Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
— Це заважає вам, Турбує вас, тривожить, непокоїть? — Турбує? Ні. Тривожить? Анітрохи. А непокоїть — що ж! Неспокій цей Я можу сміливо назвать чудесним, Адже й весна — це неспокійний час Із грозами, дощами та вітрами.
Слова у мові не хочуть бути одинокими і тому сполучаються у реченнях для якнайточнішого втілення думки. Вони братаються також за спільними змістовими ознаками, утворюючи синонімічні ряди — більші або менші угруповання. У цих угрупованнях на чолі слів стоїть головне слово. Вонр найчіткіше передає основний зміст, спільне значення синонімічного ряду. Інші слова підпорядковуються головному і його доповнюють. Вони відрізняються або значеннєвими відтінками, або емоційним забарвленням. Головне, або стрижневе, слово найуживаніше — і спроможне зібрати навколо себе всі свої синоніми.
127 Не в усіх частинах мови однаково виявляється синонімічне багатство української мови. Найрозвиненішою є синоніміка прикметникова і дієслівна. Це свідчить, що тут першість належить словам із значенням ознаки. А в художніх творах чемпіонство вибороли дієслова, а за дієсловами йдуть прикметники. У художній мові письменники часто вживають слова переносно і, звичайно, поповнюють синонімічні ряди слів. Хоча іменник має найчисленнішу армію слів, проте в художніх творах йому довелося поступитися місцем дієслівним і прикметниковим синонімам. Розглянемо декілька синонімічних угруповань дієслова та прикметника.
Перед розглядом синонімів варто звернути увагу на одну їх цікаву прикмету. Ця прикмета іде від головного слова синонімічного ряду. Воно може бути нейтральне, звичайне, тобто виражати не позначений ставленням мовця та його емоціями зміст. Візьмемо слово говорити, яке вказує на володіння рідною чи іноземною мовою або на передавання словами думок, почуттів тощо. Це нейтральне слово. І через те дозволяє рухатися від нього у трьох напрямах — до синонімів із звичайним забарвленням (розмовляти, казати)у до синонімів із позитивним забарвленням (мовити, ректи, карбувати, чеканити) і до синонімів із негативним забарвленням (герготати, цвенькати, скрипіти, сичати, сюсюкати). Слова, що виражають ставлення мовця, наприклад хоробрий, розумний, не можуть мати таких різнорідних синонімів. Якщо вони стосуються позитивного мовцевого ставлення, то й керують відповідним синонімічним рядом. А коли передають негативне ставлення — то підбирають собі й подібні слова.
Розпочнемо з дієслова писати. Воно вам добре знане. Передає тільки процес писання, без відображення ставлення до нього і без його емоційної харак-
128 теристики. Основне значення цього дієслова — графічно передавати на папері або іншому матеріалі слова, текст тощо. Наприклад: Сапфо щось пише на восковій табличці. (Леся Українка.); Майор писав. Кінчивши і помахуючи аркушем, доки просохне, він дивився з тераси на далекі синіючі гари. (О. Гончар.) Дієслово писати стало головним словом синонімічного ряду. Воно назбирало навколо себе чимало синонімів. Можна ж по-різному писати. Хтось робить це краще — виписує, виводить, мережить. А інший діє не у кращий спосіб — строчить, черкає, дряпає, шкрябає...
Виписувати, виводити, мережати, мережити... Що означають ці дієслова? Вони передають, безперечно, той самий основний зміст, що й дієслово писати. Але доповнюють його смисловими й емоційними відтінками. Виписувати — це писати старанно, ретельно: Чепурненько виписав на сторінці і підпис: «П. Діденко». (А. Головко.) Якщо хто задумав виводити, то він пише неабияк—дуже странно, ніби вимальовує: Олександр сів писати листа головнокомандуючому. Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою. (П. Кочура.) Мережати і мережити — то вам і не виписувати, і не виводити. Писати теж, але акуратно і дрібно: Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. (Т. Шевченко); Писала й писала [Леся], мережила рядочками папір. (М. Олійник.)
Не хотілося б говорити про погане або поганувате писання. Але що ж поробите. Це синоніми. Доводилося вам, напевно, строчити. Тобто писати швидко, поспіхом. Якщо спішиш, кажуть добрі люди,— людей насмішиш. Буває й так. Черкати — теж не краща справа. Мабуть, і гірша. Бо ж пишеш нашвидку, до того ж недбало. Зовсім кепська річ. А дряпати, шкрябати — то нікудишня писанина! Уявіть собі, що який-
5 9—311
129 небудь недбалець дряпає, шкрябає. За подібні дії не будемо його хвалити. Адже пишуть тоді нерозбірливо, недбало. Подивіться, як поводяться деякі з цих слів у реченнях: Іван довго щось черкав на аркушику паперу, потім рішуче кинув олівець на стіл і глянув на присутніх. (П. Колесник.); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках, в голові його засвітилася одна проста і ясна думка. (І. Волошин.); — Тарасе! Ти дряпаєш, як курка лапою,— оцінювала мій «краснопис» Ніна Іванівна. (П. Автомонов.)
У синонімії потрібно розрізняти слова багатозначні і однозначні. Багатозначні слова об'єднуються в синонімічні ряди не в усій повноті їх значень, а лише одним із цих значень. Багатозначним є згадане вище дієслово писати. Воно вступає у синонімічні зв'язки якимсь одним із своїх значень. Ми вже розглянули його основне значення «графічно зображувати на папері або іншому матеріалі слова, текст тощо». У цьому значенні дієслово має синоніми виписувати, виводити, мережати, мережити, дряпати, строчити, черкати, шкрябати і подібні. З ряду значень слова писати виділимо ще значення «створювати літературні, наукові, музичні та інші твори». Змінилося значення дієслова — змінюється і сукупність його синонімів. Писати у другому значенні вирізняється синонімами творити, складати, плести, дряпати, шкрябати, ліпити тощо. Слово творити високого, урочистого звучання і стосується переважно літературних і музичних творів. Складати — це писати передовсім вірші, пісні, промови. Протиставляються цим дієсловам негативним змістом синоніми плести, дряпати, шкрябати, ліпити. От якийсь невдаха плете погані вірші. Той дряпає або шкрябає незрілі свої творіння нашвидку. На що він заслуговує? Тільки на осуд. Не краще діє і «творець», що ліпить щось поспішаючи і абияк. По-
