История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
* Див.: Sedlaoek Fr, Prizvuk podstatnych jmen v jazycich slovanskych. Praha, 1914, s. 176.
334 У нових дослідженнях з акцентології рухома парадигма почала розглядатися не як результат дії закону Фортунатова — де Соссюра чи якогось іншого фонетичного закону, а як рефлекс старої (індоєвропейської) морфологічної рухомості.
Важливе місце в класичній теорії наголосу займає закон Шахматова. За цим законом у пізньопраслов'янський період внаслідок музикального пониження кінцевого складу циркумфлексова і ко-роткісна інтонації вже не могли існувати на серединному складі слова. Вони переміщалися на попередній склад, якщо він був коротким, і залишалися на старому місці, змінюючи свій- характер, якщо попередній склад був довгим. Пізніше сфера дії цього закону була значно звужена. Закон Шахматова почав трактуватися лише як переміщення наголосу з циркумфлексованого або короткісного серединного складу на початковий. Йшлося переважно про відтягування наголосу з кореня на префікс або на прийменник, пор. рос. на берег (берег), за волосы (волосы), на гору (гору), на поле (поле) тощо.
§ 3. Згідно з класичною теорією наголосу у праслов'янській мові в певних категоріях слів і форм відбулися зміни інтонацій (мета-тонія, букв, «перетонування»), які полягають у тому, що стара спадна інтонація (циркумфлексова) перейшла в нову висхідну (новоакутову), а стара висхідна інтонація (акутова) — в нову спадну (новоциркумфлексову). Крім того, у тих категоріях, де циркумфлексова інтонація перейшла в новоакутову, на коротких за походженням голосних (о, е) виникла друга, або новоакутова, інтонація короткостей.
- Новоакутова інтонація розпізнається передусім за висхідною інтонацією в чакавських (позначається ') та посавських штокав-ських (позначається ~) говорах сербохорватської мови і довгою спадною інтонацією в інших штокавських говорах та в літературній мові, пор. чак. mlatis, straza, graja, род. відм. мн. glav, dus; шт. млйтйш, стража, граЬа. У словенській та чеській мовах рефлекси новоакутової інтонації повністю збігаються з рефлексами акутової інтонації, пор. словен. mlatis, straza, glav, dus, ч. mlatis, straze, hraze, ст.-чеськ. hlav, dus. У східнослов'янських мовах рефлексами новоакутової інтонації є орд, оло, ерё (пор. рос. молдтишь, діал. горожа, голов, укр. молотиш, сторожа, горожа), що також збігаються з рефлексами акутової інтонації, і орі, олі, ері в закритих складах в українській мові (пор. голів, борід) 5.
Новоциркумфлексова інтонація розпізнається головним чином за довгою спадною інтонацією в словенській мові та в чакавських говорах сербохорватської мови, пор. форми род. відм. мн. словен.
6 Див.: Булаховський JI. А. Порівняльно-історичні розвідки в ділянці українського наголосу.— Мовознавство, 1936, № 7, с. 65 і далі; його ж. Отражения так называемой новоакутовой интонации древнейшего славянского языка в восточнославянских.— В кн.: Исследования по лексикологии и грамматике русского языка. M., 1961, с. 3—4.
335 krav, s?l,del (але krava, sila, delo), 4aK.krav,sTl,dTl (але krava, sila, d'ilo); словен. slamka, babka (але slama, baba). У чеській мові рефлекси новоциркумфлексової інтонації (короткість) збігаються з рефлексами циркумфлексової інтонації, nop. krav, sil, del (але krava, sila, dilo); slamka, babka (але slama, baba). У східнослов'янських мовах рефлекси новоциркумфлексової інтонації (орд, оло) збігаються з рефлексами акутової інтонації, пор. рос. коров, ворон, укр. ворон, рос. укр. соломка (корова, ворона, солома).
Новоакутова інтонація короткостей розпізнається пёреважно за висхідним наголосом у словенській мові і в чакавських говорах сербохорватської мови (у певних категоріях), за звуком u (u С о) в чеській мові (у певних категоріях), а також за звуком 6 (закрите,
напружене о, яке вимовляється іноді як дифтонг уо) в деяких російських говорах, пор.: словен. v^lja, k$za, n^si§f>v^dis, род. мн. gor, Цп; чак. gor, zen; ч. vule, kuze; рос. діал. вудля, кубжа, нуосиш, вуодиьи, род. мн. субф (сов), нуок (ног).
Походження нових інтонацій остаточно ще не з'ясоване. У нових дослідженнях з акцентології заперечується існування в праслов'янській мові новоциркумфлексової інтонації0. Вважається, що так звана новоциркумфлексора інтонація виникла вже на грунті окремих слов'янських мов.
Викликає сумніви існування в' праслов'янській мові і новоакутової інтонації7.
Зміни інтонації (мета;гонія), що пов'язуються з праслов'янською епохою, стали б набагато зрозумілішими, коли б класична теорія наголосу більше уваги приділяла реконструкції природи праслов'янських акутової та циркумфлексової інтонацій. Виходячи з природи праслов'янських інтонацій, можна було б осмислити не тільки явище метатонії, але й шляхи трансформації праслов'янських інтонацій на грунті окремих слов'янських мов, а також ті переміщення наголосу, що мали місце в праслов'янську епоху. Найновіші експериментальні дослідження природи сучасних сербохорватських словесних інтонацій8, реконструкція природи прасербських інтонацій 9 дають можливість повніше відтворити й природу праслов'янських (акутової, циркумфлексової та короткісної) інтонацій.
