Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Наприклад, у реченні: Внизу, за скелями, глухо шуміло море (О. Донченко) — є вже обставина місця внизу, але вона дуже
Синтаксис і пунктуація
181
загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме внизу? — за скелями.
2. Найчастіше уточнюються обставини місця й часу, рідше — обставини способу дії, означення, додаток, підмет, присудок.
Наприклад, у реченнях: Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, (а куди саме?) «а поліські болота (О. Гончар). Рано, (а коли саме?) разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський). Поволі, ( а яксаме?) нога за ногою, пливе валка битим шляхом (М. Коцюбинський). Обидва, (а хто саме?) Круча і Гонтар, охоче приєдналися до тосту Марії, хоч суть його кожен сприймав по-своєму (Я. Баш). Ще будем жити ми — ( а хто саме?) і я і ти! (77. Тичина) — маємо уточнюючі обставини місця на поліські болота, часу разом з сонцем, способу дії нога за ногою, уточнюючі підмети Круча і Гонтар, і я і ти. Усі вони виділені комами, лише останні — тире.
3. Треба мати на увазі, що іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнюючих залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього і вимовляються вони з різною інтонацією і відокремлюються або не відокремлюються комами.
Порівняємо, наприклад, речення: Десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім (С. Васильченко). Далеко за річкою блиснуло щось (М. Коцюбинський). У першому реченні смуга лісу бачиться як щось далеке, тобто вислів за темною смугою лісу виступає тут як синонімічний до обставини далеко. У другому реченні річка мислиться як близький предмет, а дія відбувається далеко за нею. Якщо б останнє речення записати так: Далеко, за річкою, блиснуло щось — тоді б річка сприймалася як далекий предмет і, отже, вислів за річкою означав би те саме, що й далеко.
Від того, відокремити чи не відокремити їх, ті самі слова можуть сприйматися по-різному, тобто різними членами речення. У реченні: На луках, (а де саме?) понад Ta-шанню, густими хвилями перекочувався туман (Григорій Тютюнник) — слова понад Ташанню — уточнююча обставина місця. Але якщо це речення записати так: На луках (яких?) понад Ташанню густими хвилями перекочувався туман — ті самі слова виступають як неузгоджене означення.
Ніколи не буває уточнення до прислівника десь, наприклад: Десь за річкою гув болотяний бугай (Григорій Тютюнник).
4. Різні відокремлені уточнюючі члени речення можуть
182
Синтаксис і пунктуація
вводитися в речення за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, переважмо, навіть, причому, мабуть тощо. Такі слова виділяються комами разом з уточнюючими членами речення.
Наприклад: Через вузький пересип скрізь були покопані єрики, себто канави (І. Нечуй-Левицький). Чернишеві на час артпідготовки випало бути старшим, тобто командувати з’єднаним вогнем усіх трьох мінрот (О. Гончар). Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді, особливо школярів (І. Цюпа). Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Григорій Тютюнник). Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці (Леся Українка).
§144. Відокремлення додатків
1. Відокремлюються додатки, що починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від. На письмі вони виділяються з обох боків комами.
Наприклад: Для нього, крім будівництва, нічого не існує (О. Копиленко). Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М. Трублаїні).
2. Додаток, виражений іменником з прийменником замість, переважно не відокремлюється: В кутку під божницею замість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох па-колах, убитих в землю (Панас Мирний).
Але якщо такий додаток виражений неозначеною формою дієслова, він відокремлюється: Дорогу до кращих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван, бо, замість помагати нам у боротьбі, вони шкодять їй, причиняються до розповсюдження філоксери (М. Коцюбинський).
§145. Відокремлення узгоджених означень
1. Якщо означення стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється: Омиті росами квітки розтулюють повіки (В . Сосюра). Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський).
He відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо
Синтаксис і пунктуація
183
воно не має обставинного відтінку: На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли (М. Рильський).
В інших випадках узгоджені означення звичайно відокремлюються.
2. Узгоджене означення відокремлюється:
а) якщо воно стосується особового займенника я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони (іноді займенник може бути пропущений): Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А Шиян). Малий, сиджу біля вікна і всього боюсь (Є. Гуцало);
б) якщо поширене й стоїть після означуваного слова: ІТоля, пробуджені сонцем від зимового сну, злегка парували (В. Козаченко);
