Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практический справочник по украинскому языку" -> 66

Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практический справочник по украинскому языку — К.: Родной язык, 1998. — 225 c.
Скачать (прямая ссылка): prakticheskiyspravochnikpoukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 60 61 62 63 64 65 < 66 > 67 68 69 70 71 72 .. 89 >> Следующая


2. В односкладному означено-особовому реченні є лише присудок, а особа-діяч (я, ти, ми, ви) безпомилково встановлюється із закінчення дієслова.

Головний член (присудок) у такому реченні виражений дієсловом у першій або другій особі дійсного й наказового способів. Наприклад, у реченнях: Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля, вибуялих трав (В. Чумак). Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею (О. Підсу-ха). Так шуміть же, гаї неозорі, і, сади, зацвітайте, як дим (В. Сосюра)— самі закінчення дієслів указують на особу: (я) назбираю, (ми) любимо, (ви) шуміть, зацвітайте. Підмет тут не обов’язковий.

3. У неозначено-особовому реченні неназвана особа-діяч мислиться як хтось із певного кола людей.

Головний член (присудок) у такому реченні виражений дієсловом у 3-й особі множини або, якщо «йдеться про минулий час, у формі множини. Наприклад, у реченнях: На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий (Л. Талалай). Мене любили, я любив — і це найбільше в світі щастя (М. Стельмах) — присудок співають має форму 3-ї особи множини, а любили — форму множини; з них можна
Синтаксис і пунктуація

169

здогадуватися, що співають хлібороби, а любили близькі люди. Але вони конкретно не названі.

4. В узагальнено-особовому реченні неназвана особа-ді-яч мислиться як будь-хто з людей.

Ці речення найчастіше використовуються в прислів’ях, а також у науковій та, рідше, в художній літературі. Головний член (присудок) у такому реченні, як правило, виражений дієсловом у 2-й особі однини чи множини. Наприклад, дії, названі в реченнях: Що посієш, те й пожнеш (Нар. творчість). Беремо пробірку, наливаємо в неї дистильованої води (З підручника),— може виконувати будь-хто.

5. У безособовому реченні дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча.

Головний член (присудок) у такому реченні буває виражений:

а) безособовим дієсловом або особовим, що має безособове значення: Тим часом розвиднялося, світало (М. Рильський). У лузі пахне вогкою травою (О. Гончар);

б) безособовою формою дієслова на -но, -то: Широке подвір ’я було захаращено цеглою, дошками, довжелезними залізними балками (О. Донченко). Слово подвір ’я тут не підмет, а додаток, який відповідає на питання кого?що? Постанову громадську скасовано, землю зовсім забрано від Дениса (Б. Грінченко);

в) прислівником або прислівником у поєднанні з неозначеною формою дієслова: Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява... (О. Довженко). Кажуть, легше повалити, ніж звести будівлі стіни (П. Воронько);

г) словами немає (нема), не було, не буде, при яких є додаток у родовому відмінку: Де нема святої волі, не буде там добра ніколи (Т. Шевченко).

6. В інфінітивному реченні йдеться тільки про дію.

Головний член (присудок) у ньому виражений неозначеною формою дієслова без будь-яких допоміжних слів: Проти рожна перти, проти хвиль плисти, сміло аж до смерті хрест важкий нести! (І. Франко).

При неозначеній формі дієслова в таких реченнях може вживатися частка би (б): Сидіть би вам тільки на печі та жувать калачі (Т. Шевченко). Отак би жити синім квітнем під небом зоряно-рясним (А. Малишко).

Найчастіше інфінітивні речення виступають у ролі підрядних речень мети: 3 самого ранку узявся був за лопату, щоб прогорнути хоч стежку (Панас Мирний). Перестріти зло, щоб
170

Синтаксис і пунктуація

спинити, й перестріти добро, щоб підсобити, — хто ж не мріє про таке (А. Мороз).

7. У називному реченні називається предмет, але нічого не говориться про дію.

Головний член (підмет) у ньому виражений іменником у називному відмінку: Зима. Холоднеча. Засніжений ліс

(М. Стельмах).

При головному члені можуть бути означення й додатки: Курява, собачий ґвалт, ревіння верблюдів, скрипіння гарб. Цілий ярмарок стоїть біля майстерень (О. Гончар). Але якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком. Наприклад, у реченні: Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений (Остап Вишня) — обставина серед лісу вказує на те, що тут пропущено присудок є, лежить, видніється. Отже, це речення двоскладне.

Називне речення може починатися вказівними частками ось, он: Ось місяць, зорі, солов’ї (77. Тичина).

8. Речення, виражене неповнозначним словом (вигуком або часткою), яке виступає замінником цілого речення, називається словом-реченням.

У ролі слів-речень виступають стверджувальні слова так, авжеж, аякже, атож, еге, еге ж, ага, добре, гаразд, точно, звичайно, ще б пак, та вже ж; заперечні — ні, навпаки, неправда; питальні — ну, та ну, невже, хіба, га, справді; спонукальні — годі, геть, цить, гайда, стоп, ура, караул, ґвалт, доволі, ша, тс-с-с, ну; емоційно-оцінні — ого, ох, ах, ех, хм, тьфу, овва, ат, пхе, он як, тож-то й ба, от тобі й маєш, хай йому цур; слова мовного етикету спасибі, дякую, вибачте, будь ласка, прошу тощо.

Слова-речення характерні для розмовного й художнього стилів. Вони можуть виступати самостійно і в складі повноцінних речень.

У словах-реченнях підмет і присудок не виділяються.
Предыдущая << 1 .. 60 61 62 63 64 65 < 66 > 67 68 69 70 71 72 .. 89 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed