Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
в) якщо від означуваного слова відділене іншими членами речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко);
г) якщо має обставинний відтінок (до нього, крім питання який? можна поставити ще питання чому? за якої умови?не зважаючи на що?і стоїть воно переважно на початку речення): Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О. Донченко).
3. Два або кілька непоширених означень після означуваного слова обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед означуваним словом є вже узгоджене означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).
Якщо такого означення перед означуваним словом нема, то таке відокремлення необов’язкове: 3 новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). Вночі повалив сніг, тихий, густий (Григорій Тютюнник).
4. Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється: А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів (О. Гончар). Славко ступав за нею широкими кроками. Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Л. Мартович).
§146. Відокремлення неузгоджених означень
1. Неузгоджені означення звичайно не відокремлюються: Настала осінь (яка?) з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка). Стала наближатися година (яка?) рушати в дорогу (С. Васильченко).
2. Неузгоджені означення відокремлюють, якщо хочуть підкреслити їхню важливість у реченні, наприклад: Кремезні
184
Синтаксис і пунктуація
козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М. Коцюбинський).
3. Відокремлюються неузгоджені означення й тоді, коли виступають разом з відокремленими узгодженими означеннями: У хату ввійшов старший Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький).
§147. Відокремлення прикладок
У відокремленні прикладок є багато подібного до відокремлення звичайних узгоджених означень. Для виділення відокремлених прикладок частіше використовуються тире.
1. Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється: Великий український філософ Григорій Сковорода був сам патріотом і прищеплював та виховував у народу священне почуття любові до своєї батьківщини (В. Яременко).
В інших випадках прикладки звичайно відокремлюються.
2. Прикладка відокремлюється:
а) якщо вона стосується особового займенника: І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко);
б) якщо поширена й стоїть після означуваного слова: Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий чоловік (О. Довженко);
в) якщо стоїть після означуваного іменника — власної назви: Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В. Кучер);
г) якщо має обставинний відтінок: Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар).
3. Відокремлюються прикладки із словами на ім’я, на ймення, родом, так званий: І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці і мала вона сина, на імення Івашко (С. Васильченко). За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський).
4. За допомогою тире відокремлена прикладка виділяється, як правило, у таких випадках:
а) якщо вона має уточнююче значення й перед нею можна поставити слова а саме: Винуватці тої катастрофи — два хлопчики літ семи-восьми та п’ятиліток-дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський);
б) якщо прикладка стоїть у кінці речення і стосується іменника: Перед тобою світ — великий том розкритий
Синтаксис і пунктуація
185
(М. Рильський). Ти живеш у Києві — прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).
Якщо за умовами контексту після відокремленої прикладки повинна стояти кома, то друге тире не ставиться: І здавалось йому, що попав він в інший світ — у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М. Івченко).
§148. Відокремлення обставин
1. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, звичайно відокремлюються: На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М. Стельмах).
При цьому треба пильнувати, щоб у виділений комами дієприслівниковий зворот не потрапили інші слова (зокрема сполучники), які не належать до нього.
Наприклад, у реченні: Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) — сполучник і з’єднує два присудки: підводиться і йде. А в реченні: Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, затрясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський) — сполучник як приєднує підрядне речення до головного.
2. Одиничні дієприслівники та фразеологічні звороти можуть не відокремлюватися, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після присудка: Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О. Довженко). Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський).
