Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
З мов інших слов'янських народів до української лексики ввійшли лише окремі слова (як табір, влада — з чеської) і то найчастіше на означення назв понять, властивих цим народам: задруга (з сербської), тесняки (з болгарської) тощо.
§ 16. Іншомовні (неслов'янські) елементи в складі української лексики
Словниковий склад української мови поповнюється також за рахунок слів, засвоєних з інших, неслов'янських, мов.
Між народами весь час існують економічні, політичні, культурні й інші зв'язки. Народів, які б жили ізольовано, тепер не існує.
47 Ще К. Маркс писав, що «кожна нація може і повинна вчитися у інших»1. Внаслідок таких зв'язків у кожну мову проникають слова й вирази з інших мов, здебільшого позначаючи в ній назви понять, які засвоєні разом з іншомовним словом. Немає тепер жодної мови в світі, в словниковому складі якої не було б іншомовних елементів. Запозичення слів з інших мов є одним з істотних шляхів збагачення лексичного складу мови.
В сучасній українській мові вживаються слова, засвоєні з багатьох мов. Ці слова входили до складу української лексики в різні часи й різними шляхами. Деякі з них увійшли ще в давньоруську мову, а від неї були успадковані українською. Деякі іншомовні слова були запозичені українською мовою безпосередньо, в процесі прямих зв'язків українського народу з тим або іншим народом, але є чимало й такої іншомовної лексики, яка запозичалася через посередництво інших мов. Найбільшим джерелом, з якого засвоювалась до українського словника іншомовна лексика, була російська літературна мова. Розрізняються запозичення іншомовних слів з усної розмовної мови і з літературних джерел.
Час і шляхи запозичення іншомовних слів, а також характер лексики і активність її засвоєння з тієї чи іншої мови перш за все залежать від того, що в конкретно-історичні періоди життя українського народу його стосунки з іншими народами неоднакові, виявляються по-різному й можуть відбуватися в різних сферах суспільної діяльності.
В словниковому складі сучасної української мови з погляду походження можна виділити такі найголовніші шари іншомовної неслов'янської лексики:
1. Слова старогрецького походження. Частина з них ще до прийняття християнства засвоєна племінними діалектами давньоруської мови внаслідок безпосередніх зв'язків східних слов'ян з Візантією та її колоніями в Криму й на Чорноморському узбережжі. Це такі слова, як корабель, парус, левада, лиман, огірок, мак, м'ята, мигдаль, вишня і ін. Але значно більше слів грецького походження зайшло до нас через старослов'янську літературну мову в зв'язку з прийняттям християнства і встановленням тісніших стосунків між східними слов'янами і Візантією в пізніші часи. Чимало грецизмів засвоєно українською мовою в наступних століттях, коли грецька мова була в наших школах одним з найважливіших предметів навчання. Грецькі запозичення обіймають, головним чином, такі галузі лексики:
а) назви побутових предметів: кукла, корабель, парус, баня, миска, оладка;
б) назви рослин і тварин: кедр, кипарис, лавр, мак, м'ята, мигдаль, крокодил, кит, єхидна;
1 К. Маркс, Капітал, т. 1, 1952, стор. 7—8.
48 в) слова церковно-релігійного вжитку: акафіст, ангел, демон, вівтар, ідол, ікона, євангеліє, монах, монастир, ш'я, паламар, ла-дая, панахида, панікадило;
г) терміни науки, культури й мистецтва: бібліотека, граматика, історія, математика, філософія, синтаксис, театр, сцена, драма, мелодія, хор;
д) власні імена: Андрій, Apxun, Василь, Петро, Олексій, Олек-сандр, Остап, Степан, Федір, Олена, Софія, Харитина, Явдо-ха і ін.
Крім прямих запозичень, грецькі словотворчі елементи (корені, префікси, суфікси) в сучасних мовах дуже часто використовуються для творення нових слів з наукової й технічної галузі. Так, наприклад, з грецьких коренів утворена така термінологічна лексика, як аероплан, телескоп, мікроскоп, спектроскоп, термометр, хронометр, термостат, ксилофон, телефон, фотографія, антитоксин, космонавт, космодром. Такі слова звичайно поширюються в багатьох мовах і набувають інтернаціонального характеру. Всі вони вживаються і в українській мові. Деякі грецькі корені використовуються також як елементи для творення нових слів шляхом сполучення їх з коренями інших мов. Так, наприклад, корені -філ-, -фоб- поширені у складних словах, другим елементом яких є корінь не грецького походження: слов'янофіл, москвофіл, русофіл, женофоб.
Поширені в українській мові у сполученні як із запозиченими, так і з споконвічно українськими коренями й окремі префікси та суфікси грецького походження, як наприклад, антиархі-, лая-, -im (-um): антифашистський, антисанітарний, антиурядовий, антидержавний, антипедагогічний, архіпастир, ар-хізлодій, архіпросто, панславізм, соломіт (будівельний матеріал), комишит (будівельний матеріал).
Грецьким лексичним запозиченням властиві такі фонетичні ознаки:
а) голосний а на початку слова: академія, алфавіт, апостроф, архів, апостол;
б) голосний ? на початку слова: ера, епоха, епос, етика, шяе-тика, економіка, енергія;
