История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Q Див. зазнач, рецензію О. Шахматова, с. 349—351.
3^ Див.: ReSetar M. Sudslavische Dialektstudien, 1. Die serbokroatische Betonung sudwestlicher Mundarten. Wien, 1900, S. 8—10; Велик A. Основи историіе српскохрватског іезика,- 1. Фонетика, с. 160; Arumaa Pm Urslavische Grammatik, 1. Heidelberg, 1964, S. 198.
343 сом, що в минулому являв собою динамічну вершину тієї або іншої інтонації. Динамічна вершина циркумфлексової інтонації припадала на першу мору наголошеного голосного, тоді як при акутовій інтонації вона знаходилась на другій морі. Ця відмінність щодо місця динамічкої вершини при циркумфлексовій та акутовій інтонаціях на східнослов'янському грунті у переважній більшості випадків не збереглася в зв'язку з втратою тут старих часокількісних розрізнень. Вона збереглася лише в словах з повноголоссям, де на місці циркумфлексової інтонації наголошується перший голосний повноголосся (іберег, ворон, голос, золото), а на місці акутової інтонації — другий голосний повноголосся (береза, ворона, колода, корова).
Якщо на сербохорватському грунті голосні під фонологічним наголосом (короткою акутовою інтонацією) довгий час зберігали короткість, то на східнослов'янському грунті в зв'язку з втратою тут інтонаційних та старих часокількісних розрізнень голосні під фонологічним наголосом (динамічний наголосом на місці короткої акутової інтонації) зазнали подовження, на відміну від голосних під нефонологічним наголосом (динамічним наголосом на місці спадної інтонації). Подовжені голосні під фонологічним наголосом з часом втратили свою довготу. Проте деякі північні говори російської мови ще зберігають рефлекси двох о під наголосом: подовженого, тобто фонологічно наголошеного (у говорах — закрите, напружене
о, яке вимовляється іноді як дифтонг уо: вуоля, куожа, нуоіиа тощо), і неподовженого, фонологічно ненаголошеного (у говорах — відкрите о: поле, город, год тощо) 34.
Подовженням голосних під фонологічним наголосом зумовлена й різнорідна рефлексація на східнослов'янському грунті праслов'янських сполук ort, olt (пізньопраслов'янські эrot, 9lot), які змінилися в rat, Iat при акутовій інтонації (рос. рйло, лакомый; укр. рало, лакомый) і в rot, lot (укр. переважно rit, lit) при циркумфлексовій інтонації (рос. рост, локоть, ровный; укр. ріст, лікоть, рівний).
Подовження голосних під фонологічним наголосом у зв'язку з втратою інтонаційних та старих часокількісних розрізнень мало місце також у чеській та польській мовах. Сучасні рефлекси праслов'янських інтонацій у чеській мові (довгота на місці акутової інтонації, -короткість на місці циркумфлексової інтонації) — результат згадайого подовження.
Див.: Якобсон P. Зазнач, праця, с. 18—21. УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
авест. - авестійська мова рос. — російська мова
алб. • албанська мова санскр. — санскрит
анг. ¦ англійська мова с.-в.-нім. — середньоверхньонімець-
блг. • болгарська мова ка мова
блр. - білоруська мова с.-гр. г— середньогрецька
ст.-блр. ¦ старобілоруська мова с.-х. — сербохорватська мова
вірм. - вірменська мова слвц. — словацька мова
в.-луж. ¦ верхньолужицька мова словен. — словенська мова
герм. • германські мови сп.-сл. — спільнослов'янська мо-
гот. готська мова ва
гр. грецька мова ст.-сл. — старослов'янська мова
д.-в.-нім. —- давньоверхньонімець- ст.-укр. — староукраїнська мова
ка мова ст.-чеськ. — старочеська мова
Д.-ІНД. ¦ давньоіндійська мова тохар. — тохарська мова
д.-іран. давньоіранська мова тюрк. — тюркські мови
Д.-ірл. давньоірландська мова укр. — українська мова
д.-ісл. — давньоісландська мова фін. — фінська мова
д.-польськ. — давньолольська мова хет. — хеттська мова
Д.-прус. — давньопрусська мова ч. — чеська мова
Д.-р. — давньоруська мова t
д.-чеськ. — давньочеська мова * * #
ест. — естонська мова
і.-є. — індоєвропейські мови відм. — відмінок
Іран. — іранська мова дав. — давальний відмінок
ірл. — ірланська мова дв. — двоїна
карел. — карельська мова діал. — діалектна форма
кашу б. — кашубська мова дієприкм. — дієприкметник
кельт. — кельтська мова дієсл. — дієслово
лат. — латинська мова займ. — займенник
латиськ. — латиська мова зн. — знахідний відм.
лит. — литовська мова імен. — іменник
мак. — македонська мова місц. — місцевий відмінок
монг. — монгольські мови мн. — множина
н.-іран. — новоіранська мова наз. — називний відмінок
н.-луж. — нижньолужицька мова нак. сп. — наказовий спосіб
полаб. — полабська мова одн. v- однина
п. — польська мова ор. — орудний відмінок
псл. — праслов'янська мова ос. — особа
прус. — прусська мова род. — родовий відмінок
345 СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
АБ — Акты Бориспольского мейского уряда 1612—1699 гг» с предисло-
вием А. В. Стороженко, Вид. жури. «Киевская старина», K.* 1892..
АЖ — Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVf ст.
(1582—1588 pp.). Підготував до видання М. К. Бойчук. K.* 1965.
АЗР — Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и
изданные Археографическою комиссиею. Т. 1, Спб., 1846.
АО — Акти села Одрехови, К., 1970.
