Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
7. У кінці невідмінюваних слів пишеться буква і, напр.: візаві, жюрі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні і ін.
8. В основах іншомовних слів у всіх випадках після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, X, л і н пишеться і, а не и, напр.:
180 білет, вітрина, література, /сшо, республіка, комуніст, пілот, академія, графік, мікроскоп, хірургія, економічний, графічний і ін. Лише в деяких словах іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після я, в, дб, .я, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться я, напр.: бурмистер (але бургомістр), вимпел, спирт, лихвар, лшля, мирт, кит, кипарис, химера, єхидна, лиман, нирка та ін.; також у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських: гггря, киргиз, кинджал, кишлак, кисет, Китай і под. Правопис таких слів визначається орфографічним словником.
9. Після приголосних d, т, з, с, q, р, ж, ч і ш (так звана «дев'ятка») в загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться буква а не /, напр.: диплом, динамо, дизель, диктатура, директор, тираж, тип, інститут, математика, позиція, фізика, система, силует, силос, бригада, фабрика, дисципліна, цифра, джигіт, режим, речитатив, шифр, критичний, поетичний, фізичний і ін.
10. Після голосних в основах іншомовних слів пишеться Г, а не і (атеїст, альтруїст, архаїчний, егоїзм, еліпсоїд, героїчний, целулоїд, Енеїда і ін.).
Але після першої частини складного слова, що закінчується голосним звуком, на початку другої частини пишеться і (староіндійський, новоіталійський, новоірландський тощо); так само пишеться і після префікса, який закінчується на голосний (доісторичний, антиісторичний, проілюструвати, поінформувати і ін.).
11. На початку слова і в середині після голосних, крім і, здебільшого пишеться буква е, а не є, напр.: екватор, електрика, енергія, ескадра, екскурсія, етап, Есхіл, поет, дуель, Теруель і ін. Однак на початку деяких слів, головним чином давно запозичених, пишеться буква є: Європа, європеєць, Єгипет, Євфрат, Євпаторія, Єва, єретик тощо.
Після апострофа, ь, й, е та і пишеться є, а не е , напр.: п'єдестал, кар'єра, Женев'єва, портьєра, гігієна, реєстр, феєрія, Фейербах і ін.
§ 61. Правопис прізвищ і власних імен
Щодо правопису власних імен, то в сучасній українській орфографії діють такі правилу:
1. Українські прізвища й власні географічні назви передаються на письмі за загальними нормами українського правопису відповідно до усталеної вимови, напр.: Сергієнко, Миколаєнко, Олексенко, Заєць, Швець, Сокіл, Гайдай, Кобзар; Київ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Гадяч, Лебедин, Житомир, Новгород-Сіверський, Верхньодніпровськ, Гуляйполе, Одеса, Чернігів, Дніпро, Прип'ять, Десна, Самара, Рось і ін.
181 Деякі українські географічні назви пишуться за традицією, яка історично склалася у мові документів, літератури тощо, напр.: Мелітополь, Севастополь, Псьол, Каховка та ін.
Примітка. У назвах українських міст пишеться -поль у словах грецького походження (з polis—місто) і -пільу яке походить з українського слова поле: Нікополь, Ольвіополь, Сімферополь, але Бориспіль, Тернопіль, /Срм-жопіль і ін.
2. В інших слов'янських прізвищах:
а) ? після приголосних передається в українській мові буквою напр.: Александров, Державін, Лєрмонтов, Бестужев, Мічатек, tZanezc і ін. Але звук ? в російських прізвищах, що відповідає українському і, тобто походить з давнього Я, передається буквою є, напр.: Бєлінський, Зверев, Лесков, Пешков, Насєдкін, Мєстечкін і ін.
На початку слів і в середині після голосних пишеться буква є, якщо вона у вимові відповідає звукосполученню /е; Єлізаров, Єршов, Благоєв, Вересаев, Достоєвський, але Epacmoet Полуектов. Те ж саме після апострофа та м'якого знака: Лляб'єв, Ареф'єв, Юруєву Аркадьєв, Євгеньєв.
Російський суфікс -ев (-еев) передається через є після всіх приголосних, крім шиплячих та Голубев, Тургенев, Рилєєв, Лле/ссшз, але Маричев, Хорошев, Варинцев, Мацеєв, Плещеев. У болгарських прізвищах відповідний суфікс пишеться через ?: Ботев.
В російських прізвищах ? передається сполученням йо на початку слова та в середині після голосних, а також після твердих приголосних, якщо ёу вимові відповідає сполученню й+О, напр.: Йолкін, О/сойожов, Воробйов, Соловйов, Бугайов і ін.
Якщо ? означає звук о після м'якого приголосного, то тоді пишеться сполучення 60, напр.: Ковальов, Журавльов, Дьомін, Огарьов, Новосьолов і ін.
Під наголосом після шиплячих пишеться о, напр.: Грачов, Обручов, Ліхачов, Свіщов і ін.
б) Російське # в основах прізвищ на початку слова і після приголосних передається буквою /, напр.: Бірюков, Нікітін, Пушкін, Іванов, Ісаєв, Сусанін, Ніколаєв і ін., а після ж, ч, Ui1 щ пишеться напр.: Жилін, Кожин, Кочин, Ширшов, /ар-шину Пущин, Рощин і ін.
У середині слів після голосних, апострофа і м'якого знака російське а передається через напр.: Ільїн, Захар'їн, Воїнов тощо.
У прізвищах, утворених від людських імен і інших коренів, спільних для української і російської мов, пишеться я; ВиноградовГригориев, Кисельов, Тихомиров.
