История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
И.М.М. -----~
Другим істотним для фонологічної системи спільнослов'янської мовц явищ^уГЩ^ло> виникнення на грунті LrJJT [IjjTTnTl палатальних приголосних|ґПГПг І» а також Упентрти^рго[1 ] з [j] у позиції після губного, що b одних фонетичних vmoray у складі кореня, поширйвся як приголосний загальнослов'янський, а в інших — набув Локального вияву, повністю охопивши лищєішднослов'янський діалектний ареал та частину^півдешіослов'янгького. Внаслідок цих звукових змін не тільки виникли нові фонеми ІЛт?Іч /сУ, }(*ЧцЧтЧл /17, /п'/7 тобто не тільки відбулася кількісна перебудова фоноло-гічної системи спільнослов янської мови, а також і якісна її перебу-
дова — в ній з яьилося гіове протиставлення фонем, протиставлення їх за твердістю — м'якістю: Irl — Iv IJlI — /17, /п/ — /п7. Такого
протиставлення неГіснувало не тільки на спільноіндоєвропейському грунті* а й чя^яччьпцу стдьроглой'^^г^кпму. ()тжеТ в Історії слов'янської мовної спільності посилилась опозиція за диферен-
324 ціальними ознаками приголосних фонем, або, інакше кажучи, посилилась їх внутрішня поляризація.
Розвинулось у спільнослов'янській мові і нове морфонологічне чергування фонем, якого не існувало в дослов'янську і ранню слов'янську епоху: /gV — IzrI9 /х/ — Is'l, Ikl — /с7, Izl — Iz9Ii Isl — Is7,. Idl — Idz l9 Iz'/, Itl — Ic'L Третя перехідна палаталізація задньоязикових [g], [k], [х] поширила сферу цього морфонологічного чергування та функціонування на слов'янському грунті палаталізованих фонем за рахунок /s7» /z7, /с7.
4. Зміни, що відбулися в системі вокалізму спільнослов'янської мови, як-от збіг в одному голосному Гої двох коротких звуків [S] й [б] та ^одному голосному [а] двох довгих звуків [а] й |o|, розвиток [І] В [І]ГШіВІУІ та Ш В [ь], juj В [Ь|,^ВОЛІ далі в [е], а післХпалатальних PTT[c']f [§'] і [j] в [а], спричинилися до втрати в щи протиставлень коротких і довгих голосних_фонем, тобто втрати давньоіндоєвропейської часокількості як їх диферен-ційної озна!Шт^ате~вт^теш^^і^ вокалізму ви-никло нове протиставлення фонем:... галпгнї нормальної довготи — голосні^гльтракороткі, або надкороткі.
5. Виникнення в процесі розвитку спільнослов'янської фонетичної структури закону відкритого складу спричинилося до дальшої її перебудови. Дією закону відкритого складу зумовлені такі звукові перетворення в ній, як переміщення приголосних, що стояли на кінці складу, до наступного складу й зміни в зв'язку з цим межі складоподілу, утворення нових груп приголосних на початку складу, редукція в низ: окремих приголосних та вставлення нових приголосних або голосних, асимілятивні й дисимілятивні зміни в нових групах приголосних, занепад приголосних на кінці складу, виникнення носових голосних [е], [q] із звукосполучень [еп], [ьп], [on], [an], [ъп], у якиіГприголоснийзакривав склад, поява проте-тичних~[]?1 [у] перед початковим голосним складу, монофтонгізація Дифтонгів і зміна [оі 1, (аі І в одних позиціях у голосний fei в інших — в [і], виникнення складотворчих [г|, [1] в звукосполученнях [ъг], [ъ1], [brfrffif-Ta [щ], [оі], [erj, 1 el J, що стояли в позиці ї перед приголосними. ' 1 '
* 3 законом відкритого складу пов'язані й деякі пізніші фонетичні процеси спільнослов'янської мови, що набули в її різних діалектних угрупованнях неоднакового вияву, як наприклад, зміна звукосполучень [dl] і [tl].
Фонетичні зміни, пов'язані з діянням закону відкритого складу, помітно відбилися на фонологічній системі спільнослов'янської мови» на її кількісному і якісному перетворенні; в ній з'явилися нові фонеми /е/, /р/. розвинулось функціональне навантаження окремих фонем, зокрема /є/, виникла нова диференційна ознака в фонемному протиставленні {назальність — неназальність), розширився діапазон морфонологічних чергувань і т. д.
6. Фонологічна система спільносхіднослов'янської мови раннього періоду (VI — VII ст.) включала Ьдинадцять голосних, які
325 протиставлялись за диференційними ознаками часокількості (ультракороткі [ь], [ъ], довгий /є/ і решта голосних нормальної довготи), назальності — неназальності, характеру артикуляції (передній — непередній ряд, ступінь підняття), лабіалізованість — нелабіалі-зованість, та двадцять чотири приголосні фонеми, диференційні ознаки яких становили: місце творення, спосіб творення, сонор-ність — дзвінкість — глухість і обмежено палатальність — непала-тальність.
Східнослов'янська мова дописемного періоду (VII—X ст.) зазнала таких специфічних для неї звукових змін: розвиток початкового [je] в [о], виникнення [о] з початкового [а] в словах іншомовного походження, втрата носових [^], [д] й розвиток їх у голосні [а] та [и], зміна [є] на [і] в позиції перед наголошеним [і], розвиток повноголосних звукосполучень, зміна початкових [ог], [оі] перед приголосними в [го], [1о] і [га], [1а], виникнення в південно-західній групі говорів фрикативного [h]. Всі ці зміни помітно вплинули на перебудову її фонологічної системи. У складі вокалізму, по-перше, втратились фонеми /?/, IqI й виникла нова фонема /а/, отже, зменшилась кількість фонем — з одинадцяти одиниць їх залишилось десять; по-друге, втратилась така диференційна ознака голосних, як назальність, таким чином, перестало існувати протиставлення голосних фонем за ознакою назальність — неназальність; по-третє, розширилось функціональне навантаження деяких фонем, зокрема /о/, /е/, /і/. У складі консонантизму розвинулась, хоч і діалектно обмежена, нова фонема /h/, у зв'язку з чим уживання Igl у тих говорах, у яких поширилась фонема /h/, локалізувалось лише в словах іншомовного походження. На кінець цього періоду, певно, припадає й засвоєння фонеми /f/, що стала функціонувати в мікросистемі іншомовної лексики. Відбулися зміни в сполучуваності фонем та виникли нові морфонологічні чергування.
