Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Звуки, невластиві сучасній українській мові, не передаються в засвоєних іншомовних словах, а уподібнюються до звуків її
57 фонетичної системи. Часто при цьому має значення написання слова в тій мові, звідки воно запозичається, особливо коли запозичення відбувається з книжного джерела. Наприклад, в англійській мові слово tank вимовляється з відкритим голосним е, а в українській, як і в російській, через посередництво якої це слово запозичено, вживається звичайний звук а: танк. Вплив англійської орфографії на засвоєння у нас голосного а тут безперечний. У слові park в англійській мові вимовляється довгий глибокий голосний а й зовсім не вимовляється приголосний г після нього. Українська мова це слово засвоїла, теж через посередництво російської мови, із звуком а звичайної довготи, а також із приголосним р: парк. Подібне спостерігається й в іменнику спорт, який в англійській мові вимовляється з довгим о, але без r (sport).
Ті ж самі звуки в іншомовних словах досить часто можуть засвоюватися українською мовою по-різному. Так, німецький іі (у умляут), невідомий українській мові, передається через і (гільза із Hulse) та через у з попереднім м'яким приголосним (бюргер, дюна, рюкзак із Burger, Dune, Rucksack). Англійський звук у українською мовою передається і як о (кок із cook), і як у (фут із foot).
Сучасній українській мові мало властиві дифтонги, тому вона їх уникає і в іншомовних словах. Проте однакові іншомовні дифтонги можуть передаватися в ній по-різному. Наприклад, дифтонг аи в латинських словах засвоївся українською мовою і як ав, і як ay: Аврора, автор, аудієнція, аудиторія.
Іншомовні приголосні h і g звичайно передаються в українській мові одним фрикативним г: нім. Gardine, Haubitze — укр. гардина, гаубиця; франц. gabarit, gazon, hautbois — укр. габарит, газон, гобой; лат. globus, humus— укр. глобус, гумус.
Іноді в процесі засвоєння в іншомовному слові змінюється й наголос. Наприклад, слова волейбол, кінгстон, стандйрт, хуліган в українській мові наголошуються на останньому складі, а не на першому, як в англійській, звідки вони походять; слово кафедра вживається тепер в українській мові з наголосом на першому складі, хоч у грецькій мові, з якої воно запозичено, наголос у ньому падає на другий склад. Проте в запозичених словах наголос здебільшого все ж зберігається на тому складі, на якому він є в оригіналі. Напр.: нім. біржа (із Borse); англ. бункер, трйктор, спрйнклер (із bunker, tractor, sprinkler); франц. вінегрет, корнішон, томат (із vinaigrette, cornichon, tomate).
Морфологічне освоєння іншомовних слів полягає в тому, що всі форми, яких немає в українській мові, замінюються такими, які властиві їй. Наприклад, всі іншомовні іменники засвоюються без артиклів: нім. die Bucht, der Schurf — укр. бухта, шурф; франц. Ia mine, la piece, Ie partisan — укр. міна, п'єса, партизан. Флексії, які відрізняються від українських, замінюються в іншомовних
58 словах звичайними для української мови: нім. die Kreide, франц. Ia mode, лат. pensio, missio, productio — укр. крейда, ліода, пенсіяі, місія, продукція. При цьому досить часто може змінюватися й категорія роду іншомовного слова. Наприклад, в українській мові іменники дах, яашр — чоловічого роду, а в німецькій, звідки вони запозичені,—середнього (das Dach, das Papier); німецьке слово die Schlange — жіночого роду, а в українську мову воно зайшло через російську в формі чоловічого роду: шланг. Французькі іменники жіночого роду la balance, la banque засвоєні українською мовою в формі чоловічого роду (баланс, банк), і, навпаки, іменник чоловічого роду Ie role засвоєний у формі жіночого роду (роль), а іменник чоловічого роду Ie bureau — у формі середнього (бюро).
Іншомовні суфікси досить часто зовсім втрачаються в українській мові (напр., грецький -os, латинські -us, -um) або замінюються українськими: демагог, пролог, метеор (грецьк. dema-gogos, prologos, meteoros), nop/n, титул (лат. portus, titulu$), суб'єкт, інститут (лат. subjectum, institutum), вульгарний, натуральний (лат. vulgaris, naturalis), демонструвати, компонувати (лат. demonstrare, сотропеге), констатувати, натуралізувати (франц. constater, naturaliseг) і под.
Граматична категорія числа у запозичених словах зрідка також може змінюватись. Наприклад, іменник силос засвоєний спершу російською, а потім через її посередництво й українською мовою з іспанської в однині, хоч він там означає множину (s//os, однина — sj7o); англійське слово ca&cs виражає категорію множини (англ. одн. cake), а в українській мові, як і в російській, воно в цій формі засвоєне в значенні однини (/секс) і т. д.
Не завжди повністю зберігається й значення іншомовного слова. Іноді в українській мові воно відрізняється від того, яким було в мові, звідки слово походить. Так, наприклад, слово лекція в латинській мові означає «читання» (lectio), а в українській — «усний виклад предмета навчання у вищій школі або взагалі публічний виступ у формі доповіді на якусь тему з галузі науки, техніки, мистецтва, політики». Іменник балик у тюркських мовах є загальною назвою риби, а в українській — лише частини високоякісної риби, приготованої особливим способом із спинки її. Слово вакса в українській мові означає назву спеціальної мазі, вживаної для чищення шкіряного взуття, а в німецькій — «віск» (Wachs); в англійській мові слово вагон (wagon) означає назву воза взагалі, а в українській — засобу, в якому перевозять вантажі або людей по рейках (залізничний вагон, трамвайний вагон); слово валет, що означає фігуру в картярській грі, походить від французького valet, яке мало значення «слуга»; вживане в українській мові слово вінегрет — назва холодної їжі, що складається з шматочків картоплі, овочів, м'яса, риби тощо, политих олією або оцтом, походить від французького vinaigre — оцет.
