки — papilla ilealis.

Вздовж усієї кишки тягнуться чотири тенії — tenia dorsalis, ventralis, medialis et lateralis — і чотири ряди випинів — haustra ceci. Останніх на основі сліпої кишки немає.

Основа сліпої кишки розміщена в правій клубовій ділянці, тіло — у пупковій ділянці, а верхівка закінчується поблизу мечоподібного хряща груднини, відділяючись від останнього вентральним діафрагмальним вигином більшої ободової кишки. Зв'язками сліпа кишка з'єднана з ободовою (lig. cecocolicum) і клубовою (lig. ileocecale) кишками.
Предыдущая << 1 .. 124 125 126 127 128 129 < 130 > 131 132 133 134 135 136 .. 255 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed