Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Інші прикладки в лапки не беруться і звичайно узгоджуються з означуваним словом — принаймні у відмінку. He беруться в лапки й назви автобусних та залізничних маршрутів: автобус Київ — Біла Церква, поїзд Київ — Львів.
2. Якщо спочатку йде слово з широким (родовим) значенням, а потім з вузьким (видовим чи одиничним), то прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки — то через дефіс: ріка Дніпро і Дніпро-ріка, озеро Світязь і Cei-тязь-озеро, трава звіробій і звіробій-трава, птах ворон і ворон-птах.
Проте через дефіс пишуться терміни типу жук-короїд, льон-довгунець, заєць-русак (хоч тут іде спочатку широка, а потім вузька назва).
Така прикладка звичайно узгоджується у відмінку з означуваним словом: річка Буг, річки Бугу, річкою Бугом, у річці Бузі; трава полин, трави полину, травою полином; заєць-біляк, зайця-біляка і т. п.
Але назви населених пунктів, станцій, портів, річок у діловій, військовій та науковій мові можуть постійно стояти у формі називного відмінка, незалежно від форми означуваного іменника: у селі Черників, на станції Боро-дянка, за річкою Ірпінь (звичайно: за річкою Ірпенем).
3. У випадках, коли не можна встановити, яке значення ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться через дефіс: учитель-фізик і фізик-учитель, відпо-відь-репліка і репліка-відповідь, механік-водій і водій-ме-ханік.
Але окремо пишуться прикладки у висловах типу кра-
174
Синтаксис і пунктуація
суня дівчина, жаднюга вовк, багатир юнак, у яких перший іменник має суто означальне значення. Але й у цих випадках допустиме написання прикладок через дефіс: Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Янов-ський). Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (І. Ле).
4. Іноді прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою пояснювального сполучника як. Така прикладка комами не виділяється: Шевченко як поет відомий у всьому світі (можна сказати: Шевченко-поет...).
Прикладка з пояснювальним сполучником як виділяється комами з обох боків тільки тоді, коли вона має причиновий відтінок: Кривинський, як посередник, вийшов наперед громади (Панас Мирний). Тут прикладка як посередник вказує на причину, чому Кривинський вийшов наперед громади (бо він був посередником).
§138. Обставини
Обставини характеризують дію, стан, рідше — ознаку, називаючи їхній спосіб, міру, місце, час, причину, мету, умову.
Обставини в реченні характеризують насамперед присудок, а також інші члени речення, виражені дієсловом, прикметником або прислівником. За своїм значенням обставини поділяються на обставини способу дії, обставини міри й ступеня, обставини місця, обставини часу, обставини причини, обставини мети, обставини умови, обставини допустовості.
Обставини найчастіше виражаються прислівниками, дієприслівниками, іменниками в непрямих відмінках.
1. Обставини способу дії характеризують дію або стан з погляду способу перебігу їх і відповідають на питання як? яким способом?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Тривоокно і радісно злетіли сірі гуси вгору і полинули, полинули (0. Довженко);
б) дієприслівниками: Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С. Васильченко);
в) іменниками в орудному відмінку переважно з порівняльним значенням: Вона то плавала лебедем, то йшла павою, то пурхала метеликом, то линула ластівкою (І. Нечуй-Левицький);
г) іменниками з прийменниками: Дід з хлопчиком у два ціпи молотили жито (Ю. Яновський).
Синтаксис і пунктуація
175
2. Обставини міри й ступеня вказують на кількісний або якісний вияв певної дії, стану чи ознаки і відповідають на питання наскільки? скільки р а з і в ? у скільки разів? як багато? у якій мірі?
Вони переважно виражаються:
а) прислівниками: Прозору склянку вщерть налито вином червоним і хмільним (М. Рильський);
б) словами й словосполученнями з кількісним значенням: Протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити мур (О. Гончар).
3. Обставини місця визначають місце дії, її напрямок, початковий або кінцевий пункт і відповідають на питання де? куди?звідки?яким шляхом?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Зорі тихо тремтять угорі (М. Коцюбинський);
б) іменниками в орудному відмінку без прийменника: Іду шляхом, поля й ліси минаю, але життя свого не омину (Л. Пер-вомайський);
в) іменниками в непрямих відмінках з прийменниками: Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси (Т. Коломієць).
4. Обставини часу позначають час дії, її тривання, початок і кінець і відповідають на питання коли?доки? відколи? як довго?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Увечері посумую, а вранці заплачу (Т. Шевченко);
б) дієприслівниками: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний);
в) іменниками в непрямих відмінках: Після дощу гостріше пахнуть квіти (В. Сосюра);
г) словосполученнями: Вже другий день блукаємо по морю (Леся Українка).
Коли йдеться про позначення року, то українська мова тут надає перевагу родовому відмінку: 1991 року український народ висловився за свою повну незалежність. Проте не буде помилкою, якщо цю обставину часу передати місцевим відмінком: У1991 році український народ... Але якщо називається конкретна дата, то вживається лише родовий відмінок: 1 грудня 1991 року український народ...
