Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
З італійської мови запозичено чимало слів з галузі музичної термінології: алегро, адажіо, акорд, арія, дует, кантата, крешендо, контральто, концерт, мандоліна, піаніно, соло, соната, сопрано. Українська мова здебільшого засвоїла їх з російської та поль-ської мов, до яких вони ввійшли через посередництво французької мови. Є в складі українського словника італійські запозичення і іншого значення (фінансова термінологія, назви архітектурних понять тощо): арка, брутто, контокорент, аварія, банда, бензин, гондола, паста.
Решта західноєвропейських мов відіграла зовсім незначну роль у поповненні лексичного складу української мови. З них запозичені лише окремі слова або невеликі групи їх, як напр.: з іспанської — ананас, армада, камарилья, кокаїн, карамель, сигара; з португальської— каста, кобра, макака; з ісландської — гейзер; з румунської — бринза, мамалига; з угорської — бекеша, гусари, гуляш, чардаш; з фінської — морж, пурга, з норвезької—с/сула тощо.
Є в українській лексиці і слова, засвоєні з балтійських мов, як клуня, кульша, валандатися з литовської, але їх у ній дуже небагато.
8. Слова, запозичені із східних та інших неєвро-пейських мов.
В українській лексиці із східних мов найчастіше трапляються, крім тюркських, слова арабського походження, як напр.: азимут, азурит (мінерал), алгебра, алкоголь, атлас, візир, гарем, іслам, мечеть, могар, нашатир. Це пояснюється тим, що арабська мова в VII—VIII століттях і пізніше мала міжнародне значення й довгий час вживалася на Сході як мова художньої літератури, науки, культури, і з неї до багатьох мов світу були запозичені окремі наукові терміни і слова, що означали назви суспільних і побутових понять, властивих східним народам, тощо.
Проте в словниковому складі української мови є елементи, засвоєні через посередництво російської мови і з інших неєвро-пейських мов, хоч трапляються вони рідко й здебільшого представлені одиницями. Напр.: з іранської мови — бірюза, булат, гиря, тахта, шакал, зурна, караван; з грузинської — сакля, чурек; з китайської — чесуча, чай; з ефіопської — баобаб; з малайської — анчар, орангутанг і деякі інші.
§ 17. Українські слова в інших мовах
Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також була джерелом для поповнення словника мов тих народів, з якими український народ має різні стосунки і взаємозв'язки.
54 Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток, хата-лаборатория, тысячница, пятисотенница, косовица). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксом -щан(а) для назв власних географічних понять: Полтавщина, Черниговщина, Звеногородщина.
До польської мови запозичено з української такі слова, як bohater, wataha, harbuz, hukac, holota, duren, duzy, czereda, czeremcha, czeresznia, hreczka, hreczany, hodowac, majaczyc, So&or і ін.
Починаючи з XVII століття, лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мови. Серед слів, засвоєних з української мови, хоч вони й не всі з походження споконвічно українські, в ньому можна назвати porog, cosaque, kourene (курінь), IaSietchei ataman, Haidamak1 sotnia, houra (джура), staroste, Starchine1 boulava, bandoura, bandouriste, Slobode1 Oukase1 khoutor (хутір), &orsc/t тощо. У французькій мові трапляються і кальки з українських слів, як /е dizainier (десяцький), /е centainier (сотник) тощо1.
Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській і в деяких інших мовах. Але питання про зв'язки української мови з багатьма слов'янськими та неслов'янськими досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене.
§ 18. Інтернаціоналізми в складі української лексики
У наш час між мовами існують постійні взаємозв'язки. Саме цим пояснюється, що у сучасних мовах вживається багато спільних слів. Такі слова називаються лексичними Інтернаціоналі з м а м и. В словниковому складі сучасної української літературної мови теж можна виділити значний шар інтернаціональної лексики, як напр.: комунізм, соціалізм, автомобіль, аероплан, газ, електрика, радіо, телефон, /сосжос і ін.
Інтернаціоналізми поширені, головним чином, у галузі наукової, технічної й мистецької термінології, а також у мові публіцистики. Найчастіше вони походять з грецької й латинської мов або створені на основі їх словотворчих морфем: аеродром, аналіз, аналогія, асфальт, бібліотека, біологія, зоологія, географія, математика, фізика, тглш, педагог, театр, політика (грецькі);антена, арена, апарат, елемент, нотаріус, лектор, студент, клас, текст,
в. П. Мартьянова, Лексичні запозичення українського походження в сучасній французькій мові, «Питання історичного розвитку української мови», X, 1963, стор. 298—315. '
55 пункт, селекція, сенат, трактат, традиція, університет, республіка, колегія, резолюція, конгрес (латинські); моноплан (грецьке monos — один, лат. planum — поверхня, площина), селітра (лат. sa/ — сіль, грецьке nitron — луг) тощо.
