История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
У сучасних слов'янських мовах праслов'янські інтонації відбиті по-різному. У сербохорватській мові акутовій інтонації відповідає коротка спадна інтонація ("), у словенській — довга висхідна інтонація ('), у чеській — довгота ('). На місці циркуфлекса в сербохорватській і словенській мовах знаходимо довгу спадну інтонацію (^4), у чеській — короткість.
У литовській мові слов'янському акуту відповідає спадна інтонація ('), а слов'янському циркумфлексу — висхідна (~). Усі ці відповідності добре ілюструють наведені нижче приклади:
330 пел.
* vorna *berza
* solma
* korva
* vornb
* bergb
* gordb
укр.
ворона берёза
солома корова
ворон
берег
город
с.-х.
врйна бреза
слйма крйва
вран
брег
град
словен.
vrana breza
slama krava
vran
breg
grad
4.
vrana briza
slama krava
vran
breh
hrad
лит.
varna berZas
kam varnas
gardas
Двояку інтонацію в праслов'янській мові мали не тільки дифтонгічні сполуки tort, tolt, tert, telt, але й ort, olt, ert, elt; tbrt, tblt, tbrt, tblt, а також рефлекси індоєвропейських дифтонгів on, an, от, am (> q), en, em (> e), на що виразно вказують свідчення сучасних слов'янських мов і мови литовської, пор.:
псл. *ordlo— укр., рос. рало, с.-х. рало, словен. ralo, ч. radio, лит. arklas;
псл. *olkomb — укр. лакомый, рос. лакомый, с.-х. лаком, словен. lakom, лит. alkanas «голодний»; ,
псл. *orstb — укр. ріст, рос. рост, с.-х. раст, словен. rast; псл. *olkbtb — укр. лікоть, рос. локоть, с.-х. лйкат, словен. Iakat, ч. Ioket;
псл. Vbrno — укр. зерно, с.-х. зрно, словен. zrno, лит. zirnis «горох»;
псл. Vblna — укр. вовна, с.-х. вуна, словен. vol па, лит. vilna; псл. *dblgb — укр. довгий, с.-х. дуг, ч. dlouhy, лит. ilgas; псл. *vblkb — укр. вовк, с.-х. вук, словен. volk, лит. vilkas; псл. *zbltb — укр. жовтий, с.-х. жут, словен. zoIt, ч. zluty, лит. geltas;
псл. *dblgb — укр. діал. довг «борг», с.-х. дуг, словен. dolg, ч. dluh;
псл. *otb або *§ty — укр. діал. утка, с.-х. утва, лит. antis, лат. anas (род. anatis) «качка»;
псл. *z^tb— укр. зять, с.-х. зет, словен. zet, лит. zentas; псл. *zqbb — укр. зуб, с.-х. зуб, словен, zqb, ч. zub, лит. zambas «гострий кут, край», гр. yop,(pos «кілочок», д.-інд. jambhah «зуб, паща»;
псл. *mgso — укр. м'ясо, с.-х. месо, словен. meso (з meso), ч. maso, д.-інд. mamsam.
Як показують наведені вище приклади, в українській мові праслов'янські акутова і циркумфлексова інтонації, крім слів з повноголоссям, розпізнаються також і в словах з колишніми ort, olt, які на східнослов'янському грунті змінилися в rat, Iat при акутовій інтонації і в rot, lot (укр. переважно rit, lit) при циркумфлексовій інтонації.
З двоякою інтонацією в праслов'янській мові вживалися також рефлекси індоєвропейських дифтонгів au, ou (> u), еі (>' і), пор.:
331 псл. *ujb — укр. вуй, вуйко, с.-х. i)jaK, ї)}ац9 лит. avynas, i.-e. *auio-;
псл: *drugb — укр. друг, с.-х. дрдг, словен. drug, ч. druh, лит. draugas;
псл. *suchb — укр. сухйй, с.-х. с$х, словен. suh, лит. sausas; псл. *sito—укр. сйто9 с.-х. Cilmo9 словен. sito, ч. sito, лит. sietas; #
псл. *кґїЛгь— укр. кривйй, с.-х. крйв, словен. krTv, ч. krivy, лит. krelvas.
Рефлексові індоєвропейських дифтонгів аі, оі С> ё) у праслов'янській мові була властива переважно циркумфлексова інтонація, пор.:
псл. *vekb — укр. вік> с.-х. век, словен. vgk, ч. v§k, лит. viekas «сила, життя», і.-є. *yoik-;
псл. *svetb-—укр. світ, с.-х. свёт9 словен. svft, ч. svit, і.-є. *kuoit-; \
псл. *snegb — укр. сніг9 с.-х. рнёг9 словен. snfg, лит. sniegas,
гот. snaiws, і.-є. *snoigHh-, але, наприклад, псл. *репа —укр. піна, с.-х. пена, словен. репа, ч. репа, діал. ріпа, лит. spaino «смуга піни».
Рефлекси індоєвропейських довгих монофтонгів у праслов'янській мові, як правило, мали акутову інтонацію, пор.:
псл. *mati — укр. мати, с.-х. мати9 словен. mati, ч. mati, лит. mote «жінка», лат. mater «мати», д.-інд. mata «мати», і.-є. *mate(r);
псл. *dati — укр. Qamu9 с.-х. damu9 словен. dati, ч. dati, лит. duoti, д.-інд. dadati «дає», і*-є. *do-;
псл. *bratrb — укр. брат, с.-х. 6pam9 словен. brat, лит. brolis, лат. frater, д,-інд. bhrata, і.-є. *bhrater;
псл. *stati — укр. стати, с.-х. стати, словен. stati, ч. stati se «статися», лит. stoti «стати», лат. sto «стою», і.-є. *sta-;
псл. *vera — укр. віра, с.-х. вера9 словен. vera, ч. vira, лат. verus «справжній, правдивий, вірний», і.-є. *ue-;
псл. *esti — укр. їсти9 с.-х. jecmut словен. jesti, ч. jisti, лит.
esti» і.-є. *ed-;
псл. *semg — укр. сім'я, с.-х. семе, словен. seme, ч. sime, лит.
semens, semenys «льняне сім'я», лат. semen «сім'я; нащадок», і.-є, *se-;
псл. *s?sti — укр. сісти, с.-х. сести9 словен. sesti, ст.-ч. siesti,
лит. sesti, і.-є. *sed-;
псл/*mysb — укр. мйиіа9 діал. мит, с.-х. мйиі9 словен, mis, лат. mus, д.-інд. muh, і.-є. *mus-;
пс^і. *byti — укр. бути9 с.-х. бйти9 словен. biti, ч. byti, лит. buti, д.-інд. bhutah «бувший», і.-є. *bhu-;
