Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
105 значення мало прізвище Іванюк. Потім прізвища закріпилися як родова назва, яка передається нащадкам.
Наші прізвища виникли порівняно недавно. Згадаймо часи Київської Русі, коли навіть князі мали тільки імена. Князі Олег, Володимир, Святослав... Або літописець Нестор... Поступово, десь із 13 століття, до імен додавали назви, які, найімовірніше, ставали індивідуальними прізвиськами, бо не стосувалися нащадків. І лише наприкінці 18 — на* початку 19 століття в усіх верствах української суспільності закріпилися постійні родові прізвища. До того ж визначальними для українських прізвищ стали суфікси -енко і -ук.
Як утворювались прізвища з суфіксом -енко? Суфікс -енко спочатку прилучався до батьківського імені, а отже, виражав стосунки між батьком і сином. Він позначав сина: Андрієнко, Антоненко, Борисенко, Василенко, Гарасименко, Гордієнко, Да-виденко, Денисенко, Дмитренко, Карпенко, Клименко, Кононенко, Костенко, Кузьменко, Лук'яненко, Максименко, Микитенко, Остапенко, Петренко, Прокопенко, Самійленко, Тимошенко, Федоренко, Хомен-ко, Юхименко, Якименко, Яковенко. В українців найпоширенішим, особливо популярним було ймення Іван. Тому від імені Іван та його варіантів походить ряд прізвищ на -енко, наприклад: Іваненко, Іван-ченко, Іванисенко, Іващенко, Яненко. Активно утворювалися прізвища з цим суфіксом від чоловічих імен Андрій, Василь, Гаврило, Гарасим, Данило, Дем'ян, Клим, Матвій, Павло, Петро, Роман та інших. Пізніше виникали прізвища на -енко і від жіночих імен: Галенко, Катренко, Марусенко, Мот-ренко, Оленченко, Стешенко, Варченко.
Суфікс -енко став оформлювати українські прізвища від інших слів. Коли ми назвемо такий ряд пріз-
106 вищ, як Біленко, Босенко, Гаркавенко, Гніденко, Горбенко, Діденко, Довбенко, Жиленко, Жученко, Зайченко, Зубенко, Корженко, Коротченко, Кучеренко, Лисиченко, Лісовенко, Масленко, Носенко, Op-ленко, Осадченко, Півненко, Рибченко, Риженко, Py-денко, Рябенко, Рябченко, Саленко, Сліпченко, Toe-стенко, Хитренко, Холоденко, Шрамченко, Щербатен-ко, то неважко здогадатися, що вони походять від прізвиськ батьків.
Люди звертали увагу на батькове заняття, його професію, посаду. Тому маємо прізвища Бондаренко, Вівчаренко, Гончаренко, Кравченко, Кухаренко, Kyui-ніренко, Лимаренко, Майстренко, Мельниченко, Мірошниченко, Пастуиіенко, Писаренко, Рибальченко, Тесленко, Ткаченко, Чередниченко, Шаповаленко.
Вказували прізвища з -енкотакож на національну належність батька: Литвиненко, Німченко, Татарчен-ко, Гурченко, Шведенко. У прізвищах знаходимо відомості про місцевість, звідки походив перший носій прізвища, або інші ознаки: Миргородченко (з Миргорода, який оспівав у своїх творах М. В. Гоголь),
107 Охтирченко (з Охтирки), Волощенко (тобто «син волоха») тощо.
Вдачу суфікса -енко немовби наслідує суфікс -ук. Він також утворює прізвища від імені батька: Андрійчук, Антонюк, Борисюк, Власюк, Гаврилюк, Гнатюк, Гордійчук, Данилюк, Дем'янчук, Захарчук, Кондратюк, Костюк, Лазарук, Левчук, Максимчук, иМа?тинюї<^Марчук, Микитюк, Михайлюк, Назарук, Панасюк, Романюк, Семенюк, Тарасюк, Федорук, Юрчук. І знову ж народжено тут багато прізвищ від поширеного чоловічого імені Іван та його варіантів: Іванюк, Іванчук, Івасюк, Іващук, Іваній-чук, Іваничук. Далі йдуть утворення від імені матері: Варчук, Горпинюк, Катеринюк, Маланюк, Па-расюк, Фещук, Химчук. А потім прізвища від назви професії батька (Бондарук, Вівчарук, Гонтарук, Ko-валюк, Ковальчук, Кравчук, Куиінірук, Мельничук, Ткачук, Чабанюк), його службового або соціального становища (Козачук, Присяжнюк, Шкільнюк), від прізвиськ батьків (Баранюк, Годованюк, Зуба-тюк, Мізернюк, Моторнюк, Сліпенчук), від назви національності предка (Литвинюк, Німчук, Цига-нюк, Шведюк), від назв місцевості (Волинюк, Залі-щук, Поліщук) та інших.
А тепер варто вказати конкретніше, де найбільше зустрічаємо прізвищ на -енко і -ук. Скористаємося даними, які наводить Ю. К. Редько у книжці «Сучасні українські прізвища». Найчисленніші прізвища з суфіксом -енко у східній частині нашої республіки, у тринадцяти областях: Чернігівській (31,1 %), Черкаській (29,3 %), Донецькій (27,7 %), Кримській (27 %), Полтавській (26,5 %), Київській (25,8 %), Харківській (25,4 %), Кіровоградській (25,3 %), Сумській (25 %), Херсонській (26,8 %), Вороши-ловградській (23,3 %), Дніпропетровській (22,7 %), Запорізькій (21,6 %). Учений зазначає, що в серед-
108 ньому четверта частина всього українського населення цих областей має прізвища на -енко. А як же поводиться у прізвищах суфікс -ук — західноукраїнський побратим східноукраїнського суфікса -енко? Прізвища на -ук перше місце з-поміж усіх прізвищ українців посідають у Ровенській (38,5 %), Волинській (33,6 %) та інших областях 1.
Отже, на Україні можна виділити меридіани з ?Я/СО-прізвищами і У/С-прізвищами. А чи є щось подібне в інших народів? Звичайно, є! Прізвища подібної за функцією будови, але іншого звучання, існують. Ви уже знаєте, що суфікси -енко, -ук у прізвищах Антоненко і Лнтонюк, Борисенко і Бори-сюк, Даниленко і Данилюк^та інших спочатку виражали значення «син». Українським прізвищам Антоненко, Антонюк, Борисенко, Борисюк, Денисенко, Денисюк відповідають російські прізвища Антонов, Борисов, Денисов, де суфікс -ов виконує ті самі функції, що й українські -енко і -ук. Тобто він пов'язаний із значенням «син». Це значення особливо чітко виявляється в германських мовах. Наприклад, по-німецьки син — «зон» (Sohn), і через те в німецькій мові типовими є прізвища, що закінчуються на «зон» («сон»): Йогансон, Юргенсон. У німецькій мові значення «син» можна передати й економніше, за допомогою кінцевого с (Даніель-с, Юрген-сякий витісняє з прізвищ «зон» («сон»). У Норвегії і Данії закріпилася видозмінена германська форма «сен»: Йогансен, Ларсен, Педерсен. Помандруймо до інших мов. Візьмімо грузинські прізвища Амірана-иівілі, Баратаиівілі, Гураміиівілі, Джавахіиівілі, Ua-ліашвілі. Грузинське «швілі» у прізвищах також означає «син». Така сама роль і вірменського «ян»:
