Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Такі дієприслівники не вказують на додаткову дію і за своїм значенням наближаються до прислівників.
3. За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються прийменниками всупереч, наперекір, внаслідок, завдяки, залежно від, згідно з, відповідно до, у зв ’язку
з, за наявності, за браком, за відсутністю, на відміну від, за згодою, на випадок і под.: Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). Погода, всупереч нашим побоюванням, видалася гарною.
Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників): І я заснув нарешті, незважаючи на біль (Ю. Яновський). Ta сказано йому, що князь приймає, почавши од дванадцятої години (І. Нечуй-Левицький).
186
Синтаксис і пунктуація
ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ §149. Поняття про однорідні члени речення
1. Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.
Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.
Однорідні члени одного ряду є тими самими членами речення — або всі тільки підмети, або всі тільки прямі додатки, або всі тільки обставини способу дії і т. д.
Наприклад, у реченні: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко) — однорідні підмети дума, пісня; однорідні присудки не вмре, не загине.
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені без залежних слів) і поширені (мають при собі залежні слова).
2. Якщо в одному простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків (які стосуються того самого слова й відповідають на те саме питання), то вони однорідні: В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). Я живу, і борюсь, і творю для людей (В. Забаштан-ський). Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).
3. Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними й неоднорідними. Навіть ті самі означення в різному контексті виступають:
а) то як однорідні: Сіре, кошлате небо нависло над задимленим Петроградом (І. Цюпа);
б) то як неоднорідні: 3 Балтики дув холодний вітер, гнав сірі кошлаті хмари (І. Цюпа).
Означення однорідні, якщо вони:
а) являють собою перелік ознак: За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа);
б) характеризують предмет в одному плані (їх можна замінити одним словом): У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі фіалки (О. Гончар) — тут однорідні означення можна замінити словом привабливі;
в) стоять після означуваного слова: Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко). Йому жаль стало Жука — здорового, чорного, мордатого (Панас Мирний);
г) першим стоїть непоширене означення, другим — поширене: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гон-
Синтаксис і пунктуація
187
чар); але якщо навпаки, то будуть неоднорідні: Залитий сонцем рівний степ одразу принишк.
Якщо означення в різних планах характеризують предмет (їх не можна замінити одним словом), то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні: В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко) — кожне з означень по-різному пояснює предмет, причому перше з них (густий) стосується словосполучення зелений березовий гай, друге — словосполучення березовий гай.
4. Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік: Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар).
Якщо обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні: І дід, і баба у неділю на призьбі вдвох собі сиділи (Т. Шевченко) — обставина часу у неділю, обставина місця на призьбі, обставина способу дії вдвох; отже, вони неоднорідні.
Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної. Наприклад, у реченні: Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра) — обставини місця над берегами і в моєї юності краю хоч і відповідають на те саме питання де?, проте неоднорідні: остання група слів, крім обставинного значення має ще й означальний відтінок (над берегами — якими? — в моєї юності краю). Так само в реченні: Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка) — обставини часу після бурі і у місячну ніч не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання в зворотньому порядку: у місячну ніч (а коли саме?) після бурі. Можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після чого?) після бурі (коли?) у місячну ніч.
5. Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:
а) без сполучників: Земля зляглася, перепріла, перемліла, спарилася, прагнула роботи (К. Гордієнко);
б) за допомогою одиничних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко); тут дві пари однорідних членів: бродити чи ловити, грому й дощу;
