Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 91

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 85 86 87 88 89 90 < 91 > 92 93 94 95 96 97 .. 199 >> Следующая


1 Український правопис, 1960, стор. 3. V. ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ

§ 64. Вступні зауваження

Мова складається із слів, проте слова самі по собі ще не становлять мови.

Для того щоб слова виражали думку, щоб вони служили засобом спілкування людей, їх треба певним чином організувати, надати їм потрібної форми й пов'язати їх за існуючими в мові законами в словосполучення і речення. Так, наприклад, слова пшениця, сніп, густий, нести, щасливий, мати, організовані за існуючими в українській мові законами в речення Пшениці сніп густий несе щаслива мати (Мал.), передають закінчену думку, зрозумілу кожному, хто володіє українською мовою, а без такої організації вони жодної думки не виражають.

Система існуючих у мові і об'єктивно діючих законів творення слів, зміни їх форми та сполучення їх у речення становить граматичну будову мови.

Граматична будова мови, являючи продукт багатовікового розвитку, відзначається великою стійкістю. Вона, разом із стійкою частиною словникового складу, становить структуру мови, визначає її специфіку, її національну самобутність. Наука, яка вивчає граматичну будову мови, тобто будову і форми слова та речення, називається граматикою1 (від грецького слова grammatike, gramma — буква).

Граматика складається з двох розділів — морфології і синтаксису.

§ 65. Предмет морфології

Морфологією (від грецьких слів morphe — форма і logos — слово, поняття, вчення) називається розділ граматики, який вивчає будову слів і зміни їх форми.

1 Слово граматика вживається в науці у двох значеннях: а) як назва вчення про граматичну будову мови і б) як назва самої граматичної будови мови.

190^ Предметом вивчення в морфології, як і в лексикології, є слово» але якщо в лексикології слово вивчається з погляду його походження, лексичного значення, стилістичних властивостей, місця в словниковому складі мови, то в морфології досліджується його граматична будова, ті закони, за якими змінюється його форма, тобто граматичні властивості слова.

Наприклад, при вивченні слова брат з лексикологічного погляду відзначається, що воно з походження є споконвічно українським, успадкованим з давньоруської мови, відоме це слово також ще спільнослов'янській мові-основі, в якій належало до спільноіндоєвропейського лексичного фонду. Слово брат перебуває в стійкій частині словника сучасної української мови, загальновживане в ній, означає назву родинних відносин, може вживатися в переносному значенні для вираження поняття близькості і між людьми, які не перебувають у родинних зв'язках (брати по класу), і подібне. Характеризуючи слово брат з граматичного погляду, відзначаємо, що це іменник твердої групи другої відміни, який має категорію чоловічого роду й змінюється за відмінками в однині й множині. При лексикологічному вивченні слова туш (Оркестр грає туш) відзначається, що воно засвоєне з німецької мови (німецьке Tusch), належить до спеціальної музичної термінології і означає музичний привіт на честь якоїсь особи або події, виконуваний здебільшого на духових інструментах; що воно становить омонім з словом туш, яке означає назву чорної або кольорової водяної фарби, вживаної для малювання і креслення (Всі лінії і написи на рисунку зроблені туш-шю), і яке теж є словом іншомовного походження (німецьке Tusche). При морфологічному вивченні слова туш у першому значенні воно розглядається як іменник чоловічого роду однини, який змінюється за відмінками (туш — туша — тушеві — тушем — у туші); щодо морфологічної будови, то це слово неви-відне, воно складається лише з одного кореня. Слово туш у другому значенні, також невивідне за своєю морфологічною будовою, є іменник жіночого роду однини і має відмінкові форми зовсім інші, ніж у першому значенні (туш — туші — тушшю).

Граматичні закони, що діють у мові, підпорядковують собі всі слова і речення незалежно від їх конкретного значення. Саме тому в морфології при дослідженні закономірностей будови чи зміни форм слова зважають не на його індивідуальні властивості, що виражаються в лексичному значенні, а на спільне в словах, загальне для них. Наприклад, у словах голівка, дівчинка, травка, яблунька, молочко, різних за своїм конкретним значенням, з погляду їх будови виділяється спільна значуща частина -кяка в усіх них виконує однакову функцію. Вона і приверне увагу при морфологічному дослідженні цих слів.

Слова книга, поема, мова, рослина, будова, комуна, істина різні

191^ і за своїм лексичним значенням, і за своїм походженням, і за своїми стилістичними властивостями, але з морфологічного погляду їх об'єднує спільна закономірність щодо відмінювання за відмінками, числами та щодо оформлення роду. За цією спільною закономірністю їх у морфології і об'єднують в одну групу іменників жіночого роду І відміни.

Ще більше різняться конкретним значенням такі слова, як хлопцеві, швидкому, своєму, третьому, двом, проте їм усім властива спільна ознака давального відмінка, що й вивчається у морфології.

Морфологія досліджує будову слів, граматичні закони їх творення і зміни їх форм, вона тісно зв'язана з лексикологією та синтаксисом.
Предыдущая << 1 .. 85 86 87 88 89 90 < 91 > 92 93 94 95 96 97 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed