Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
9. У листах прийнято писати з великої букви займенники у формі пошанної множини: Ви, Вас, Ваш і т. д.
Диференціюючий, або смисловий, принцип визначає також написання слів разом, окремо і через дефіс. Наприклад, разом
178 пишуться прислівники напам'ять, вдень, поволі, насилу, назустріч, вгорі, а відповідні їм іменники з прийменниками — як два слова, хоч звучанням вони зовсім не розрізняються (яа пам'ять, в деш>, по волі, на силу, на зустріч, в горі).
Смислова диференціація обумовлює написання разом і окремо таких, наприклад, слів: відсталі (прикметник) —від сталі (імен-рик з прийменником), підводу (знахідний відмінок іменника підвода) — під воду (іменник з прийменником), заводами (орудний відмінок іменника завод) —за водами (іменник з прийменником), простяг (дієслово) — про стяг (іменник з прийменником), виросли (дієслово)—ви росли (займенник і дієслово), потри груші (дієслово й іменниик) — по три груші (прийменник, числівник та іменник) і ін.
На цьому ж принципі базується написання через дефіс прислівників, утворених з форми давального відмінка однини повних прикметників і займенників у сполученні з часткою по- (по-новому, по-давньому, по-нашому, по-своєму), і окремо відповідних прикметників та займенників з прийменником по: по новому (шляху), по давньому (місту), по нашому (селу), по своєму (дворі).
§ 60. Правопис слів іншомовного походження
До завдань орфографії належить також нормування правопису слів іншомовного походження.
В сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими найголовнішими правилами:
1. Звук л передається на письмі твердо і пом'якшено в залежності від того, як узвичаєно вимовляти те чи інше слово в сучасній українській літературній мові, напр.: тверде л (л, ла, АО, лу) передаємо у таких словах: арсенал, аероплан, бал, інтеграл, Інтернаціонал, клас, план, формула, новела, баланс, блок, велосипед, флот, соціологія, колонія, металургія, лг/на, Гренландіяу Лондон, Флобер і ін.; пом'якшене л (лб, ля, лбо, л/о) передаємо, наприклад, у словах: автомобіль, табель, асфальт, гільза, ляпіс, пляж, полярний, регулятор, канцелярія, туберкульоз, алюміній, блюмінг, революція, ілюстрація, ілюмінація, Любек, Фінляндія, Тельман, Золя і ін.
Після л в іншомовних словах завжди пишеться а не в, напр.: білет, лекція, легенда, телеграф, пленум, Валенсія, Галі-лей, Лессінг і ін.
2. Іншомовні звуки А і g передаються однією буквою г , напр.: авангард, агітація, агент, гвардія, гегемонія, гектар, генетика, гіпотеза, горизонт, графік, грунт, ембарго, лінгвістика, міграція, організація, Гренада, Гейне, Гюго, Гете, Енгельс і ін.
Лише в окремих словах англійського походження звук h передається буквою X, напр.: хавбек, хокей, Хемінгуей і ін. 12*
179 3. Іншомовні звуки / і ph передаються в українській мові буквою ф, напр., фабрика, факт, фартух, фаянс, федерація, фігура, фікус, ферма, футляр, офіціальний, реформа, Франція, Флоренція, Фарадей, Фірдоусі тощо.
У словах грецького походження залежно від того, як слово узвичаєно в українській вимові, звук (0) передається буквою дб (арифметика, ефір, кафедра, логарифм, міф, орфографія, пафос, Афіни) і буквою /я (бібліотека, театр, теорія, ортодокс і ін.).
4. В загальних словах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються, напр.: атестат, група, клас, колектив, комуна, комісія, каса, сума, метал, ідилія, інтелект, інтелігент, шофер і ін.
Подвоєння зберігається лише в небагатьох загальних іншомовних словах, як напр.: аннали, барокко, брутто, нетто, ванна, вілла, манна, мотто, лібретто, тонна, а такрж у словах з префіксами: ая-, /ж-, ір~, контр-, сюр-, якщо префікс кінчається, а корінь починається однаковим звуком (апперцепція, імміграція, ірраціональний, ірреальний, контрреволюційний, сюрреалізм тощо).
У власних іншомовних іменах і назвах подвоєння зберігається, напр.: Голландія, Калькутта, Марокко, Ніцца, Яффа, Міссурі, Діккенс, Руссо, Торрічеллі, Уатт, Шіллер і ін.
Подвоєння залишається і у всіх вивідних від них словах, напр.: голландський (від Голландія), міссурійський (від Міссурі), марокканець (від Марокко), яффський (від Яффа), ясський (від Ясси) і ін.
5. На початку слова, а також у середині слова перед голосним та/ завжди пишеться буква /,а ней, напр.: Інтернаціонал, ідея, індустрія, історія, іонійський, Іліада, Іспанія, Індія, Італія, Ібсен, біологія, матеріал, геніальний, тріумф, радій і ін.
Сполучення голосних іа, іу, іо в основах іншомовних слів ніколи не змінюються (соціалізм, діалектика, радіус, аксіома тощо). Сполучення іе змінюється на іе (аудієнція, гігієна, дієта, клієнт, пієтет, ієрогліф тощо), але діелектрик і под.
6. У власних іншомовних словах після всіх приголосних звичайно пишеться буква і, а ней, напр.: Алжір, Вашінгтон, Кріт, Корсіка, Мадрід, Міссісіпі, Сіцілія, Сардінія, Цюріх, Чікаго, Дідро, Тіціан, Ціцерон, Ціммерман, Шіллер тощо. Зберігається буква і і у вивідних словах, як алжірський, крітський, сіцілієць, корсіканець, шіллерівський тощо.
Проте буква и пишеться в таких власних географічних назвах: Америка, Арктика, Антарктика, Атлантика, Африка, Балтика, Британія, Париж, Рига, Рим, Єгипет, Єрусалим.
